01 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/975/19 пров. № 857/13229/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н. М.,
суддів Пліша М. А., Шинкар Т.І.
з участю секретаря судового засідання Хітрень О. Ю.,
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: Дубич Т.В.,
представник відповідача: Лук'янова М.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 460/975/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про визнання протиправним та скасування наказу, -
суддя в 1-й інстанції - Борискін С.А.,
час ухвалення рішення - 13 год. 26 хв.,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 25.10.2019, -
24.04.2019 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області та просив визнати протиправними та скасувати наказ Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області від 25.03.2019 №21-вд «Про дисциплінарне стягнення».
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відомості про відсутність позивача на робочому місці 18.02.2019 є недостовірними, оскільки в період з 15 год. 50 хв. до 16 год. 50 хв. 18 лютого 2019 року, як заступник начальника управління він виконував свої посадові обов'язки, зокрема щодо звернення ОСОБА_2 , яке надійшло на урядову гарячу лінію та підготовки відповіді на контрольний лист Рівненської обласної державної адміністрації. Звертає увагу суду на те, що в цей період знаходився у іншому адміністративному приміщенні, оскільки управління розташоване у двох віддалених приміщеннях.
Щодо неналежної організації роботи тендерного комітету Управління в частині незавершення закупівлі канцелярських виробів та невиконання резолюції начальника Управління щодо розгляду на засіданні тендерного комітету питання укладення договору купівлі-продажу зазначених товарів позивач вказує на те, що дані обставини виникли у зв'язку з тим, що 15.03.2019 він фізично не зміг організувати засідання тендерного комітету, так як був вимушено зайнятий наданням письмових пояснень на доповідні записки працівників Управління та підготовкою відповіді на контрольний лист Рівненської обласної державної адміністрації. На 16-17, 23-24 березня 2019 року припали вихідні дні, а в період з 18 по 22 березня 2019 року він був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Окрім того зазначає, що ним було надано письмові пояснення від 25.03.2019 які повністю спростовували зазначене порушення.
Щодо підстав прийняття оспорюваного наказу, які стосуються його бездіяльності та самоусунення від організаційного забезпечення проведення щорічної оцінки виконання обов'язків і завдань посадовими особами місцевого самоврядування Управління; неналежне виконання наказу Управління від 15.01.2019 №7 та розпорядження голови Кузнецовської міської ради від 19.02.2015 №43-р, позивач зазначає, що такі є необґрунтованими та безпідставними. Звертає увагу суду на те, що оскільки при проведенні щорічної оцінки начальником Управління ОСОБА_3 . не було дотримано вимог Порядку проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради покладених на них завдань та обов'язків, який затверджений розпорядженням міського голови від 19.02.2015 № 43-р.
Крім того, звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які вказали про виникнення конфлікту з жовтня 2018 року між позивачем та колишнім начальником Управління ОСОБА_3 . Внаслідок цього, позивачу чинились перешкоди у виконанні службових обов'язків, було перенесене його робоче місце до іншого кабінету, зменшувався розмір премії, а також, у підсумку, ОСОБА_1 двічі притягнули до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано те, що у вересні 2018 між ним та начальником управління ОСОБА_3 виник особистий конфлікт, внаслідок якого йому було оголошено дві догани, в тому числі і оскарження наказу від 25.03.2019 №21-вд «Про дисциплінарне стягнення».
Також судом не взято до уваги те, що з боку окремих підлеглих начальнику управління ОСОБА_3 здійснювались перешкоди у виконанні ним посадових обов'язків, як голови тендерного комітету (пункт 2.24 посадової інструкції заступника начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради, що наявна в матеріалах справи).
Звертає увагу апеляційного суду на те, що в матеріалах справи наявна доповідна записка від 13.02.2019 «Про необхідність засідання тендерного комітету», у якій зазначено, що з боку працівників управління, членів тендерного комітету, ігноруються такі засідання. В матеріалах справи також наявний лист від 27 березня 2019 «Щодо необхідності термінового засідання тендерного комітету для оголошення допорогової закупівлі комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення», у якому знов зазначається про те, що члени тендерного комітету управління не реагують на прохання щодо участі у засіданні. Про наявність конфлікту свідчать також наявні в матеріалах справи пояснення, які я постійно надавав в період до прийняття оскаржуваного мною наказу від 25.03.2019р. № 21-вд «Про дисциплінарне стягнення».
Вважає, що внаслідок особистого конфлікту, начальник управлін ОСОБА_3 за допомогою підлеглих їй працівників, свідомо порушувала вимоги статті 141 Кодексу законів про працю України в частині створення для нього умов для не зростання продуктивності праці та пункту 2.2 колективного договору управління (наявний в матеріалах справи) щодо забезпечення необхідними матеріально-технічними ресурсами та умовами, необхідними для виконання посадових обов'язків, штучно створено умови щодо неможливості виконання ним посадових обов'язків для подальшого притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Також просить суд апеляційної інстанції звернути увагу на те, що суд першої інстанції визнав встановленим факт його відсутності на роботі без поважних причин, однак зазначені обставини не доведені відповідачем, оскільки свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підтвердили, що він був в іншому приміщенні, проте, судом першої інстанції взято до уваги лише покази свідків відповідача. Судом також не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а саме -щодо бездіяльності та усунення від організаційного забезпечення щорічної оцінки виконання посадовими особами місцевого самоврядування управління, неналежне виконання наказу управління від 15.01.2019р. № 7 «Про проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них обов'язків і завдань за 2018 рік» та розпорядження міського голови від 19.02.2015 №43-р «Про затвердження порядку щорічної оцінки виконання посадовими особами управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради покладених на них обов'язків і завдань» з боку позивача.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Сич Т.Б. від 27.01.2003 №13-к ОСОБА_1 з 01.01.2003 призначено на посаду заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення.
Рішенням Вараської міської ради Рівненської області від 09.06.2017 №819 Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради перейменовано в Управління праці та соціального захисту населення Вараської міської ради та затверджено Положення про Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради в новій редакції (надалі також - Положення про Управління).
Наказом начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Сич Т.Б. від 25.03.2019 №21-вд «Про дисциплінарне стягнення» заступнику начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради ОСОБА_1 оголошено догану.
Передумовами для застосування до позивача догани стало:
- порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку, зокрема, відсутність на робочому місці без поважних причин 18.02.2019, в період з 15 год. 50 хв. до 16 год. 50 хв.;
- бездіяльність та усунення від організаційного забезпечення проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами місцевого самоврядування, неналежне виконання наказу Управління від 15.01.2019 №7 «Про проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них обов'язків і завдань за 2018 рік» та розпорядження міського голови від 19.02.2015 №43-р «Про затвердження порядку щорічної оцінки виконання посадовими особами управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради покладених на них обов'язків і завдань» (надалі також - Порядок оцінювання);
- неналежна організація роботи тендерного комітету щодо закупівлі канцелярських виробів.
Позивач, вважаючи наказ управління від 25.03.2019 №21-вд «Про дисциплінарне стягнення» протиправним звернувся з вказаним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що 18.02.2019 року позивач дійсно залишав межі адміністративної будівлі Управління орієнтовно в період з 15 год. 50 хв. до 16 год. 50 хв., тобто протягом зазначеного періоду часу ОСОБА_1 був відсутній за належним йому робочим місцем без відома свого безпосереднього керівника, чим допустив порушення пункту 7 Правил внутрішнього трудового розпорядку Управління.
Щодо бездіяльності та самоусунення ОСОБА_1 від організаційного забезпечення проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами місцевого самоврядування Управління, неналежне виконання наказу Управління від 15.01.2019 №7 «Про проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них обов'язків і завдань за 2018 рік» та розпорядження міського голови від 19.02.2015 №43-р «Про затвердження порядку щорічної оцінки виконання посадовими особами управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради покладених на них обов'язків і завдань», судом першої інстанції взято до уваги те, що Акт про повідомлення встановлення дати, часу та місця проведення співбесіди №б/н від 20.02.2019, за змістом якого 20.02.2019 начальник управління ОСОБА_3 особисто, в присутності працівників управління, повідомила позивача про дату та час проведення з ним співбесіди щодо щорічного оцінювання виконання обов'язків та завдань за 2018 рік, а саме на 10 год. 00 хв., 21.02.2019. Проте ОСОБА_1 приніс заповнений, але не підписаний лист самооцінки, до начальника Управління ОСОБА_3 лише о 17 год. 15 хв. 28.02.2019, тобто в кінці робочого дня останньої дати, визначеної для проведення оцінки працівників.
Зважаючи на не проведення оцінки у встановлений вище термін, 28.02.2019 наказом начальника Управління №20 продовжено строк проведення щорічної оцінки до 15.03.2019, у зв'язку з недотриманням заступником начальника управління ОСОБА_1 термінів проведення щорічної оцінки, визначених у наказі №7 від 15.01.2019 року. Суд зокрема погодився з покликаннями відповідача на неналежне виконання ОСОБА_1 покладених посадових обов'язків, як заступником начальника Управління.
Щодо неналежної організації роботи тендерного комітету заступником начальника управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 при закупівлі канцелярських виробів як підстави винесення оспорюваного рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивач, як посадова особа органу місцевого самоврядування та голова тендерного комітету, повинен був усвідомлювати пріоритетність своєї діяльності та не допускати дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити організації роботи управління. Разом з тим суд підтвердив відсутність доказів бездіяльності при організації роботи тендерного комітету.
Колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до приписів частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, визначаються Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (надалі також - Закон №2493-ІІІ).
Статтею 7 Закону №2493-ІІІ встановлено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України.
На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.1, 5 ст.8 Закону №2493-ІІІ основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування та сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі.
Статтею 1 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі КЗпП України) визначено, що Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Стаття 147 КЗпП визначає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків , перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:
попередження про неповну службову відповідність;
затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Колегія суддів заперечує висновки суду першої інстанції щодо наявності достовірних доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 правил внутрішнього трудового розпорядку Управління та відсутності на робочому місці без поважних причин 18.02.2019 в період з 15 год. 50 хв. до 16 год. 50 хв.
Згідно пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із змінами і доповненнями) зазначено, що прогул - це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно впродовж робочого дня без поважних причин.
Наведені висновки дають підстави стверджувати про наявність двох обов'язкових умов для встановлення факту прогулу працівника, а саме часовий проміжок від трьох і більше годин та відсутність поважних причин залишення робочого місця працівником.
Як свідчать матеріли справи та не заперечується сторонами, Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області знаходиться у двох віддалених один від одного будівлях.
З поданого ОСОБА_1 на адресу голови Вараської міської ради Анощенка С.І. листа-звернення №б/н від 27.02.2019 встановлено, що 18.02.2019 орієнтовно в період з 15 год. 50 хв. до 16 год. 50 хв. позивач перебував у приміщенні гуртожитку АДРЕСА_1 , - у відділі персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги, щодо розгляду звернення гр. ОСОБА_2 , та у відділі з обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці Управління (а.с.91-92, т.1).
Офіційним місцезнаходженням Управління згідно п.9.6. Положення про Управління є адреса: 34400, Рівненська АДРЕСА_2 ., м. Вараш, АДРЕСА_3 .
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги лише свідчення працівників управління, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , котрі підтвердили відсутність ОСОБА_1 в обох приміщеннях Управління, де вони працюють, а саме 18.02.2019 в проміжок часу з 15 год 50 хв. до 16 год. 50 хв.. Судом першої інстанції не взято до уваги до уваги покази іншого свідка - ОСОБА_8 , яка підтвердила, що позивач 18.02.2019 у другій половині дня заходив до її кабінету, який розташований в іншому приміщенні ( АДРЕСА_4 Будівельників, 1) для підготовки інформації за зверненням гр. ОСОБА_2 .
Наведені обставини засвідчують безпосереднє виконання службових обов'язків позивача протягом робочого дня 18.02.2019, а вказаний часовий проміжок його відсутності на робочому місці з 15 год 50 хв. до 16 год. 50 хв., за висновками колегії суддів, не підпадає під ознаки прогулу.
Що стосується витягів з Журналів відлучень працівників з робочого місця Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Вараської міської ради за 2019 рік (а.с.127-130, т.3), яким встановлено відсутність будь-яких письмових записів щодо залишення ОСОБА_1 меж адміністративної будівлі Управління за адресою: майдан АДРЕСА_3 1, 18.02.2019 слід зазначити, що в судовому засіданні представник відповідача не заперечив, що ведення такого журналу не здійснювалося на постійній основі усіма працівниками Управління.
Також матеріали справи засвідчують про те, що позивач був позбавлений постійного місця праці, а саме у приймальні начальника управління, де було визначено робоче місце заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Вараської міської ради.
Слід зазначити, що суд першої інстанції не дослідив підстав виникнення та причин реалізації наказу від 11.01.2019 «Про зміну робочого місця ОСОБА_1 » що дає підстави колегії суддів вважати про відсутність робочого місця позивача за офіційною адресою: АДРЕСА_3 .
На думку колегії суддів покликання в оскаржуваному наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається відповідач при обранні виду дисциплінарного стягнення, не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку не може вважатися належною юридичною кваліфікацією.
Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Щодо бездіяльності та самоусунення ОСОБА_1 від організаційного забезпечення проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами місцевого самоврядування Управління, неналежне виконання наказу Управління від 15.01.2019 №7 «Про проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них обов'язків і завдань за 2018 рік» та розпорядження міського голови від 19.02.2015 №43-р «Про затвердження порядку щорічної оцінки виконання посадовими особами управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради покладених на них обов'язків і завдань», слід зазначити таке.
Правові та організаційні засади проведення оцінки виконання посадовими особами місцевого самоврядування Управління своїх обов'язків і завдань під час щорічного підбиття підсумків, що здійснюється відповідно до Положення про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 №1440, визначаються Порядком проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради покладених на них завдань та обов'язків (Порядок оцінки), затвердженого розпорядженням голови Кузнецовської міської ради від 19.02.2015 №43-р (а.с. 170-173, т.1).
Згідно з п.1.1. Порядку оцінки метою щорічної оцінки виконання посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них обов'язків і завдань (далі - щорічна оцінка) під час підбиття підсумків виконання ними своїх обов'язків є здійснення регулярного контролю за проходженням служби в органах місцевого самоврядування та професійними досягненнями посадових осіб місцевого самоврядування шляхом перевірки якості їхньої діяльності відповідно до посадових інструкцій.
Відповідно до п.1.3. вказаного Порядку щорічна оцінка виконання посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них завдань та обов'язків проводиться безпосередніми керівниками в період між атестаціями у січні-лютому за підсумками минулого року.
Як засвідчують матеріали справи та не заперечується відповідачем, до завершення терміну проведення атестації (28.02.2019 о 17 год. 15 хв.) позивачем було подано начальнику управління лист самооцінки.
В подальшому начальником управління було видано наказ від 28.02.2019 №20 «Про продовження термінів проведення щорічної оцінки», на виконання якого ОСОБА_1 продовжено термін проведення щорічної оцінки за 2018 рік до 15.03.2019.
Дані обставини засвідчують, що позивач, як єдиний працівник управління підпадав під дію даного наказу, що на думку суду є ознакою особистого конфлікту між сторонами.
Колегія суддів наголошу на те, що наявність особистого конфлікту не може бути підставою для застосування дисциплінарних заходів до працівників. На доведення даної обставини слугує Акт про повідомлення встановлення дати, часу та місця проведення співбесіди, за змістом якого 20.02.2019 начальник управління ОСОБА_3 особисто в присутності працівників управління повідомила позивача про дату та час проведення співбесіди, яка була призначена на 10 год. 00 хв. 21.02.2019 (том 1 арк. спр. 178).
Відтак, висновки суду першої інстанції про неналежне виконання ОСОБА_1 , як заступником начальника Управління та посадовою особою органу місцевого самоврядування, закріплених за ним обов'язків та завдань, не підтверджуються матеріалами справи та є безпідставними.
Щодо неналежної організації роботи тендерного комітету заступником начальника Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 при закупівлі канцелярських виробів як підстави винесення оспорюваного рішення, колегія суддів не погоджується з посиланням відповідача на неналежну організацію роботи тендерного комітету заступником начальника Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 при закупівлі канцелярських виробів, як на одну з підстав винесення оспорюваного рішення, оскільки саме позивачем, як головою тендерного комітету, самостійно визначається дата та час проведення засідань тендерного комітету Управління, що передбачено п.2.11. Положення про тендерний комітет Управління. Дана обставина також не заперечувалась представником відповідача у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої і другої статті 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Таким чином, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, а тому, відповідно до ст. 317 КАС України, оскаржене рішення суду слід скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 460/975/19 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати наказ Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області від 25.03.2019 № 21-вд «Про дисциплінарне стягнення».
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді М. А. Пліш
Т. І. Шинкар
У зв'язку із перебуванням головуючої судді у відпустці повне судове рішення складено 15 червня 2020 року.