Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №825/456/16
адміністративне провадження №К/9901/13305/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 (суддя - Житняк ЛО.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 (головуючий суддя - Парінов А.Б., судді: Грибан І.О., Губська О.А.) у справі № 825/456/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки» до Митного поста «Прилуки», Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними, скасування рішень та карток відмови, -
встановив:
Приватне акціонерне товариство «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки» (далі - ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати:
рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів: від 25.08.2015 №102040000/2015/000229/1; від 31.08.2015 №102040000/2015/000232/1; від 31.08.2015 №102040000/2015/000233/1; від 31.08.2015 №102040000/2015/000234/1; від 03.09.2015 №102040000/2015/000238/1; від 04.09.2015 №102040000/2015/000241/1; від 08.09.2015 №102040000/2015/000244/1; від 09.09.2015 №102040000/2015/000245/1; від 11.09.2015 №102040000/2015/000250/1; від 15.09.2015 №102040000/2015/000251/1; від 16.09.2015 №102040000/2015/000253/1;
скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №102040000/2015/05233; №102040000/2015/05236; №102040000/2015/05237; №102040000/2015/05238; №102040000/2015/05242; №102040000/2015/05245; №102040000/2015/05248; №102040000/2015/05249; №102040000/2015/05254; №102040000/2015/05255; №102040000/2015/05257.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за другорядним (резервним) методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016, позовні вимоги задоволено.
Рішення судів мотивовано безпідставністю коригування митницею митної вартості за резервним методом, оскільки позивачем надано митному органу всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару за першим методом.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, Чернігівська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Чернігівської окружного адміністративного суду від 06.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
В обґрунтування своїх вимог Чернігівська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 53, 55, 54 Митного кодексу України.
Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу, оскільки подані документи не містили всіх даних щодо складових митної вартості ввезеного товару, а тому відповідачем використана наявна інформація щодо раніше визначених митних вартостей з ідентичного товару.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, на підставі контракту № T01/15-U від 10.12.2014 (далі - «Контракт»), укладеного з British American Tobacco (GLP) Limited, позивач імпортує тютюн в кількості та асортименті, що визначаються додатками до Контракту (п.1.1. Контракту).
В серпні - вересні 2015 року, позивач імпортував тютюн для виробництва сигарет, зокрема, необроблений тютюн типу Вірджинія, трубо вогневої сушки, з відділеною середньою жилкою.
Відповідно п. 1.5 Контракту - ціна розуміється на умовах DDU склад Покупця в Прилуках.
Відповідно до п. 3.1 постачальник здійснює доставку на умовах DDU склад покупця в м. Прилуках, визначених в «Інкотермс-2000», протягом строку дії Контракту.
Відповідно до п. 3.4 всі ризики, а саме, проте не обмежуючись цим, витрати, пошкодження товару переходять до покупця після прийняття товару на склад Покупця у відповідності з умовами DDU склад покупця.
Відповідно до п. 4.1 покупець сплачує 100% вартості доставленого товару шляхом банківського переказу на рахунок продавця протягом 30 днів з кінця місяця, що слідує за місяцем, в якому підтвердження поставки було відправлено, або за згодою сторін оплата за товар може здійснюватися покупцем в формі повної або часткової попередньої оплати на підставі рахунків, наданих продавцем.
Після прибуття кожної поставки на митну територію України позивач звернувся до Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС для здійснення митного оформлення імпорту. Митна вартість кожної поставки була визначена позивачем за основним методом - за ціною контракту (вартістю операції).
Одночасно з митною декларацією позивачем по кожній поставці товару були подані наступні документи: декларації митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №/15-U від 10.12.2014 з додатками, що супроводжували поставку; рахунки-фактури (інвойси) з перекладом; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації, що підтверджує оплату контрактної ціни за ідентичні товари, здійсненої раніше; ліцензію на виробництво тютюнових виробів № 508 від 21.03.2011; транспортні документи, що супроводжували поставку товару, такі як товарно-транспортні накладні, морські накладні, документи країни відправлення, тощо; інші додаткові документи, що супроводжували поставку товару: сертифікати якості та походження товару, екологічні декларації, документи санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю, тощо.
Також позивачем, додатково до основних документів було подано прайс-лист продавця щодо цін на імпортований товар та експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 19.01.2015 №ПК-7 про підтвердження контрактних цін на тютюнову сировину.
Одержавши вказані вище документи, відповідач шляхом направлення електронних повідомлень, запропонував для визначення митним органом митної вартості за ціною договору (контракту) надати додаткові документи:
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, відповідно до пункту 6 частини третьої статті 53 Митного кодексу України;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, відповідно до пункту 8 частини третьої статті53 Митного кодексу України (по поставкам 2, 5, 8).
На вказані повідомлення, позивачем були надані: пояснення щодо зазначення ціни виробника в наданих прайс-листах (по поставкам 1, 3, 4); копію листа постачальника щодо відсутності у продавця прайс-листів з цінами виробників товару; середню розрахункову вартість товарів при імпорті в Україну; специфікацію планової групи: копію листа продавця щодо деталізації індивідуальних характеристик маркування товару.
Після розгляду всіх отриманих документів, на виконання вимог пункту 2 частини четвертої статті 54 Митного Кодексу України, шляхом направлення електронних повідомлень, відповідачем надана інформація про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана. Такими причинами зазначено:
декларантом не надано на запит органу доходів і зборів додаткові документи;
наявний у електронному вигляді прайс-лист наданий не виробников товару, а стороною зовнішньоекономічного договору. Також прайс-лист не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини, ступеня обробки та повної назви товару, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію однойменних партій товару;
за даними, що заявляє декларант у ДМВ сторони зовнішньоекономічного договору пов'язані між собою, перевірити документально відсутність впливу взаємозв'язку на ціну не є можливим;
наявна у електронному вигляді копія митної декларації країни відправлення містить не всю інформацію про товар та його вартість (по поставкам 7-11);
наявний у електронному вигляді експертний висновок ґрунтується виключно на даних прайс-листа, а тому не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Даний висновок не містить посилань щодо використаних джерел отримання інформації, включаючи джерела Інтернт ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Також даний висновок не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини, ступеня обробки та повної назви товару, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію однойменних партій товару в інших, поданих до митного оформлення документах. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості;
надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не дають можливості, відповідно до вимог частини дев'ятої статті 58 Митного Кодексу України, здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
У зв'язку з тим, що заявлена позивачем митна вартість товару не була визнана за основним методом, посадовими особами митного органу були прийняті рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу та відмовлено в митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю, а саме:
рішення про коригування митної вартості від 25.08.2015 №102040000/2015/000229/1; від 31.08.2015 №102040000/2015/000232/1; від 31.08.2015 №102040000/2015/000233/1; від 31.08.2015 №102040000/2015/000234/1; від 03.09.2015 №102040000/2015/000238/1; від 04.09.2015 №102040000/2015/000241/1; від 08.09.2015 №102040000/2015/000244/1; від 09.09.2015 №102040000/2015/000245/1; від 11.09.2015 №102040000/2015/000250/1; від 15.09.2015 №102040000/2015/000251/1; від 16.09.2015 №102040000/2015/000253/1.
У графі 33 оскаржуваних рішень,зазначено: наявний у електронному виді лист-калькуляція наданий не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору. Також даний прайс лист не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини, ступеня обробки та повної назви товару, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію однойменних партій товару в інших, поданих до митного оформлення документах, таких як декларація країни відправлення, інвойси, додатки до контракту та митній декларації. Декларанту було запропоновано надати прайс лист від виробника товару. Декларант не надав даний документ. Наявна у електронному виді декларація відправника не містить всіх складових митної вартості відповідно до заявлених декларантом умов поставки. Наявний у електронному виді експертний висновок від 19.01.2015 №ПК-7, ґрунтується виключно на даних прайс-листа, а тому не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Даний висновок не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Також даний висновок не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини,ступеня обробки та повної назви товару, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію однойменних партій товару в інших, поданих до митного оформлення документах. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості. Надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не дають можливості відповідно до вимог частини дев'ятої статті 58 Митного кодексу України здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню. отже, дані документи не можуть бути прийняті для підтвердження заявленої митної вартості.
За даними, що заявляє декларант у ДМВ сторони зовнішньоекономічного договору пов'язані між собою особи. Відповідно до вимог ч.18 ст.58 Митного кодексу України, декларантом не показано, що митна вартість оцінюваних товарів є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією оцінюваними товарами:
1) вартість операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних товарів (аналогічних) товарів для експорту в України;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням ст.63 цього Кодексу.
Відсутність даного порівняння робить не можливим застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) при продажу товарів між пов'язаними особами.
Відповідно до частини п'ятої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України з декларантом проведено консультацію з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару, визначення основи вартості та обміну наявною у кожного з них ціновою інформацією щодо імпорту на митну територію України ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.
За умови виконання переліку вимог, відповідно до пункту 3 частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо наданих додаткових документів, заявлена декларантом митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів:
експертний висновок не повинен базуватися тільки на інформації, яку зазначено в прайс-листі продавця, що в свою чергу взаємопов'язаний з покупцем. Експертний висновок повинен містити інформацію щодо ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України для можливості проведення порівняльного аналізу. Дана інформація повинна підлягати обчисленню, також у експертному висновку повинні бути вказані джерела отримання такої інформації
показати, що вартість товарів є близькою до однієї з операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно та відповідає одному з критеріїв зазначеному в п.1-3 ч.18 статті 58 Митного кодексу України, необхідному для визначення митної вартості товарів за першим методом при продажу товарів між пов'язаними особами.
При проведенні аналізу митних оформлень (тютюнової сировини) "необробленого тютюну типу Вірджинія, трубо вогневої сушки з відділеною середньою жилкою, країна походження Бразилія ", імпортованого на митну територію України встановлено, що рівень митної вартості становить 8,44 дол. США/кг, МД №102040000/2015/046208 від 24.07.2015. Митну вартість за вказаною митною декларацією не було оскаржено в судовому порядку.
Одночасно зазначено: основний метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано, оскільки декларантом документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості. Декларантом не показано, що вартість товарів є близькою до однієї з операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно та відповідає одному з критеріїв зазначеному в п.1-3 ч.18. ст.58 Митного кодексу України, необхідному для визначення митної вартості товарів за першим методом при продажу товарів між пов'язаними особами.
При проведенні аналізу митних оформлень митних оформлень (тютюнової сировини) "необробленого тютюну типу Вірджинія, трубо вогневої сушки з відділеною середньою жилкою, країна походження Бразилія ", імпортованого на митну територію України встановлено, що рівень митної вартості становить 8,44 дол. США/кг, МД №102040000/2015/046208 від 24.07.2015.
Також повідомлено, що декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Кодексу. Право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно глави 4 МКУ або до суду.
Одночасно Митним постом «Прилуки» Чернігівської митниці було складено картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:
№102040000/2015/05233; №102040000/2015/05236; №102040000/2015/05237;
№102040000/2015/05238; №102040000/2015/05242; №102040000/2015/05245;
№102040000/2015/05248; №102040000/2015/05249; №102040000/2015/05254;
№102040000/2015/05255; №102040000/2015/05257, якими було відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів та у зв'язку з даними обставинами, позивачем були подані відповідні митні декларації.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Щодо доводів відповідача про виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності та невідповідності у податних декларантом документах, то судами попередніх інстанцій наведені митницею обставини з'ясовувались з наданням відповідної оцінки.
Так, За умовами Контракту поставка товару здійснювалась на умовах DDU за правилами Інкотермс 2000.
Поставка на умовах DDU (назва місця призначення) (англ. Delivered Duty Unpaid, скорочено DDU) - означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких «мит» (під словом «мито» тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних та інших зборів) на імпорт до країни призначення.
З огляду на те, що за умовами Контракту всі додаткові витрати (пакування, транспортування, страхування) повинен нести продавець, а ціна відповідно до п. 1.5 Контракту - ціна розуміється на умовах DDU склад покупця в Прилуках, покупець позбавлений можливості подати документи на підтвердження таких додаткових витрат, враховуючи, що такі витрати включені в ціну Контракту, яка є незмінною.
Наведене відповідає вимогам ч.10 ст. 58 Митного кодексу України, в якій зазначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються інші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Отже, підстави для витребування таких документів у спірних правовідносинах відсутні.
Щодо посилань митного органу на розбіжності в п.4 контракту «Умови оплати» та у відповідних розділах інвойсів судом встановлено наступне.
У всіх інвойсах, що супроводжували спірні поставки в графі «Умови оплати» зазначено: в кінці наступного місяця.
Відповідно до п.4.1 Контракту покупець сплачує 100% вартості доставленого товару шляхом банківського переказу на рахунок продавця протягом 30 днів з кінця місяця, що слідує за місяцем, в якому підтвердження поставки було відправлено, або за згодою сторін оплата за товар може здійснюватися покупцем в формі повної або часткової попередньої оплати на підставі рахунків, наданих продавцем.
При цьому митним органом не зазначено, яким чином строки оплати вартості поставленого товару впливають на числові значення митної вартості чи її складові.
Стосовно неналежності як доказу експертного висновку від 19.01.2015 № ПК-7 та необхідність подання позивачем прайс-листа саме виробника товару, слід зазначити, що в силу вимог Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Чернігівська регіональна торгово-промислова палата є спеціалізованою організацією, яка має встановлені законом повноваження на проведення експертиз вартості товарів та складання за їх результатами відповідних висновків. Прайс-лист є документом довільної форми, що має додатковий інформативний характер, та не є обов'язковим (виключним) документом, який підтверджує митну вартість товару.
Судами також обґрунтовано відхилені доводи відповідача, про взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Так, відповідно до частин 12-14 статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
У судовому процесі відповідач не довів пов'язаність між продавцем та покупцем та вплив цього зв'язку на митну вартість задекларованого товару.
При цьому, позивачем надано лист British American Tobacco (GLP) Limited, в якому зазначено, що вказана компанія не здійснює експорт ідентичного або подібного товару, виробленого одним виробником в тій же країні, і який поставляється ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки» згідно контракту Т01/15U від 10.12.2014, на користь жодної непов'язаної в Україні особи. Ціни на товар, який British American Tobacco (GLP) Limited поставляє ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки», визначаються на ринковій основі, а саме у спосіб, як вони визначаються для покупців, які не є пов'язаними з British American Tobacco (GLP) Limited, та включають усі витрати, а також маржу British American Tobacco (GLP) Limited, яку компанія закладає для цілей здійснення прибуткової господарської діяльності.
Крім того, митницею не надано доказів, що товар, який ввозився за митною декларацією МД №102040000/2015/046208 від 24.07.2015, має подібні характеристики, умови поставки, комерційні умови з тим, що ввозився позивачем, а його митна вартість не є скоригованою.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а судом не встановлено.
За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо скасування рішень Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильними та підлягають залишенню без змін.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна,
Судді Верховного Суду