16 червня 2020 р. Справа № 554/4340/17
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 19.02.2020 року (головуючий суддя І інстанції: Микитенко В.М.) у по справі № 554/4340/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа: Міністерство внутрішніх справ України,
про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області прийняти рапорт та документи ОСОБА_1 про нарахування одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи, що втратив працездатність поліцейського на 70%, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до вимог Наказу МВС від 11.01.2016 року №4;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи, що втратив працездатність поліцейського на 70%, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до вимог Наказу МВС від 11.01.2016 року №4 та п. 3 ч. 15 розділу ХІ Прикінцевих і перехідних положень ЗУ «Про Національну поліцію», у розмірі 324 800,00 грн.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 16.06.2017 зобов'язано ГУНП в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.04.2017 із отриманням від нього відповідних документів та прийняти рішення відповідно до розділу ІV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11 січня 2016 року про виплату йому одноразової грошової допомогу як інваліду 2 групи, що втратив працездатність поліцейського на 70%, у звязку з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до вимог Наказу МВС від 11.01.2016 року №4 та Прикінцевих і перехідних положень ЗУ «Про Національну поліцію» п.3 ч.15, у розмірі 324 800 грн.
За наслідками апеляційного та касаційного перегляду постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 16.06.2017 набрала законної сили, згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 та постанови Верховного Суду від 07.11.2019 .
28.01.2020 відповідач звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з заявою про виправлення описки в постанові Октябрського районного суду м. Полтави від 16.06.2017 у справі №554/4340/17.
В обґрунтування зазначив, що встановлений судом розмір одноразової грошової допомоги в сумі 324 800,00 грн, є очевидною арифметичною помилкою, оскільки розмір такої допомоги з урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону «Про Національну поліцію» складає 144 000,00 грн.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.02.2020 відмовлено у задоволенні заяви про виправлення описки.
Головне управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач), не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою виправити очевидну арифметичну описку в частині визначення суми одноразової грошової допомоги в резолютивній частині постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 16.06.2017, а саме замість суми «324 800,00 грн» зазначити «144 000,00 грн».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що розмір одноразової грошової допомоги в сумі 324 800,00 грн, зазначений судом в резолютивній частині рішення, є очевидною арифметичною помилкою, оскільки з урахуванням встановлення позивачу ІІ групи інвалідності (28.11.2016) та п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону «Про Національну поліцію», яким для інвалідів ІІ групи визначено розмір одноразової грошової допомоги - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, позивачу до сплати підлягає допомога в сумі 144 000,00 грн.
Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 312 КАС України апеляційну скаргу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення описки, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті постанови від 16.06.2017 Октябрським районним судом м. Полтави не допущено описки.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Колегія суддів зазначає, що опискою вважається помилка, яка порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що має вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описка може бути допущена у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Вирішуючи питання щодо виправлення описки, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Зміна змісту судового рішення шляхом виправлення описки порушує правило незмінності судового рішення.
З матеріалів справи слідує, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 16.06.2017 зобов'язано ГУНП в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.04.2017 та прийняти рішення про виплату йому одноразової грошової допомогу як інваліду 2 групи у розмірі 324 800,00 грн.
Апелянт зазначає, що до даних спірних правовідносин застосуванню підлягає п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», з урахуванням якого розмір одноразової грошової допомоги позивача складає 144 000,00 грн.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію» розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Апелянт вважає, що з урахуванням наведених норм законодавства та прожиткового мінімуму на 01.01.2017 (1600,00 грн), одноразова грошова допомога позивача має складати 144 000,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що вказані заявником обставини не є очевидною арифметичною помилкою, а фактично свідчать про незгоду із судовим рішенням в частині визначення суми одноразової грошової допомоги, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Доводи апелянта не містять даних про наявність в судовому рішенні арифметичних помилок.
Проте, правомірність та правильність визначення суми грошової допомоги, що стягнута на користь позивача, перевірялася судом першої інстанції, а також судом апеляційної та касаційної інстанції.
Отже, заява відповідача фактично спрямована не на виправлення арифметичної помилки в постанові суду, а на зміну його суті, що не відповідає змісту та меті статті 253 КАС України.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 по справі № 751/2132/17.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заяви відповідача та відсутність підстав для виправлення описки у постанові Октябрського районного суду м. Полтави від 16.06.2017.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законну і обґрунтовану ухвалу, з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 312, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області, - залишити без задоволення.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 19.02.2020 по справі № 554/4340/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій