16 червня 2020 року справа №200/14333/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Гайдар А.В., розглянувши апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року у справі № 200/14333/19-а за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 200/14333/19-а з апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 137 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подані позовної заяви.
Частиною 1 цієї статті Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2019 року становив 1921 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Таким чином відповідач повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 2832,30 грн.
Відповідно до ст.ст. 169, 296 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2832,30 грн. за наступними реквізитами для сплати судового збору:
Отримувач: Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101
Код отримувача (ЕДРПОУ) 37944338
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банка (МФО) 899998
Рахунок UA 578999980313111206081005059
Разом з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.
Крім того, суддя-доповідач зазначає, що статтею 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції після 15.12.2017 року) встановлено вичерпний перелік щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а тому підстави для задоволення клопотання щодо звільнення від сплати судового збору відсутні.
Також необхідно зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.
З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.
Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, суддя-доповідач відмовляє у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
За приписами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно абз. 2 п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 321, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року у справі № 200/14333/19-а - залишити без руху.
Встановити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, але не більше, ніж десять днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянтові.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В.Гайдар