Справа № 420/3106/20
15 червня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бойко О.Я.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дії щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення та зобов'язання з 01.10.2017 р. здійснювати щомісячне пенсійне забезпечення у повному обсязі без обмежень граничного розміру пенсії та зобов'язання нарахувати та виплатити єдиною сумою, вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
І. Суть спору
09 квітня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
(1) визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна,83 ідентифікаційний код 20987385) щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) щомісячного пенсійного забезпечення та зобов'язати відповідача, починаючи з 01.10.2017 року (з часу проведення перерахунку пенсії) здійснювати згідно з законодавством України його щомісячне пенсійне забезпечення у повному обсязі без обмежень граничного розміру пенсії;
(2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна,83 ідентифікаційний код 20987385) суму заборгованості з 01.10.2017 року нарахувати та виплатити єдиною сумою.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
Поданий позов обґрунтовувався тим, що позивач, 1950 року народження, звільнений зі Збройних сил України у 2002 році, як пенсіонер Міністерства оборони України. З цього ж року отримує пенсію за вислугу строків служби (вислугу років), пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 .
У лютому 2020 року позивач звернувся заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення виплати пенсії з обмеженням її максимальним розміром, зобов'язати відповідача виплачувати йому пенсію без обмеження її максимальним розміром та виплатити різницю між нарахованою і отриманою пенсією за період з 01.10.2017 р. без обмеження максимальним розміром.
19.03.2020 р. відповідач листом відмовив у перерахунку пенсії та зазначив, що до законодавчого врегулювання вказаного питання підстави для перерахунку пенсій відсутні.
Позивач зазначив, що оскільки пенсія йому була призначена до 01.01.2016р., а тому обмеження відповідачем її максимальним розміром при здійсненні перерахунку у 2017 році є протиправним і порушує його право, набуте до набрання чинності Законів України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VI, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VIII, «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016р. №1801-VIII та регламентоване їх нормами.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016р.№7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) обмеження максимального розміру пенсії, встановленого частиною 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»., якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016.
За таких обставин, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774 від 06.12.2016р. до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Крім того, позивач зазначив, що передбачені статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обмеження пенсій максимальним розміром введені в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-УІІІ. В той же час, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №911-VІІІ передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016р., в той час, коли пенсія позивачу призначена ще у 2002 році.
Розмір пенсії позивача на час її призначення становив 8378 грн. Фактично призначено 7683,22 грн., що склало різницю 694,78 грн., щомісячно починаючи з 01.10.2017 р.
(б) Позиція Відповідача
28.04.2020р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідач у відзиві зазначив, що при проведенні перерахунку Головне управління визначає і максимальний розмір пенсії відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
01.05.2014 набрав чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким було внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та викладено її в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, -100 процентів, до категорії 2, -95 процентів».
Відтак, після введення в дію постанови КМУ №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії вже в розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції на момент перерахунку.
Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії.
Щодо здійснення виплати донарахованих з 01.01.2016 р. сум одним платежем, відповідач зазначив, що механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті ПФУ на цю мету, визначається Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, який затверджено Постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649. Так виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого цією постановою.
ІІІ. Процедура та рух справи
15.04.2020р. Одеський окружний адміністративний суд виніс ухвалу про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ІV. Обставини справи, встановлені судом та докази на їх підтвердження
ОСОБА_2 , 1950 року народження, звільнений зі Збройних сил України та з 2002 року, як пенсіонер Міністерства оборони України, отримує пенсію за вислугу строків служби (вислугу років), пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 .
У лютому 2020 року позивач звернувся заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення виплати пенсії з обмеженням її максимальним розміром, зобов'язати відповідача виплачувати йому пенсію без обмеження її максимальним розміром та виплатити різницю між нарахованою і отриманою пенсією за період з 01.10.2017 р. без обмеження максимальним розміром. В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що дія положень Закону України від 24 грудня 2015 року №911-V-ІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо визначення максимального граничного розміру пенсії (обмеження) застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року (згідно з п.2 Прикінцевих положень цього Закону).
19.03.2020 р. відповідач листом відмовив у перерахунку пенсії та зазначив, що до законодавчого врегулювання вказаного питання підстави для перерахунку пенсій відсутні. Також відповідач посилався на те, що умови та розміри перерахунку пенсій були передбачені п.1 та 2 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, ці пункти зазначеної постанови КМУ визнані протиправними та нечинними. Постановою КМУ від 24.12.2019р. №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» зазначені пункти виключені. Інших рішень Уряду про умови та розміри перерахунку пенсій не приймалося.
Щодо обчислення грошового забезпечення відповідач у своїй відповіді повідомив, що розрахунок вислуги років та визначення грошового забезпечення не входить до його компетенції.
V. Джерела права та висновки суду
Згідно з ч. 2 статті 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 р. №2262-XII.
Позивач скаржиться, що починаючи з 01.10.2017 р. був проведений перерахунок на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» № 911-VIII від 24.12.2015р. та ЗУ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VІ. Внаслідок невірного застосування вказаних законів при здійсненні перерахунку розмір його пенсії зменшився з 8378 грн. до 7683,22 грн. Різниця у розмірі пенсії внаслідок такого перерахунку склала 694.78 грн. У своєму позові позивач просить зобов'язати відповідача здійснювати пенсійне забезпечення у повному обсязі саме з 01.10.2017р. та з цієї дати виплатити різницю однією сумою.
В свою чергу частиною 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» № 911-VIII від 24.12.2015р. внесені зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб":
« Частину п'яту статті 43 доповнити реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону: « Дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року».
З огляду на перерахунок пенсії з 01.10.2017р. суд встановив, що зменшення розміру пенсії з 8378 грн. до 7683,22 грн. сталося на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23 квітня 2012 року № 355 (а.с.12).
Зокрема, суд встановив, що відповідач з 09.10.2017 р. здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 р. згідно з яким на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 “Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 01.10.2012 року позивачу здійснено підвищення пенсії з урахуванням 35% від основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення (35% від 4842 грн. = 1694,70 грн., макс.розмір - 999,92 грн.) і становить 999,92 грн.
В свою чергу постановою Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23 квітня 2012 року № 355 встановлено: « З 1 липня 2012 р. підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 р. до 23 відсотків та з 1 січня 2013 р. до 35 відсотків. Підвищення до пенсії у разі втрати годувальника встановлюється незалежно від дати її призначення, якщо такому годувальнику призначено пенсію відповідно до Закону до 1 липня 2012 року.
При цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45, та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року».
Таким чином, зменшення розміру пенсії позивача відбулося на підставі постанови КМУ№355, а не з підстав обмеження максимального розміру пенсій згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» № 911-VIII від 24.12.2015р., на який посилається позивач.
Також позивач, як на підставу зменшення граничного розміру призначеної йому пенсії, посилається на застосування відповідачем положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VІ.
Так, даним законом внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо відсоткового розміру грошового забезпечення, що враховується для призначення пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3668-VІ максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення максимального розміру пенсії за вислугу років 90 % відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.
Разом з тим, з огляду на матеріали пенсійної справи, суд встановив, що основний розмір пенсії позивача при призначенні склав 90% відповідних сум грошового забезпечення та залишався незмінним відповідачем до проведення перерахунку на виконання приписів Постанови КМУ № 103. В т.ч. основний розмір пенсії - 90% грошового забезпечення був взятий при перерахунку пенсії з 01.10.2017р.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” позивачу з 01.01.2018 року перераховано пенсію з урахуванням основного розміру пенсії 70% від 12862,50,00 грн. грошового забезпечення. Також, перерахунок визначено поетапність виплати суми підвищення пенсії: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - 50% від підвищення, з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 % від підвищення, з 01.01.2020 року - 100% від підвищення.
Відповідно до перерахунку пенсія позивача з нарахуванням попередньої суми пенсії 7683,22 грн. та підвищення 2905,05 склала 10588,26 грн. (а.с.13).
Проте зменшення розміру пенсії у відсотковому значенні у 2018 р. з 90% до 70% грошового забезпечення не є предметом розгляду цієї справи, оскільки позивач не обґрунтовував свої позовні вимоги з посиланням на обмеження, встановлені постановою КМУ від 21.02.2018р. №103. В цьому контексті є недоречними посилання відповідача у своєму відзиві на правомірність його дій при здійсненні перерахунку у 2018 році на підставі Постанови КМУ від 21.02.2018 року №103.
Таким чином, суд робить висновок, що позивач, зазначаючи, що протиправність дій відповідача полягає у зменшенні його розміру пенсії з 01.10.2017р. на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» № 911-VIII від 24.12.2015р.( яким був обмежений максимальний розмір пенсії до 10740 грн.) та Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VІ (яким максимальний розмір пенсії з 01.10.2011р. був зменшений до 80%), обрав невірний спосіб захисту. Оскільки обмеження розміру пенсії з 8378 грн. до 7683,22 грн. відбулося на підставі іншого нормативного акту - постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23 квітня 2012 року № 355, на протиправність застосування якого позивач у своєму позові не посилався.
Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246 КАС України суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: вул. Канатна,83 м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 20987385.
Головуючий суддя Бойко О.Я.
.