печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32467/19-ц
24 червня 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -
до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої визначено суддю, для розгляду справи у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), та передано, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач ОСОБА_1 , посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вказав, що позивач звільнений від сплати судового збору у справі про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, а саме щодо стягнення заробітної плати у сумі 20 967, 53 грн., середнього заробітку за період затримки розрахунку в сумі 77 626, 04 грн. та суми за невикористану відпустку у розмірі 17 056, 00 грн.
Проте, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та суми за невикористану відпустку за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та суми за невикористану відпустку, не входять до структури заробітної плати.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий висновок щодо застосування норм права сформувала Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16.
За таких обставин, тільки одна вимога щодо стягнення заробітної плати у сумі 20 967, 53 грн. відноситься до пільги про звільнення від сплати судового збору.
Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, позивачу необхідно вказати ціну позову, а саме суму середнього заробітку за період затримки розрахунку та суму за невикористану відпустку, яка підлягає сплаті.
Відтак, виходячи з суми, яку просить позивач стягнути з відповідача в якості середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та суми за невикористану відпустку, сума судового збору становить 1% відсотка ціни позову.
За таких обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі:
- (77 626, 04 грн. (сума середнього заробітку за період затримки розрахунку) + 17 056, 00 грн. (сума за невикористану відпустку) х 0, 01% = 946, 82 грн.
Відповідно, при зверненні до Печерського районного суду м. Києва судовий збір заявнику слід сплатити на реквізити: отримувач коштів: УК (Управління казначейства) у Печерському районі; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 38004897; рахунок отримувача: 31210206026007; банк отримувача: ГУ ДКСУ (Головне управління Державної казначейської служби України) у м. Києві; код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;050; «Судовий збір», Печерський районний суд м. Києва, вид звернення, пункт з таблиці ставок судового збору.
Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Підпалий