ЄУН 193/334/20
Провадження №2/193/245/20
15 червня 2020 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Кащук Д.А.,
за участю секретаря Ратушної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить визначити їй - ОСОБА_1 додатковий строк на прийняття спадщини на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 терміном на три місяці, яка відкрилась на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області.
Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 40.0 м.кв., який належав померлій ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу від 13 січня 1989 року посвідченого державним нотаріусом Софіївської нотаріальної контори Дніпропетровської області. Право власності зареєстровано 20 липня 1989 року Жовтоводським міським бюро технічної інвентаризації і записано в реєстр, книгу №12 стр. №71, запис № 1618.
Окрім неї, спадкоємцем за законом є її батько - ОСОБА_2 , який від прийняття спадкового майна відмовився і звертатись до суду з позовом про визначенн я додаткового строку на прийняття спадщини не буде.
24 лютого 2019 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом позивач звернулася до Софіївської державної нотаріальної контори Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), однак ОСОБА_4 , державний нотаріус Софіївської державної нотаріальні контори Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовила у прийнятті заяви тому, що позивач пропустила строк на прийняття спадшини згідно ст.1269 Цивільної кодексу України, а саме не подала заяву про прийняття спадщини на протязі шести місяців після смерті спадкодавця і не була разом з нею зареєстрована за місцем мешкання.
Пропущення строку для прийняття спадщини сталося із-за того, що її батько ОСОБА_2 з 2011 року фактично не проживає з мамою однією сім'єю і є єдиним спадкоємцем першої черги за законом та після смерті матері (бабушки) ОСОБА_3 мав право звернутись до нотаріуса із заявою на прийняття спадщини та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.
Після смерті бабушки ОСОБА_2 забрав усі правовстановлюючі документи на житловий будинок і мав намір оформити спадщину, але як стало відомо ОСОБА_1 від тітки ОСОБА_5 в ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 відмовився від спадщини та віддав їй для передачі доньці, а саме позивачці, правовстановлюючі документи на житловий будинок для отримання свідоцта про право на спадщину після смерті бабушки ОСОБА_3 ..
В зв'язку з цим, позивач просить визначити їй, ОСОБА_1 , додатковий строк на прийняття спадщини на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 терміном на три місяці, яка відкрилась на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області.
Позивач в судове засідання не з'явилась, однак надала до суду заяву про розгляд справи без її присутності та підтримала позов в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що заперечень проти позову немає.
З огляду на подання позивачем достатніх матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст.1269 ЦК України.
При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред'явлення нею позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Згідно ст.1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається із положень ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.60 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задоволити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 р., при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Позивачем при зверненні з позовом питання щодо відшкодування судових витрат перед судом не порушувалось, тому витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 335, 344 ЦПК України, ст. ст. 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Д.А. Кащук