Справа № 140/1785/19
№2/930/76/20
09.06.2020 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.
при секретарі Путій З.О.
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/2 частину майна, -
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 20 травня 1990 року між позивачкою та ОСОБА_6 було укладено шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Немирівського районного управління петиції Вінницької області, актовий запис № 7.
Під час проживання у шлюбі, на ім'я ОСОБА_6 подружжя придбало житловий будинок «А», разом із господарськими будівлями та спорудами, а саме: веранда "а", навіс «а1», гараж «Б», господарська буд. «В», погріб «В/під», сарай «в», погріб «П», убиральня «У», огорожа «№1-3», загальною площею 93,4 м2, житловою площею 65,5 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак на вищезазначений житловий станом на 01.01.2013 рік за ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого виконавчим комітетом Райгородської сільської ради 10.08.1991 року Р № 27 - право власності не зареєстровано.
07 грудня 2009 року між позивачкою та ОСОБА_6 було розірвано шлюб, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 07.12.2009 року, актовий запис № 132.
Після розлучення ОСОБА_6 проживав у будинку свого батька, а позивачка із дітьми залишилась проживати у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 10.05.2019 року.
Згідно довідки Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області 410 від 24.05.2019 року, після смерті ОСОБА_6 , спадкоємцями за законом на його майно є: його батько - ОСОБА_2 , сини - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дружина - ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 відмовилась від своєї частки спадкового майна на користь ОСОБА_4 , про що подала заяву до приватного нотаріуса Немирівського гайонного нотаріального округу Науменко В.М., за місцем відкриття спадщини.
Наразі в ОСОБА_1 виникла необхідність виготовити правовстановлюючі документи на належну їй частину майна , 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на яку вона має право як співвласник.
Однак виділити частку у спільному сумісному майні неможливо, так як ОСОБА_6 помер. Тому, у зв'язку з такими обставинами ОСОБА_1 змушена звернутись до суду.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, якою просив суд розглянути цивільну справу за її позовом без її участі у судовому засіданні та просить задовольнити позовну заяву.
Співвідповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяву, якою просили суд розглянути цивільну справу без їх участі у судовому засіданні, позовні вимоги визнають та проти задоволення позовної заяви не заперечують.
Співвідповідач ОСОБА_2 помер, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Співвідповідачка ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відправлення, в судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслала, і крім того, в матеріалах витребуваної копії спадкової справи, щодо майна померлого ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , містить заява - відмова ОСОБА_5 від спадщини після смерті її чоловіка - ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За вказаних обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
У відповідності до норм ст.ст. 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, ознайомившись з матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що за договором купівлі - продажу будинку від 09.08.1991 колгосп "Дружба" в особі голови ОСОБА_7 продав ОСОБА_6 жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в с. Райгород Немирівського району Вінницької області.
У відповідності до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ), 20.05.1990 у виконкомі Райгородської сільської ради, актовий запис №7.
Вищевказаний шлюб було розірвано 07.12.2009 у Відділі РАЦС Немирівського РУЮ Вінницької області, про що зроблено актовий запис №132, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Райгород Немирівського району Вінницької області, про що 10.05.2019 виконкомом Райгородської сільської ради зроблено актовий запис №17, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки №410, виданої виконкомом Райгородської сільської ради Немирівського району від 24.05.2019 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 залишилося спадкове майно. Спадкоємцями за законом є: батько - ОСОБА_2 , сини - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дружина - ОСОБА_5 . Інших спадкоємців немає.
Відповідно до довідки №411, виданої виконкомом Райгородської сільської ради Немирівського району від 24.05.2019 ОСОБА_1 дійсно зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження Серії НОМЕР_4 від 16.11.1991 та Серії НОМЕР_5 від 20.03.2015 відповідно.
Статтею 22 Кодексу про шлюб та сім'ю від 20.06.1969, в первісній редакції, чинному на момент укладення договору купівлі - продажу житлового будинку ОСОБА_6 , майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 Сімейного Кодексу України, в редакції від 12.06.2009, тобто чинного на момент розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Статтею 63 того ж Сімейного Кодексу визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленості між ними.
Відповідно до ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Статтею 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або письмовим договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання і у випадку невизнання права особи, вона згідно вимог ст. 16 ЦК України, має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.
Відповідно до змісту вимога ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, а тому суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 набула право власності на 1/2 частину житлового будинку за час перебування у шлюбі з ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 60, 63, 69, 70 СК України в редакції від 12.06.2009, ст. ст. 15, 16, 319, 321, 368, 392 ЦК України, ст.ст. 200, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину майна - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на 1/2 частину житлового будинку «А», з відповідною часткою господарчих будівель і споруд, а саме: веранди «а», навіс «а1», гаража «Б», господарської будівлі «В», погреба «В/під», сараю «в», погреба «П», убиральні «У», огорожі «№1-3», загальною площею 93,4 м2, житловою площею 65,5 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в загальному порядку, встановленому законодавством.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину (п.3 Р. ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, ).
Суддя: (підпис)
Копія вірна:
Оригінал рішення суду знаходиться в цивільній справі № 140/1785/19 в архіві Немирівського районного суду Вінницької області.
Суддя: В.М. Алєксєєнко