Справа № 126/1662/19
Провадження № 2/126/553/2020
"15" червня 2020 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Хмель Р. В.
секретар Дончик О. А.,
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Янчука В.М.
представника відповідача адвоката Мельник А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Судом при дослідженні матеріалів справи було встановлено, що 07.10.2019 року Бершадським районним судом під головуванням судді ОСОБА_3 Р ОСОБА_4 В. у даній справі було постановлено ухвалу про закриття провадження. Дана ухвала була скасована Вінницьким апеляційним судом.
Відповідно до протоколу розподілу справ вищевказана справа розподілена в неавтоматичному режимі, а передана для розгляду раніше визначеному складу суду.
Ч. 1 ст. 37 ЦПК України визначає, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Вирішуючи питання про можливість розгляду вищевказаної справи під своїм головуванням, вважаю за необхідне заявити собі самовідвід від її розгляду за таких підстав.
Відповідно до ст.40 ч.1 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Позивач ОСОБА_5 ) та її представник у вирішенні питання про самовідвід судді поклались на розсуд суду.
Аналогічну позицію висловила і представник відповідача адвокат Мельник А.С.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд встанови наступне.
Статтею 39 ч.1 ЦПК України передбачено обов'язок судді заявити самовідвід за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 07.10.2019 р., постановленою під моїм головуванням, було закрито провадження у даній справі у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову.
Тим самим, за результатом розгляду цієї заяви у відкритому судовому засіданні, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, надавши в нарадчій кімнаті оцінку доказам, які були надані сторонами, я висловив свою позицію у постановленій мною ухвалі від 07.10.2019 р. Ухвала суду була проголошена по виходу саме з нарадчої кімнати та нею був закінчений судовий розгляд даної заяви по суті.
Зазначена ухвала була в подальшому скасована судом апеляційної інстанції.
Отже, після повернення справи до районного суду розгляд вищевказаної справи має розпочатись з самого початку, а відтак може зумовити мою повторну участь в розгляді даної заяви.
Повертаючи справи до районного суду, суд апеляційної інстанції не зазначив про те, що продовження розгляду має відбутись в тому ж самому складі суду.
Положенням ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) визначено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Вимога «безсторонності», згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Згідно положень п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За приписами статті 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
А відтак, враховуючий той факт, що мною вже була постановлена ухвала саме по суті справи, з метою уникнення повторної участі в розгляді даної справи та будь-яких сумнівів з боку учасників судового розгляду в об'єктивності та упередженості, вважаю за необхідне заявити самовідвід.
В зв'язку із заявленням самовідводу, матеріали вищевказаної справи слід передати для повторного автоматичного розподілу.
На підставі викладеного, ст.ст.39, 40, 258-260 ЦПК України,
Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи №126/1662/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Матеріали цивільної справи №126/1662/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - передати до канцелярії Бершадського районного суду Вінницької області для повторного автоматичного розподілу.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р. В. Хмель