Справа № 396/515/20
Провадження № 2/396/274/20
15.06.2020 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Гарбуз О.А.
з участю секретаря судового засідання Пономаренко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новоукраїнка заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді по цивільній справі №396/515/20 за позовом Акціонерного товариства "Акцент-банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства "Акцент-банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.05.2020 року справу було прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 15.06.2020 року.
12.06.2020 року відповідач ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Акцент-банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,у зв'язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді, а саме те, що нею не було отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та не повідомлено дату призначення судового засідання. Також відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не з'явилися, суд узхвалив про розгляд без виклику осіб, відповідач подала до суду заяву про розгляд заяви про відвід без її участі.
При вирішенні питання про відвід головуючого судді встановлено наступне.
Статтею 2 ЦПК України визначено завдання та основні засади цивільного судочинства справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є право відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі судді, щодо неупередженості якого є сумніви. Виходячи з цього, ефективність даного інституту пов'язана із застосуванням як національного законодавства, так і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що зазначено в постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року. Зокрема, суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції 1950 року, а також практики Європейського Суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ, як джерело права.
Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції 1950 року при вирішенні спору щодо цивільних прав та обов'язків, сторони мають право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Право сторін на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.
У Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід визначити суб'єктивний та об'єктивний аспект, та їх розмежовувати, при цьому суб'єктивною складовою, як видно з рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії», можуть бути докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи, а суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного, що можливо при встановлені наявності певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Об'єктивний же аспект, як видно з рішення ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що право особи забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди мають у демократичному суспільстві та яка повинна апріорно існувати в учасників процесу.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.
Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
Крім того, при розгляді заяви про відвід судді, слід виходити з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено, як порушення права особи на справедливий суд.
Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.
Хоча, суд не може погодитися з доводами відповідача ОСОБА_1 , якій було роз'яснено секретарем а потім і суддею про неможливість надсилання поштової кореспонденції, а саме ухвали про виправлення описки у справі в зв'язку з відсутністю в Новоукраїнському районному судді поштових марок та яка відмовилася отримати вищезазначену ухвалу в приміщенні суду, однак, роз'яснено право подачі відзиву на позовну заяву та строку, яка висловила що не бажає, щоб суддя розглядала справу, так як раніше розглядала її справу, при цьому жодного рішення задім числом не виносилося.
Суд прийшов до висновку, щоб у сторони не виникало будь- яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, а також з метою виключення всіх обставин, які можуть в подальшому викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід головуючого.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33,36, 39,40, 260 ЦПК України , суд, -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Гарбуз О.А. у цивільній справі №396/515/20 за позовом Акціонерного товариства "Акцент-банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Передати справу в канцелярію Новоукраїнського районного суду для повторного автоматичного перерозподілу іншому судді Новоукраїнського районного суду, в порядку встановленому ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий: О. А. Гарбуз