Спарва№ 308/4099/20
11.06.2020 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшли з Західного регіонального відділення Чопського прикордонного загону відділення інспекторів прикордонної служби «Тиса» відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектора прикордонного контролю 3-ї категорії - дозиметри ста 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Тиса» (тип А), мешканки АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 172-12 КУпАП,
12.04.2020 року о 20 год. 35 хв. ОСОБА_1 прибувши з п/п у відділ прикордонної служби «Тиса» в місці зарядження у розрядження зброї, не дочекавшись вказівки старшого прапорщика, самостійно керуючись Наказом АДПСУ №200 від 02.10.2003 року без команди здійснила не вірне розрядження особистої зброї «ПМ» внаслідок чого відбувся один випадковий постріл в куле уловлювач, тобто в діях військовослужбовця в наслідок особистої необережності вбачається необережне знищення або пошкодження військового майна, що виразилось в знищенні 1 (одного) набою 9 мм до ПМ. Своїми діями інспектор ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-12 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, витрати відшкодувала.
Розглянувши дану справу вважаю, що у діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-12 КУпАП - необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна.
Вина інспектора ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-12 КУпАП стверджується протоколом ЗхРУ №009922 від 22.04.2020 року, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 13.04.2020 року та іншими матеріалами справи.
Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Враховуючи встановлені обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність у матеріалах справи відомостей про те, що він раніше притягувалася до даного виду адміністративної відповідальності, визнання ним своєї вини, його відношення до вчиненого, ступінь вини, а також беручи до уваги, що діяння порушника не завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам та тяжких наслідків не наступило, приходжу до висновку, що вчинене ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення слід визнати малозначним та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-12 КУпАП, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Вважаю, що застосування саме такого виховного заходу, як усне зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень.
Керуючись ст. ст. 22, ч.2 ст. 172-12, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-12 КУпАП та на підставі ст.22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрити.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Бедьо В.І.