Справа № 523/21/19
Провадження №2-п/523/42/20
"12" червня 2020 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Сувертак І. В.,
при секретарі - Круглікова О.О.
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі
заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за договором позики,-
Встановив:
Заочним рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 27 листопада 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН № НОМЕР_1 ,на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН № НОМЕР_2 , борг за розпискою в розмірі 135 320,63 грн., якій складається з : сума позики -100 000,00 грн.; проценти від суми позики - 5 520,49 грн.; 3% річних - 6 008,22 грн.; втрати від інфляції - 23 791,92 грн. Стягнуто судовий збір в сумі 1353,21 грн. з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН № НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН № НОМЕР_2 .
10 лютого 2020 року до суду звернулась ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Довбишева Дмитра Олександровича, з заявою про перегляд заочного рішення від 27 листопада 2019 року по вищевказаній справі.
Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що про розгляд справи судом вона дізналась під час звернення до банку для здійснення операцій по належному їй рахунку. Окрім того зазначила, якби вона приймала участь у справі, вона б подала клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи розписки, на підставі якої судом вирішено про наявність обов'язку сплатити нею заборгованості на користь ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року відкрито провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за договором позики.
Судові засідання призначались судом на 20.02.20р., 16.03.20р., 27.05.20р., 12.06.20р.
Сторони обізнані належним чином про розгляд заяви про перегляд заочного рішення.
Представник заявника, адвокат Довбишев Д. О. про розгляд справи обізнаний, що підтверджується розпискою (а.с. 109) заявою (а.с. 115), окрім того приймав участь в судовому засіданні 20 лютого 2020 року (а.с. 107, 108). Також засобами електронної пошти 27 травня 2020 року надавав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки його належним чином не повідомлено про розгляд справи. (а.с. 121).
В процесі розгляду справи приймали участь позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат Осадчий Анатолій Юрійович на підставі доручення Третього одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 05 березня 2019 року №46. Просили відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 286 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач (а довному випадку заявник та її представник) має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У відповідності до вимог частини першої ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз змісту ст. 288 ЦПК України дає підстави вважати суду, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: перша - відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; друга - докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
При цьому, наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Відповідач не надав суду належних та достатніх доказів, що мають істотне значення для справи. Сама незгода відповідача з проголошеним рішенням не є підставою для його скасування. Суд не знаходить підстав для скасування заочного рішення та залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. В такому випадку заочне рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку на загальних підставах.
керуючись ст. ст. 3,10-13,14,18,287-289 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за договором позики - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня постановлення ухвали.
Суддя