264/2945/20
2/264/1006/2020
"15" червня 2020 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Мушкет О. О. , за участю секретаря судового засідання Дарменко В.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,-
В травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, посилаючись на те, що вона 24.11.2017 року зареєструвала шлюб з відповідачем та від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею. Вказує, що шлюб між нею та відповідачем не розірваний, але фактично вони разом не проживають, з грудня 2019 року він перестав допомагати утримувати їх неповнолітню дитину, а тому вона змушена звертатися до суду, прохаючи задовольнити позов та стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи утримання з 12.05.2020 року.
Позивач на попереднє судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про можливість розгляду справи за її відсутності, просила змінити позовні вимоги в частині стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, на 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), змінені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідач на попереднє судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, змінені позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечив проти їх задоволення.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи та проведенням розгляду справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу. У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження, виданого 14 травня 2019 року Кальміуським районним у м.Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №283, відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки про склад сім'ї №333 від 12.05.2020 року виданої КСН «23 квартал» разом з ОСОБА_1 дійсно проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 180 СК України батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Згідно ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у Постанові № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1, 5 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Стаття 18 Конвенції встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини і предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.
З урахуванням того, що відповідач є працездатною людиною, позивач потребує допомоги на утримання спільної дитини, тому суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини.
Пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи те, що добровільно про сплату аліментів з відповідачем домовитися не вдається, суд вважає за можливе стягнути аліменти з ОСОБА_2 , оскільки визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати по справі, що складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 840,80 гривень, від сплати яких позивач був звільнений, суд вважає необхідним стягнути їх з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 76-81, 89, 200, 258, 259, 264, 265, 268, 293-294 293, 315 ЦПК України, ст.ст.182, 199, 200 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 ) аліменти на період навчання у розмірі 1/4 частин з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи утримання з 12.05.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840 гривень 80 коп.
На рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. О. Мушкет