15 червня 2020 р.Справа № 520/13424/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року по справі № 520/13424/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі також - відповідач, ГУПФУ в Харківській області), в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження № 187949 від 14.03.2008 стосовно ОСОБА_1 , а саме, здійснення перерахунку пенсії без її відома, на основі заяви від 13.03.2008 та наданої довідки по заробітній платі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з початковим коефіцієнтом 2,32478.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідач протиправно здійснив перерахунок пенсії без її відома на підставі заяви від 13.03.2008 та наданої довідки по заробітній платі. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 вважає розпорядження № 187949 від 14.03.2008 винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому, підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження в адміністративній справі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження - майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 14099344) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 року по справі № 520/6742/19 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження на підстав абз. 1 ч. 2 ст. 312 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що провадження у справі необхідно зупинити з наступних підстав.
Колегія суддів зазначає, що предметом оскарження у даній справі є розпорядження № 187949 від 14.03.2008, винесено Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, на підставі якого ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 13.03.2008 року.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 02.04.2019 року Касаційний адміністративний суд Верховного Суду ухвалив передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №510/1286/16-а за позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Верховний Суд в ухвалі від 02.04.2019 р. у справі № 510/1286/16-а зазначив, що незважаючи на обґрунтування застосування необмеженого строку щодо захисту своїх порушених пенсійних прав з вини органів ПФУ, визначення початку перебігу строку звернення до адміністративного суду залишається актуальними з огляду на те, що найперше, необхідно розрізняти строк, неправильне визначення судом вищезазначеного початку строку може суттєво порушувати інтереси особи, що охороняються, та її процесуальне право на доступ до правосуддя. Особливою категорією публічно-правових спорів між громадянами-пенсіонерами та Пенсійним фондом є спори щодо визнання неправомірними владні дії (рішення), внаслідок яких був неправильно встановлений розмір пенсії первинно, або при несвоєчасному перерахунку пенсій, що призвело до недоотримання пенсіонером відповідних сум коштів. У разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення та застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, це унеможливлює реалізацію передбаченого частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» права пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком. Неможливість обмеження шестимісячним строком обов'язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов'язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов'язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов'язок держави перед громадянином - 6 місяцями.
Під час розгляду справи у Верховному Суді у колегії суддів Касаційного адміністративного суду постала необхідність формування правової позиції з ряду питань, а саме:
1. Чи можуть судами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб'єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?
2. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), для фактичного встановлення строкових меж (може граничним меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?
3. Чи може бути факт нездійснення перевірки особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, правильності нарахування уповноваженими суб'єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або невчасне звернення з відповідним позовом до адміністративного суду підставою для судового захисту її прав лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду?
4. Чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а відповідно до частини шостої статті 7 КАС України використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів положення частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статей 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком?
Зазначено, що складність цієї виняткової правової проблеми полягає у тому, що процесуальний закон у частині визначення строків звернення до суду не містить особливостей стосовно спорів у сфері соціального захисту, зокрема, тих, що стосуються регулярних (щомісячних тощо) виплат, які суб'єкт владних повноважень з власної вини протягом тривалого часу не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Отже, з урахуванням положень пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України та беручи до уваги ту обставину, що формування відповідних правових позицій Великою Палатою Верховного Суду у справі №510/1286/16-а, враховуючи строки звернення позивача з даним адміністративним позовом, може вплинути на наслідки розгляду даної справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі № 520/13424/19 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а.
Керуючись ст.ст. 236, 242-244, 250, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Зупинити провадження у справі № 520/13424/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року по справі № 520/13424/19 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.
Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Перцова Т.С.