10.06.2020 року м. Дніпро Справа № 904/5487/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)
судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.
секретар Вітко Г.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Mikinos Ventutes LTD на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2019 року (суддя Мартинюк С.В., повний текст складено 18.03.2019 року) у справі № 904/5487/19
за позовом Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
до Mikinos Ventutes LTD, Кіпр;
Компанії Мелчет Інвест Лімітед, Насау, Багами;
Компанії Дакстон Холдінгз Лімітед, Лімассол, Кіпр;
Компанії Лакріно Інвестментс Лімітед, Лімассол, Кіпр;
Компанії Мілнербей С.А., Тортола, Британські Віргінські Острови;
Компанії Бріммілтон Лімітед, Тортола, Британські Віргінські Острови;
Компанії Ренальда Інвестментс Лімітед, Лімассол, Кіпр
про визнання договорів недійсними
1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2020 року застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро" заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом. Вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро" належним чином засвідчені копії документів: розпорядження, на підставі якого, у відповідності до розділу 3 Положення "Про депозитарну діяльність", затвердженого рішенням НКЦПФР № 735 від 23.04.2013 року, було внесено зміни у рахунки у цінних паперах Mikinos Ventutes LTD; договорів, на підставі яких Mikinos Ventutes LTD набуло акції, емітовані Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Виконання ухвали суду доручено Шевченківському відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Зупинено провадження у справі до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Mikinos Ventutes LTD подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020 року, справу направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Позивач посилається на те, що оскаржувана ухвала про зупинення провадження у справі є незаконною та необґрунтованою, суперечить нормам матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Оцінюючи правомірність зупинення судом провадження у справі суд апеляційної інстанції має надати правову оцінку на відповідність нормам матеріального та процесуального права застосованому судом заходу процесуального примусу у вигляді вилучення доказів та оцінити законність та обґрунтованість таких дій суду в їх сукупності. Обов'язковою підставою для застосування такого заходу процесуального примусу як тимчасове вилучення доказів є неподання особою письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин. Ухвали господарського суду від 28.01.2020 року, 18.02.2020 року та 10.03.2020 року не містять строк, протягом якого ТОВ "Солід Дніпро" мало б надати суду витребувані документи, що позбавляє суд підстав посилатись на невиконання ТОВ "Солід Дніпро" покладених обов'язків. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі підтверджує той факт, що ухвали суду про витребування документів ТОВ "Солід Дніпро" не отримані, а отже останнє не знало і навіть теоретично не могло знати про покладення на нього судом обов'язку з надання доказів. Відсутність у особи інформації щодо покладеного на неї обов'язку виключає можливість його виконання, що свідчить про відсутність підстав для застосування заходів процесуального примусу, якими може бути неподання особою витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин. Правова конструкція норми частини 1 статті 134 Господарського процесуального кодексу України передбачає поінформованість особи про покладені на неї судом обов'язки та їх невиконання, тобто вручення ухвали суду має фактично відбутися, а не лише вважатися врученою з формальних підстав. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не обґрунтував, які норми законодавства або обставини справи свідчать про наявність у ТОВ "Солід Дніпро" договорів, на підставі яких Mikinos Ventutes LTD набуло акції позивача. Законодавством не передбачено надання депозитарній установі для зарахування цінних паперів на рахунок депонента договорів, на підставі яких депонентом були набуті такі цінні папери. У ТОВ "Солід Дніпро" як депозитарної установи за законом відсутні такі документи, як договори, на підставі яких Mikinos Ventutes LTD набуло акції АТ "ПІВДГЗК", а отже вимога суду про надання договорів та про їх вилучення суперечить нормам законодавства, яке регулює порядок депозитарного обліку цінних паперів. Суд не пояснив, чому в даному випадку внесення змін до системи депозитарного обліку відбувалося на підставі розпорядження, яке складене на підставі саме договору. З огляду на незаконність ухвали від 17.03.2020 року в частині вилучення доказів у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для зупинення провадження у справі, встановлені статтею 228 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, судові витрати по справі покласти на Mikinos Ventutes LTD. Посилається на те, що з огляду на невиконання ТОВ "Солід Дніпро" вимог ухвал суду про надання документів, а також необхідність у їх дослідженні, суд аргументовано дійшов висновку про наявність підстав для застосування до останнього заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом, а також про зупинення провадження у справі. Позивач звертає увагу, що дії Mikinos Ventutes LTD прямо заборонені пунктом 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України та підпадають під поняття "зловживання процесуальними правами". На думку позивача, апелянтом не зазначено у чому саме полягає порушення норм процесуального та матеріального права Господарським судом Дніпропетровської області при винесенні ухвали про зупинення провадження у даній справі, яку оскаржує Mikinos Ventutes LTD, хоча фактично відбувається оскарження ухвали про вжиття заходів процесуального примусу.
Відповідачі-2-7 наданими їм процесуальними правами не скористались та не надали суду відзиви на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Апеляційне провадження.
3.1.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі. У вказаній ухвалі зазначено, що у зв'язку із встановленням особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року № 291, враховуючи Рекомендації Ради суддів України, викладені у листі № 9рс-186/20 від 16.03.2020 року, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом № 1 від 17.03.2020 року, та рішення зборів суддів, оформленого протоколом № 3 від 31.03.2020 року, судове засідання для розгляду справи буде призначено додатково ухвалою суду, яку буде направлено на адресу сторін.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2020 року розгляд апеляційної скарги призначено на 10.06.2020 року.
3.1.2. Явка представників учасників провадження у справі.
У судове засідання 10.06.2020 року з'явились представники сторін.
Представник Mikinos Ventutes LTD у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020 року, справу направити до місцевого господарського суду для продовження розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Представник відповідачів 2-7 Журавльов О.С. просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.
3.2. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Mikinos Ventutes LTD, Компанії Мелчет Інвест Лімітед, Компанії Дакстон Холдінгз Лімітед, Компанії Лакріно Інвестментс Лімітед, Компанії Мілнербей С.А., Компанії Бріммілтон Лімітед, Компанії Ренальда Інвестментс Лімітед про визнання недійсними договорів, на підставі яких Mikinos Ventutes LTD набуло акції, емітовані АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорювані договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а тому існують підстави для визнання цих договорів недійсними.
До вказаної позовної заяви додано клопотання позивача про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро" доказів:
- розпорядження, на підставі якого у відповідності до розділу 3 Положення "Про депозитарну діяльність", затвердженого рішенням НКЦПФР № 735 від 23.04.2013 року було внесено зміни у рахунки у цінних паперах Mikinos Ventutes LTD;
- договорів, на підставі яких Mikinos Ventutes LTD набуло акції, емітовані АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2019 року відкрито провадження у даній справі, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2020 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро" розпорядження, на підставі якого було внесено зміни у рахунки в цінних паперах Mikinos Ventutes LTD, договори, на підставі яких Mikinos Ventutes LTD набуло акції, емітовані ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
25.02.2020 року до Господарського суду Дніпропетровської області повернулось поштове відправлення, адресоване ТОВ "Солід Дніпро", з вкладенням (копія ухвали суду від 28.01.2020 року у справі № 904/5487/19) та довідкою АТ "Укрпошта", згідною якою причиною повернення є закінчення встановленого строку зберігання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 року повторно витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро" розпорядження, на підставі якого було внесено зміни у рахунки у цінних паперах Mikinos Ventutes LTD, договори, на підставі яких Mikinos Ventutes LTD набуло акції, емітовані ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та уповноважено представника позивача на одержання від ТОВ "Солід Дніпро" витребуваних доказів.
04.03.2020 року позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою № 52-16/245 від 03.03.2020 року, в якій повідомив суд про те, що вручити ТОВ "Солід Дніпро" ухвалу суду від 18.02.2020 року не вдалося та надав відповідні докази.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 року повторно витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро" розпорядження, на підставі якого було внесено зміни у рахунки у цінних паперах Mikinos Ventutes LTD, договори, на підставі яких Mikinos Ventutes LTD набуло акції, емітовані ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
17.03.2020 року позивачем надана до господарського суду заява про долучення до матеріалів справи доказів повторного виходу представника за адресою депозитарної установи та неможливості вручення ухвали суду.
З огляду на невиконання ТОВ "Солід Дніпро" вимог ухвал суду про надання документів, а також на необхідність у їх дослідженні, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до останнього заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом. В зв'язку із прийняттям ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом, місцевий господарський суд дійшов висновку про зупинення провадження у даній справі на підставі статті 228 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
3.3.1. Юридична оцінка доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4). У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1). Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2). Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (частина 3).
Згідно статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим (частина 1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права (частина 2). Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом (частина 3). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5).
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, до предмету доказування входять обставини, встановлення яких є дійсно необхідним для вирішення конкретного спору, виходячи з його предмету, а їх встановлення безпосередньо впливає на результат вирішення справи та обґрунтованість судового рішення.
Беручи до уваги предмет спору та підстави подання позову, апеляційний господарський суд погоджується із тим, що дослідження договорів, на підставі яких Mikinos Ventutes LTD набуло акції, емітовані ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" є необхідним під час розгляду та ухвалення рішення у даній справі.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає передчасним та помилковим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування до ТОВ "Солід Дніпро" заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом та зупинення провадження у даній справі.
Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (частина 1). Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина 2). Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частина 3). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4).
Згідно із статтею 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (частина 1). У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (частина 4). Суд може уповноважити на одержання витребуваних ним доказів заінтересовану сторону (частина 6). Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частина 7). Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (частина 8). У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частина 9).
Частиною 1 статті 131 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
За змістом частини 1 статті 134 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин, суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Таким чином, підставою для застосування до особи заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів є свідоме невиконання особою відповідної ухвали суду, яка була їй вручена.
Матеріали справи не містять доказів вручення ТОВ "Солід Дніпро" в порядку, передбаченому частиною 3 статті 120, частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2020 року, 18.02.2020 року та 10.03.2020 року.
Як вбачається із матеріалів справи, 25.02.2020 року до Господарського суду Дніпропетровської області повернулось поштове відправлення, адресоване ТОВ "Солід Дніпро", з вкладенням (копія ухвали суду від 28.01.2020 року у справі № 904/5487/19) та довідкою АТ "Укрпошта", згідною якою причиною повернення є закінчення встановленого строку зберігання.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази повернення поштових відправлень з ухвалами господарського суду від 18.02.2020 року та 10.03.2020 року.
При цьому, 04.03.2020 року та 17.03.2020 року позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявами, в яких повідомив суд про те, що вручити ТОВ "Солід Дніпро" ухвали суду від 28.01.2020 року та 18.02.2020 року не вдалося.
Відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).
Проте, матеріали справи не містять доказів вручення ТОВ "Солід Дніпро" ухвал Господарського суду Дніпропетровської області в порядку, визначеному частиною 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, акти про відсутність працівників ТОВ "Солід Дніпро" за своїм місцезнаходженням не можуть вважатися належними, допустимими та достовірними доказами, які доводять зазначені в них обставини, оскільки акти складені представниками позивача, тобто зацікавленою особою, та не свідчать про ухилення ТОВ "Солід Дніпро" від виконання вимог ухвал суду про витребування доказів.
За наведених обставин, у місцевого господарського суду були відсутні достатні правові підстави для вжиття заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом, а також зупинення провадження у справі згідно із пунктом 6 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.
Слід зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 року у справі № 910/12694/18.
3.3.2. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального права та завданню господарського судочинства, що в силу статей 275, 277, 280 Господарського процесуального кодексу України є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до місцевого господарського суду.
Задовольняючи апеляційну скаргу та скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд також враховує, що відповідно до статті 255 Господарського процесуального кодексу України не передбачено оскарження ухвали суду про вжиття заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом окремо від рішення суду. Разом з тим, підставою для зупинення провадження у справі було вжиття заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом, що обумовлює надання правової оцінки такому процесуальному рішенню суду першої інстанції. Враховуючи невідповідність зазначеного процесуального рішення нормам процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що безпідставне зупинення провадження у справі є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3.3.3. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Mikinos Ventutes LTD - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020 року у справі № 904/5487/19 - скасувати.
Справу № 904/5487/19 направити для розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Mikinos Ventutes LTD витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 102,00 грн.
Видачу наказу згідно із статтею 327 Господарського процесуального кодексу України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено 15.06.2020 року.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков