Іменем України
12 червня 2020 року
Київ
справа №826/477/17
адміністративне провадження №К/9901/34807/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу №826/477/17
за позовом Приватного підприємства «Індивідуал» (далі- ПП «Індивідуал») до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Комунального підприємства по утриманню земельних насаджень Шевченківського району міста Києва на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року (колегія у складі головуючого судді Пилипенко О.Є., суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О.),-
Короткий зміст позовних вимог
ПП «Індивідуал» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення (розпорядження) про надання позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди згідно поданих заяв та отриманих описів за наступними адресами: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 68; місто Київ, вулиця Січових Стрільців (Артема/вул. Чорновола); місто Київ, вулиця Вадима Гетьмана, 16; місто Київ, вулиця Мельникова, 53/55; місто Київ, вулиця Леонтовича, 1 на розі з вул. Богдана Хмельницького; місто Київ, вулиця Довженка Олександра, біля ст. м. «Шулявка»; місто Київ, вулиця Гмирі Бориса, 17; місто Київ, проспект Перемоги, 123; місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, 18; місто Київ, вулиця Олени Теліги, 3; місто Київ, вулиця Чорновола/вул. Андрющенка; місто Київ, вулиця Лагерна, 46/48; місто Київ, вулиця Липківського Василя (Урицького), 35а.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року, позов ПП «Індивідуал» задоволено.
Зобов'язано виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняти відповідне рішення про надання позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди згідно ПП «Індивідуал» заяв та отриманих описів за наступними адресами: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 68; місто Київ, вулиця Січових Стрільців (Артема/вул. Чорновола); місто Київ, вулиця Вадима Гетьмана, 16; місто Київ, вулиця Мельникова, 53/55; місто Київ, вулиця Леонтовича, 1 на розі з вул. Богдана Хмельницького; місто Київ, вулиця Довженка Олександра, біля ст. м. «Шулявка»; місто Київ, вулиця Гмирі Бориса, 17; місто Київ, проспект Перемоги, 123; місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, 18; місто Київ, вулиця Олени Теліги, 3; місто Київ, вулиця Чорновола/вул. Андрющенка; місто Київ, вулиця Лагерна, 46/48; місто Київ, вулиця Липківського Василя (Урицького), 35а.
Верховний Суд постановою від 30 липня 2019 року касаційну скаргу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради залишив без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року- без змін.
Ухвалюючи таке рішення, суди виходили з того, що дозвільним органом щодо видання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є саме Київська міська державна адміністрація. Проте, позивачу відмовлено у встановленні пріоритетів на заявлені місця Наказом Департаменту містобудування та архітектури КМДА «Про відмову у встановлені строку дії пріоритетів» №400 від 29.11.2016, що є суттєвою безпідставною перешкодою для реалізації права позивача, позаяк Департамент містобудування та архітектури КМДА є лише робочим, а не дозвільним органом в розумінні Порядку розміщення реклами в м. Києві та Типових правил. Відтак, дозвільним органом жодних рішень з приводу поданої 16.11.2016 позивачем заяви разом з доданими документами не приймалося.
10 вересня 2019 року Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
В обґрунтування підстав звернення зі скаргою заявник зазначив, що рішенням, ухваленим по цій справі, вирішено питання про права, інтереси та обов'язки Комунального підприємства, через те, що рішенням суду позивачу надано у користування місця для розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва та перебувають на балансі та у господарському віддані Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва та призначено її до розгляду на 12 листопада 2019 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року апеляційне провадження у справі № 826/477/17 за апеляційної скаргою Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року - закрито.
Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства, суд виходив з того, що підстави та обґрунтування апеляційної скарги вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції при постановленні ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року за апеляційною скаргою Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у зв'язку з чим та з урахуванням приписів ст. 323 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність закриття апеляційне провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Комунальне підприємство по утриманню земельних насаджень Шевченківського району міста Києва, не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначив, що рішенням, яке ухвалено по цій справі, вирішено питання використання майна комунальної власності територіальної громади міста Києва без залучення уповноваженого органу, до безпосередніх функцій якого належить управління майном комунальної власності та здійснення повноважень балансоутримувача такого майна.
Верховний Суд ухвалою від 19 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства по утриманню земельних насаджень Шевченківського району міста Києва.
Ухвалою від 11.06.2020 Верховний Суд призначив справу до розгляду в попереднє судове засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Касаційна скарга по справі № 826/477/17 подана 13.12.2019, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ч. 2, 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржуване рішення відповідає, а викладені у касаційній скарзі вимоги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист, апеляційний перегляд справи здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм КАС України.
Так, згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами частини 1 статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до статті 323 КАС України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
За результатами розгляду апеляційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 315 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Тобто, якщо особа, яка не брала участь у справі, вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, то вона має право звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відповідно до частини 1 статті 293 КАС України, і така скарга буде вирішуватися в порядку передбаченому статтею 323 КАС України.
Наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалене за результатами розгляду спору про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою відповідно до частини 1 статті 293 КАС України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним.
Слід ураховувати, що рішення є прийнятим про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи.
Відповідно до статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У судовій практиці сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов'язки чи інтереси.
Комунальне підприємство по утриманню земельних насаджень Шевченківського району міста Києва, яке не брало участі у справі, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року в порядку статті 323 КАС України.
За змістом рішень судів першої та апеляційної інстанцій, заявник не був учасником правовідносин, які виникли між сторонами у справі та були предметом розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій.
Крім того, суди не зобов'язували Комунальне підприємство по утриманню земельних насаджень Шевченківського району міста Києва вчиняти будь-які юридично значимі дії. Відсутня згадка про Комунальне підприємство, як в описовій та мотивувальній, так і в резолютивній частинах судових рішень.
Предметом же спору у справі було оскарження дій виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо прийняття рішення про надання ПП «Індивідуал» дозволів на розміщення зовнішньої реклами.
Тобто, спірними у цій справі були правовідносини, що виникли між позивачем і дозвільним органом з приводу виконання останнім повноважень щодо надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами. При цьому, судами встановлено, що позивачу відмовлено у встановленні пріоритетів на заявлені місця Наказом Департаменту містобудування та архітектури КМДА, тоді як уповноваженим органом у даному випадку є саме Київська міська державна адміністрація, яку і зобов'язано прийняти відповідне рішення.
В доводах апеляційної та касаційної скарги заявник наголошує крім іншого на тому, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2017 року порушені права Комунального підприємства, як розпорядника та балансоутримувача місць розташування реклами.
Зазначає заявник також, що підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року є те, що судами не враховано порушення ПП «Індивідуал» дозвільної (погоджувальної) процедури, що передбачена статтею 16 Закону України «Про рекламу» та розділом ІІ Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253.
Суд апеляційної інстанції, встановив, що ці доводи були зазначені в апеляційній скарзі Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2017.
Вказане підтверджується матеріалами справи та не спростовано заявником касаційної скарги.
Тобто, наведеним доводам та мотивам вже було надано оцінку Шостим апеляційним адміністративним судом під час розгляду апеляційної скарги відповідача.
Подання апеляційної скарги особою, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи, а також її доводи фактично зводяться до нового перегляду судовою колегією апеляційного суду спору, який вирішено судом, за відсутності нових підстав та обставин, тобто спрямовані на безпідставний повторний апеляційний перегляд судового рішення у справі 826/477/17. Вказане ставить під сумнів саму суть правосуддя, перетворюючи судове рішення на фактично тимчасове явище, яке можна переглядати багато разів на тих самих підставах та за аналогічними доводами
Крім того, колегія суддів також звертає увагу і на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року переглянуті Верховним Судом та залишені без змін.
Як слідує з ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, підставою для закриття апеляційного провадження слугували приписи частин 4, 5 статті 323 та статті 305 КАС України.
Так, відповідно до частини 5 статті 323 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Порядок закриття апеляційного провадження судом апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження, визначений статтею 305 КАС України.
З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду приходить до висновку, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, постановив судове рішення при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують.
За приписами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню земельних насаджень Шевченківського району міста Києва -залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року по справі №826/477/17- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.В. Тацій
Судді: Т.Г. Стрелець
С.Г. Стеценко