Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №820/6852/16
адміністративне провадження №К/9901/31460/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 (суддя: Мельников Р.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 (колегія суддів: Зеленський В.В., П'янова Я.В., Чалий І.С.) у справі № 820/6852/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, про скасування рішення.
Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Південна ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області), про скасування рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про застосування фінансових санкцій від 15.11.2016 року № 0000551406, яке винесене Південною ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, ґрунтується на помилковому судженні податкового органу, а отже воно підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області проведено перевірку стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ФОП ОСОБА_1 в магазині за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки працівниками ОУ Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, складено протокол про адміністративне правопорушення від 27.10.2016, яким зафіксовано факт здійснення гр. ОСОБА_2 торгівлі алкогольними напоями без дозвільних документів в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ФОП ОСОБА_1 , а алкогольні напої вилучені згідно протоколу вилучення від 27.10.2016.
Також судами встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в установленому порядку як суб'єкт господарювання, який не здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, відповідна ліцензія на провадження такої діяльності у нього відсутня.
Згідно пояснень ОСОБА_2 , за вищевказаною адресою, вона здійснила продаж алкогольних напоїв, які належали їй особисто. Відповідної ліцензії вона не мала, як ФОП не працювала.
Постановою Кегичівського районного суду Харківської області по справі № 624/830/16-п від 07.11.2016, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КупАП та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 17000 грн.
Також судом першої та апеляційної інстанції, зазначено, що відповідачем встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснено зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, чим порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95- ВР).
На підставі зазначених висновків контролюючим органом, на підставі абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95- ВР прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 15.11.2016 за № 0000551506 у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Не погоджуючись із рішенням податкового органу, позивач вирішив оскаржити його в судовому порядку.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано спірне рішення.
Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку, що обов'язок у суб'єкта господарювання щодо внесення до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів виникає саме після отримання останнім ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та відповідності такого місця поняттю "місце зберігання" у розумінні Закону України Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Відтак, за висновками судів, не зважаючи на встановлений в судовому порядку факт торгівлі спиртними напоями, - відсутність ліцензії свідчить про відсутність у суб'єкта господарювання обов'язку щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Відповідач зазначає, що факт відсутності у позивача довідки про внесення місць роздрібних партій алкогольних напоїв за адресою: АДРЕСА_1 , відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та доведений факт їх реалізації 27.10.2016 року за вказаною адресою, прямо вказують на наявність порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статті 15 Закону № 481/95- ВР.
З таких підстав, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 року скасувати, ухвалити по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовним вимог відмовити.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017 року відкрито касаційне провадження.
15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладений у новій редакції.
Підпунктом 4 пункту першого Розділу VII «Перехідних положень» КАС України в редакції від 15.12.2017 року передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією КАС України, передаються до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією КАС України.
01.03.2018 року справа передана на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах зазначеного правозастосування дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Закон № 481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Згідно приписами ст. 1 Закону України Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Згідно ч.1 ст.16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до частини тридцять п'ятої статті 15 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Абзацом частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, передбачено, що у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 грн.
Також за певних обставин місце зберігання та місце реалізації можуть знаходитись за однією адресою і тоді суб'єкт господарювання відповідно до частини тридцять восьмої статті 15 Закону № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) звільняється від обов'язку вносити до Єдиного реєстру таке місце зберігання алкогольних напоїв.
Згідно з пунктом 1.1 розділу 1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251, Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 зазначеного Порядку до Єдиного реєстру вносяться, зокрема, місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Метою правового регулювання відносин із зберігання алкогольних напоїв є забезпечення контролю за їх виробництвом і обігом. Нарівні з місцями виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольних напоїв законодавець запровадив реєстрацію їх місця зберігання в Єдиному державному реєстрі для забезпечення повного контролю за процесом виробництва і реалізації підакцизної продукції. При цьому здійснення такої реєстрації не пов'язується з наявністю в суб'єкта господарювання відповідної ліцензії на провадження діяльності з реалізації алкогольних напоїв, як помилково зазначили суди в оскаржуваних судових рішеннях, а ліцензія не є підставою для внесення таких відомостей до Реєстру. Законодавцем встановлено такий порядок, відповідно до якого реалізація алкогольних напоїв може здійснюватися при наявності ліцензії, а місце зберігання вноситься до Реєстру.
Правова позиція в аналогічних правовідносинах вже висловлювалась Верховним Судом в постанові від 16.04.2020 по справі № 811/1167/16 та від 21.01.2020 по справі № 817/3274/15.
Разом з тим, судами не встановлено всіх фактичних обставин по справі, що не дає змоги зробити висновки про дотримання судами норм матеріального та процесуального права з таких підстав.
Суди встановили, що відповідачем проведено перевірку стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ФОП ОСОБА_1 в магазині за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість в матеріалах справи є лише протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого судом притягнуто до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_2 .
Вказані докази не досліджувались судами попередніх інстанцій, а відтак судами не встановлено фактичні обставини по справі для правильного прийняття рішення.
Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області - задовольнити частково.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 року у справі № 820/6852/16 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва ,
С.С. Пасічник
Судді Верховного Суду