Справа № 11-кп/824/2371/2020
05 червня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалений щодо них у кримінальному провадженні № 1201700040009955 вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2020 року
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2020 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та йому призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 28.03.2018 більш суворим за цим вироком ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Цим же вироком ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та йому призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 28.03.2018 більш суворим за цим вироком ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Судом також вирішені питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні, скасовано арешт майна.
09 травня 2020 року на вказаний вирок подав апеляційну скаргу обвинувачений ОСОБА_2 , в якій, посилаючись на неналежне вивчення судом матеріалів кримінального провадження та необ'єктивне з'ясування обставин під час судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а також викладаючи зміст ст.ст. 370, 94 КПК України і ст.ст. 50, 65 КК України, просить скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2020 року та "винести обґрунтоване рішення на скаргу".
На вказаний вирок 08 травня 2020 року також подав апеляційну скаргу обвинувачений ОСОБА_3 , в якій, стверджуючи про непричетність до кримінального правопорушення, посилаючись на неналежне вивчення судом матеріалів кримінального провадження та необ'єктивне з'ясування обставин під час судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а також викладаючи зміст ст.ст. 370, 94 КПК України і ст.ст. 50, 65 КК України, просить скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2020 року та "винести вмотивовану та обґрунтовану ухвалу на апеляційну скаргу".
Матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли до суду апеляційної інстанції 03 червня 2020 року.
Вивчивши апеляційні скарги обвинувачених, вважаю, що вони не відповідають вимогам ст. 396 КПК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначаються:
1) найменування суду апеляційної інстанції;
2) прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
6) перелік матеріалів, які додаються.
За змістом положень кримінального процесуального закону апеляційна скарга повинна містити прохання апелянта, сформульоване з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами розгляду та узгоджуватися з вимогами ст.ст. 404, 409 - 414, 420 - 421 КПК України, а також вказівку на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення і доводи на підтвердження такої позиції.
Зокрема, відповідно до положень ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити вирок без змін, змінити вирок, скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок, скасувати вирок і закрити кримінальне провадження, скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі:
1) пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;
2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;
3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення;
4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
За змістом ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:
1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;
2) необхідності застосування більш суворого покарання;
3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Відповідно до ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:
1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Разом із цим, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК Кодексу, суд апеляційної інстанції скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження, як це передбачено ст. 417 КПК України.
Дотримання вимог, встановлених ст. 396 КПК України щодо змісту апеляційної скарги, має особливе процесуальне значення, оскільки, відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції саме в межах апеляційної скарги.
Однак, апеляційні скарги обвинувачених не містять прохання апелянта, яке б узгоджувалося з повноваженнями суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, передбаченими ст. 407 КПК України, та вимогами ст.ст. 404, 409 - 414, 420 - 421 КПК України, а також в кожній із них відсутнє відповідне обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. При цьому, формально посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та порушення процесуальних прав, обвинувачені не наводять в апеляційних скаргах жодних аргументів на підтвердження такої позиції.
Зазначені недоліки позбавляють суд апеляційної інстанції можливості визначити межі перегляду судового рішення суду першої інстанції за поданими апеляційними скаргами та є перешкодою для відкриття апеляційного провадження. Тому апеляційні скарги обвинувачених підлягають залишенню без руху з наданням кожному із них десятиденного строку для усунення вищенаведених недоліків та роз'ясненням, що відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 396, 399 КПК України, суддя-доповідач,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалений щодо нього у кримінальному провадженні № 1201700040009955 вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2020 року залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалений щодо нього у кримінальному провадженні № 1201700040009955 вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 09 квітня 2020 року залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо вона не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_1