Справа № 560/1766/20
іменем України
12 червня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо не проведення та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 05 листопада 2018 року (період, у якому взагалі не виплачувалася індексація);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 05 листопада 2018 року (період, у якому взагалі не виплачувалася індексація).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за час проходження військової служби ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправно не було проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 05 листопада 2018 року.
Вказав, що звертався до відповідача з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за вказаний період, але отримав відмову.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січня 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України не було.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, не передбачає механізму виплат сум індексації грошового забезпечення за минулі періоди.
Вказує, що відповідно до роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не перераховувати до окремого роз'яснення.
Вважає, що індексація грошового забезпечення не може вважатися складовою грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки не є постійною та сталою величиною.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.04.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Згідно з наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 05.11.2018 №81 майора ОСОБА_1 , заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 02 листопада 2018 року №282, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнено з військової служби у запас за пунктом "й" (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду), з 05 листопада 2018 року виключено зі списків особового складу військового комісаріату і направлено для зарахування на військовий облік до Ярмолинецького районного військового комісаріату Хмельницької області.
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.04.2020 №7/2407 в січні 2016 року - лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було, фінансування Хмельницького ОВК на виплату індексації не здійснювалось і відповідно індексація ОСОБА_1 не виплачувалася.
Враховуючи те, що позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення, він звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату сум індексації грошового забезпечення.
За результатами розгляду заяви, відповідач надав відповідь, оформлену листом від 04.12.2018 №7/4065. Зазначено, що відповідно до статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, індексація грошових доходів населення здійснюються в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Для виплати індексації в січні 2016 року - лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося. З 01 березня 2018 року було підвищено розміри посадових окладів усіх категорій військовослужбовців, тому, право на індексацію грошового забезпечення настало в грудні 2018 року. Проте, позивач не набув права на індексацію, оскільки він звільнився 05 листопада 2018 року. Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, не передбачено механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки.
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.02.2020 №7/1298 про нараховану індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 05.11.2018 позивачу не нарахована індексація грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2018 року.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати суми індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 05 листопада 2018 року протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з частиною 3 вказаної статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Порядок №1078).
Положеннями статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Приписами статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому, статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності
Зазначеним також заперечується твердження відповідача про те, що індексація грошового забезпечення не є складовою грошового забезпечення.
Приписами статті 5 Закону №1282-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Положеннями пункту 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню. а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Зміст зазначених норм законодавства України вказує на те, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому, належить обов'язковому нарахуванню і виплаті. Проведення індексації у зв'язку з зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, відповідач посилається на статтю 5 Закону №1282-XII та пункт 6 Порядку №1078, згідно з якими проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.
Суд вважає таке посилання безпідставним, оскільки будь-яких застережень щодо нездійснення в зв'язку з цим індексації з дати, з якої позивач просить нарахувати індексацію, вказані норми не містять.
Аналогічний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, недостатність бюджетного фінансування відповідача жодним чином не впливає на наявність обов'язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу.
Крім того Європейський суд з прав людини при розгляді справи "Кечко проти України" зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та ЗУ "Про Державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Наведене свідчить, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
Щодо твердження відповідача про те, що звільнення позивача з військової служби відбулося законно, то суд зазначає, що, звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин. Аналогічні висновки викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №825/694/17.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, оскільки Хмельницький обласний військовий комісаріат має керуватися та діяти відповідно до Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078, які мають вищу юридичну силу, ніж вказані роз'яснення.
Також помилковими є доводи про відсутність механізму виплати індексації у поточному році за минулі періоди, оскільки відсутність такого механізму не може позбавляти позивача на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.
Твердження відповідача про те, що в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексації грошового забезпечення військовослужбовцям не було суд відхиляє, оскільки вони не відповідають нормам Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку №1078, зокрема, пункту 11, яким визначено, що додаткові витрати, пов'язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.
Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.
Щодо посилання відповідача на правову позицію Львівського окружного адміністративного суду, зазначену в рішенні від 23.01.2019 у справі №1340/4886/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019, то суд не приймає її до уваги, оскільки відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Проте, як встановив суд, в період проходження позивачем військової служби, а саме, у період з 01 січня 2016 року по 05 листопада 2018 року, індексація його грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася. Зазначене свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат ним не вчинялися.
Одночасно, з метою повного захисту порушеного права, необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.
При цьому, питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум.
Тому, суд не наділений повноваженнями зобов'язувати Хмельницький обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у визначеній позивачем сумі.
Щодо клопотання про встановлення контролю за виконанням рішення суду та зобов'язання відповідача подати звіт по виконанню цього рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду. Крім цього, враховуючи обставини цієї справи у суду не має підстав вважати, що суб'єкт владних повноважень буде порушувати закон не виконуючи рішення суду, тому у задоволенні вимоги про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання цього судового рішення слід відмовити.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Викладене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 квітня 2017 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з з 01 січня 2016 року по 20 квітня 2017 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. На час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 )
Відповідач:Хмельницький обласний військовий комісаріат (вул. Героїв Майдану 64, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 08202826)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк