11 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1396/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №61878908 від 21.04.2020 року,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л. про відкриття виконавчого провадження № 61878908 від 21.04.2020 року.
Обґрунтовує вимоги тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л. знаходиться виконавче провадження № 61878908 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В., відповідно до якого відповідач винесла постанову про відкриття виконавчого провадження та здійснила арешт всіх банківських рахунків позивача, в т.ч. зарплатного, відкритого у АТ КБ «ПриватБанк» ІВАN № НОМЕР_1 для зарахування заробітної плати. Позивач вважає, вказану постанову протиправною. В зв'язку з чим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі а постанову скасувати.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та зобов'язано Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошенко В.Л. подати до суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 61878908.
11.06.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись, що до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. надійшов виконавчий документ - виконавчий напис № 8165 від 15.04.2020 року, що виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. у якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м.Києва, а саме АДРЕСА_1 , у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувану, у зв'язку із пред'явленням не за місцем виконання. Крім того, зазначає, що місце реєстрації не є підтвердженням того, що особа проживає за даною адресою, а отже адреса зазначена в паспорті боржника: АДРЕСА_2 не є підтвердженням того, що ОСОБА_1 проживала на день відкриття виконавчого провадження саме в Херсонській області, адже норми законодавства вказують на те, що громадяни України мають право вільно пересуватися по території України та вільного вибору місця проживання без офіційної реєстрації. В зв'язку із чим дії приватного виконавця щодо винесення вищезазначених постанов відповідають нормам чинного законодавства, а твердження боржника є безпідставними. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.
11.06.2020 року від відповідача надійшла заява про залишення позовної вимоги у зв'язку із пропуском 10-ти денного строку звернення до суду.
Ухвалою від 11.06.2020 року в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду - відмовлено.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за правилами письмового провадження, за наявними матеріалами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
З огляду на це, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, що не суперечить ч.9 ст.205 КАС України.
Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні правовідносини, судом встановлено: 21.04.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 8165 виданного приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. від 21.04.2020р., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у розмірі 13447,87 грн. .
Підставою для відкриття виконавчого провадження стала заява стягувача про примусове виконання від 21.04.2020 року, в якій зазначено рахунки на які необхідно перераховувати стягнуті кошти. Крім того, зазначено, що боржник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , а місцем проживання зазначено: АДРЕСА_1 .
Приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. у ході проведення виконавчого провадження № 618789 також винесено постанови: про стягнення з боржника основної винагороди від 21.04.2020 року згідно якої, постановлено стягнути з позивача на користь відповідача основну винагороду у сумі 1344,79 грн., постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.04.2020 року у розмірі 300 грн., постанову про арешт майна боржника від 21.04.2020 року та про арешт коштів боржника від 21.04.2020 року згідно якої постановлено накласти арешт на грошові кошти позивача, що містяться на банківських рахунках у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 15792,66 грн.
Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно частини 1 статті 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
За правилами частин 1 та 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятись ним на всій території України.
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, серед іншого, право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 зареєстрована: АДРЕСА_2 з 11 листопада 1994 року, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 виданого Чаплинським РС УДМС України в Херсонській області від 10.02.2015 року.
З матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що місце реєстрації боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , тобто вказана інформація про місце реєстрації боржника була відома відповідачу.
Що стосується тверджень відповідача, що місцем проживання боржника є АДРЕСА_1 , суд зазначає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів підтвердження цьому, крім того, в матеріалах справи міститься довідка № 05/55 від 12.05.2020 року Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» - Національного наукового селекційно-генетичному центрі з вівчарства, що ОСОБА_1 працює з 20.07.1989 року (наказ № 71-К від 27.07.1989 року) по теперішній час з повною зайнятістю (8-годинний робочий день, 40- годинний робочий тиждень), яка спростовує твердження відповідача про постійне місце проживання в м.Києві.
Крім того, в матеріалах виконавчого провадження міститься відповідь № 1062175446 від 22.04.2020 року з Пенсійного фонду України, з якої вбачається, що ОСОБА_1 працює в Інституті тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» - Національного наукового селекційно-генетичному центрі з вівчарства (с.м.т. Асканія-Нова, вул. Соборна, 1) та отримує заробітну плату, що також спростовує твердження відповідача про місце проживання позивача в м. Києві.
Також в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підтвердження наявності у позивача будь-якого майна, яке розташовано у м. Києві.
Отже, суд доходить висновку, що відповідачем не додержано вимоги статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження її майна, а в іншому виконавчому окрузі. Відповідач протиправно всупереч чинного законодавства прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження незаконними та визнання постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. ВП № 61878908 від 21.04.2020 року про відкриття виконавчого провадження протиправною та є такими, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не надав достатньо належних та допустимих доказів щодо підтвердження правомірності своїх дій.
У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілені відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (02002, м.Київ, вул.. Окіпної Раїси, 4-а, офіс 71-А), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (01042, м.Київ, пров. Новопечерський, 19/3, корп.2, офіс 9) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (02002, м.Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-а, офіс 71-А) від 21.04.2020 року у виконавчому провадженні № 61878908.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (02002, м.Київ, вул. Окіаної Раїси, 4-а, офіс 71-А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", від 02.04.2020 року Розділ VІ Прикінцевих положень КАС України доповнено п. 3 відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Д.К. Василяка
кат. 105000000