12 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/903/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича, щодо не включення до порядку денного пленарного засідання сесії Херсонської міської ради VII скликання проектів рішень Херсонської міської ради "Про створення тимчасової контрольної комісії Херсонської міської ради з питань контролю за станом договірних відносин" та "Про створення тимчасової контрольної комісії Херсонської міської ради з питань контролю за дотриманням бюджетного законодавства у процесі складання, розгляду, затвердження місцевого бюджету на 2020 рік";
- зобов'язати Херсонського міського голову Миколаєнка Володимира Васильовича включити до порядку денного наступного пленарного засідання сесії міської ради VII скликання проекти рішень "Про створення тимчасової контрольної комісії Херсонської міської ради з питань контролю за станом договірних відносин" та "Про створення тимчасової контрольної комісії Херсонської міської ради з питань контролю за дотриманням бюджетного законодавства у процесі складання, розгляду, затвердження місцевого бюджету на 2020 рік".
Ухвалою від 10.04.2020р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою від 27.04.2020р. провадження у справі відкрито, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Позов обґрунтований тим, що позивач є депутатом Херсонської міської ради VII скликання і як депутат підготував і своєчасно подав міському голові проекти рішень міської ради щодо створення тимчасових контрольних комісій для внесення до порядку денного чергового пленарного засідання Херсонської міської ради.
Проте, 24.02.2020р. на засіданні робочої групи стосовно підготовки до пленарного засідання ХXXІV сесії міської ради VII скликання, внесені позивачем проекти рішень відповідачем поставлені на голосування із формулюванням: "за внесення вказаних проектів на розгляд сесії міської ради" (питання порядку денного робочої групи №№ 43, 44" та за результатами голосування, а саме через не набрання відповідної кількості голосів, оформив рекомендації робочої групи у редакції: "не вносити проекти рішень на розгляд пленарного засідання сесії міської ради" і виключив внесені позивачем проекти із пропозиції порядку денного, що, на його думку, суперечить вимогам Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", Регламенту Херсонської міської ради VII скликання вирішив не виносити ці проекти рішень на розгляд пленарного засідання сесії міської ради. Позивач посилається на те, що Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", а також Регламентом Херсонської міської ради VII скликання не передбачено такого обмеження в діях і усунення в правах депутата місцевої ради, як "не внесення проекту рішення на розгляд пленарного засідання", у тому числі міським головою за рекомендаціями робочої групи.
З посиланням на ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 40, 41, 46, 47, 62, 63 Регламенту Херсонської міської ради VII скликання, позивач вказує, що метою засідань робочої групи є надання рекомендацій та пропозицій з конкретного питання, а саме щодо його відповідності Регламенту, чинному законодавству, необхідності його доопрацювання, при цьому повноважень, котрі наділяють робочу групу правами на зняття проекту рішення з розгляду сесії міської ради не існує ані у чинному законодавстві, ані у Регламенті.
Позивач зауважує, що ним дотримано процедуру підготовки проектів рішення, яка встановлена ст.ст. 65, 67 Регламенту Херсонської міської ради VII скликання, а відтак надані робочою групою рекомендації не виносити проекти рішень позивача на розгляд пленарного засідання є безпідставними та протиправними.
На думку позивача, із положень Регламенту та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" слідує, що робоча група розглядає проекти рішень ради та відносно них надає міському голові пропозиції і поправки, а також пропозиції до порядку денного. Відтак, робоча група ради не є органом, який формує порядок денний пленарного засідання ради. Одночасно, саме міський голова наділений законом та Регламентом повноваженнями щодо формування порядку денного, проте право не виносити проект рішення ради, якій підготовлений згідно Регламенту ради, на розгляд пленарного засідання у міського голови відсутнє, в тому числі і за рекомендаціями робочої групи ради.
З урахуванням викладеного, позивач вважає бездіяльність Херсонського міського голови Миколаєнка В.В. протиправною, просить позов задовольнити в повному обсязі.
13 травня 2020 року до суду надійшов відзив на позов, підписаний представником Херсонського міського голови Фокіним Артемом. Ухвалою від 14.05.2020р. зазначений відзив повернуто відповідачу у зв'язку з тим, що він підписаний особою, яка не має на це право.
28 травня 2020 року до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач проти позову заперечує з огляду на наступне.
Так, відповідач вказує на те, що, на його думку, у ОСОБА_1 , як депутата міської ради, відсутнє право на звернення до суду з огляду на норми ст.ст.2, 4, 5 КАС України, ст.ст. 2, 3, 15, 18 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004. Вказує, що депутати не наділені повноваженнями вимагати усунення порушення законності шляхом звернення до суду з адміністративним позовом щодо визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії. Вважають, що позивачем не доведено факту порушення його прав і свобод, а також не доведено факту протиправності дій міського голови.
Крім того, відповідач зазначає, що позивач не скористався своїм правом та не надав своїх пропозицій щодо включення його проектів рішень для включення до порядку денного перед його затвердженням на початку пленарного засідання.
Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є депутатом Херсонської міської ради VII скликання.
29.01.2020 року за вхідними №Д/З 3-4-5382 та №Д/З 3-4-5383 ОСОБА_1 подано міському голові для внесення на розгляд ХХХІV сесії міської ради VII скликання проекти рішень "Про створення тимчасової контрольної комісії Херсонської міської ради з питань контролю за станом договірних відносин" та "Про створення тимчасової контрольної комісії Херсонської міської ради з питань контролю за дотриманням бюджетного законодавства у процесі складання, розгляду, затвердження місцевого бюджету на 2020 рік" відповідно, до яких додано проекти самих рішень з додатками.
24.02.2020р. відбулось засідання робочої групи з підготовки пленарного засідання ХХХІV сесії міської ради VII скликання, оформлене протоколом №28 від 24.02.2020р., за результатами якого робоча група запропоновані позивачем проекти рішень не рекомендувала для винесення на розгляд пленарного засідання сесії міської ради.
27 лютого 2020 року відбулось пленарне засідання ХХХІV сесії міської ради, на якому затверджено порядок денний пленарного засідання у кількості 102 питання. Запропоновані позивачем проекти рішень міської ради до проекту порядку денного, винесеного на розгляд ради, а також до затвердженого радою порядку денного, не вносились.
Позивач вважає протиправними рекомендації щодо не винесення запропонованих ним проектів рішень на розгляд сесії міської ради, а також бездіяльність міського голови щодо не включення цих проектів рішень до порядку денного пленарного засідання міської ради.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
За змістом ст.ст. 140, 141 Конституції України, ст.2 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.
Згідно із ст.ст.5, 10, 25 Закону №280/97-ВР система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 46 Закону №280/97-ВР установлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії ... З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.
Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.
Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Рішення про скликання сесії ради ... доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР установлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як затвердження регламенту ради; утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій.
Частиною 4 статті 42 Закону №280/97-ВР визначено, що сільський, селищний, міський голова, зокрема: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.
Враховуючи викладене, формою роботи відповідної ради є сесія, яка складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Скликання сесії, підготовка питань для розгляду на пленарних засіданнях, формування порядку денного сесії віднесено до повноважень сільського, селищного, міського голови. При цьому пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися як самим сільським, селищним, міським головою, так і постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.
Порядок скликання і проведення сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради.
Рішенням Херсонської міської ради від 02.12.2015р. №2 (з наступними змінами і доповненнями) затверджено Регламент Херсонської міської ради VII скликання (далі - Регламент).
Відповідно до статті 77 Регламенту, порядок денний сесії міської ради формується відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та цього Регламенту. Робочою групою з підготовки пленарного засідання міської ради надаються міському голові пропозиції до проекту порядку денного. Якщо сесія двічі не підтримала будь-яке питання, внесене на розгляд суб'єктом подання, то це питання в даній редакції протягом поточного року міською радою та її органами не розглядається.
Порядок денний та порядок розгляду питань, внесених до нього, затверджуються на початку пленарного засідання сесії шляхом голосування простою більшістю голосів від загального складу ради (стаття 78 Регламенту).
Голосування може проводитися як за кожною пропозицією про зміну порядку денного, так і за черговістю розгляду питань. Порядок денний пленарного засідання вважається прийнятим, якщо за це проголосувала більшість від загального складу ради (стаття 79 Регламенту).
Згідно із ст.80 Регламенту, до порядку денного до його затвердження у виняткових випадках можуть бути включені, за пропозицією міського голови, секретаря міської ради, фракцій, груп та постійних комісій, окремих депутатів, і інші питання, за умови якщо:
- для прийняття рішення з цих питань не треба додаткових інформаційних матеріалів та не передбачених бюджетом фінансових витрат;
- підтверджується наявність у депутатів усіх необхідних для розгляду цього питання матеріалів;
- питання потребує негайного вирішення (при цьому проект рішення, у разі потреби, готується спеціально обраною редакційною комісією і розповсюджується нею серед депутатів у ході пленарного засідання сесії).
Кожна з таких пропозицій ставиться на голосування і вважається прийнятою, якщо за неї проголосувала більшість від загального складу ради.
Статтею 63 Регламенту визначено, що пропозиції щодо питань та проектів рішень на розгляд міської ради вносяться міським головою, постійними комісіями ради, депутатами, виконавчим комітетом, загальними зборами громадян та у порядку місцевої ініціативи відповідно до Статуту територіальної громади міста.
Підготовка питань та проектів рішень на розгляд сесії міської ради здійснюється депутатами, постійними комісіями, виконавчими органами міської ради, робочою групою з підготовки пленарного засідання міської ради (далі - суб'єкти подання).
Згідно із статтею 65 Регламенту, проект рішення, який пропонується на розгляд міської ради, повинен складатися із:
- преамбули, яка чітко визначає мету прийняття рішення, короткий аналіз та об'єктивну і принципову оцінку стану справ з обговорюваного питання, містить посилання на законодавчі та інші нормативні документи, рішення виконкому міської ради, висновки та рекомендації постійних комісій, які повинна врахувати міська рада при прийнятті рішення, а також конкретно визначені посилання на статті Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими керується міська рада під час прийняття рішення;
- вирішальної частини, в якій чітко формулюються завдання, визначаються виконавці та строки виконання рішення.
До проекту рішення додається пояснювальна записка, яка підписується автором проекту рішення. Якщо проект рішення має нормативний характер або є регуляторним актом, то обов'язковим є передбачення пункту щодо його оприлюднення та строку введення в дію.
Заперечення на проекти рішень оформлюються як додаток до рішення.
Погоджені (завізовані) проекти рішень подаються за 20 робочих днів до сесії: в друкованому та електронному вигляді - до відділу забезпечення депутатської діяльності міської ради; в електронному вигляді - до відділу інформаційного та програмного забезпечення міської ради (для розміщення на офіційному сайті).
За змістом ст.67 Регламенту постійні депутатські комісії, депутати міської ради - не пізніше, як за 20 днів до пленарного засідання сесії подають на ім'я міського голови звернення щодо включення питання до порядку денного сесії. До звернення додаються: проект рішення; пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності його розгляду; список осіб, яких необхідно запросити на сесію при розгляді цього питання (у разі необхідності); економічне обґрунтування (за необхідності фінансових витрат для реалізації рішення); інформація щодо проходження процедури розгляду регуляторного акта (для проектів регуляторних актів).
Проекти рішень міської ради, які вносяться депутатами міської ради, протягом 5 робочих днів з дня їхнього внесення розглядаються юридичним відділом міської ради та відповідними виконавчими органами міської ради. У разі невідповідності внесеного проекту рішення вимогам закону, юридичним відділом та (або) відповідними виконавчими органами міської ради подається відповідний висновок. Автор проекту має право протягом 5 днів з дня отримання висновку усунути невідповідність та внести доопрацьований проект рішення. У разі не усунення автором проекту виявлених юридичним відділом недоліків або незгоди з ними, зазначений висновок поширюється серед депутатів.
Згідно із ст.ст.68, 73, 74 Регламенту всі проекти рішень, які відповідають вимогам Регламенту підлягають оприлюдненню на офіційному сайті міської ради та її виконавчих органів:
- розроблені суб'єктами владних повноважень не пізніше, як за 20 робочих днів до дня проведення пленарного засідання, на якому планується їх розгляд;
- розроблені суб'єктами подання, які не є суб'єктами владних повноважень - не пізніше, як за 20 календарних днів до дня проведення пленарного засідання, на якому пропонується їх розгляд;
- проекти рішень, внесені пізніше, як за 20 днів до дня пленарного засідання або винесені на позачергову сесію - негайно після їхньої підготовки.
Всі проекти рішень, які відповідають вимогам Регламенту і відпрацьовані в установленому порядку, з пропозиціями щодо порядку денного надаються в електронній формі відділу забезпечення депутатської діяльності міської ради для передачі їх депутатам міської ради на електронну пошту або цифрові носії за 20 днів до пленарного засідання, в тому числі для розгляду в депутатських групах та фракціях.
Постійні комісії протягом 5 робочих днів (на засіданнях відповідно до графіка) попередньо розглядають проекти рішень, що внесені на розгляд сесії міської ради, та надають висновки і рекомендації. Відділ забезпечення депутатської діяльності міської ради забезпечує участь у засіданні постійної комісії доповідачів з тих питань, які визначила комісія для розгляду. Суб'єкти підготовки проектів рішень беруть участь в їх обговоренні на всіх етапах: у засіданнях постійних комісій, спеціально утворених підготовчих комісій, депутатських груп, фракцій і робочої групи з підготовки пленарного засідання міської ради.
При цьому як видно з Регламенту, він передбачає участь у підготовці пленарного засідання окремого суб'єкта - робочої групи з підготовки наступного пленарного засідання ради, питання функціонування якої унормовані статтями 40-47 Регламенту.
Так, на пленарному засідання сесії міської ради Херсонська міська рада утворює робочу групу з підготовки наступного пленарного засідання ради (далі - Робоча група).
Робоча група є дорадчим органом ради, який: за висновками та рекомендаціями постійних комісій ради готує узгоджені рекомендації та пропозиції з питань, що передбачається внести на розгляд ради; надає міському голові узгоджені пропозиції за проектом порядку денного пленарного засідання.
До складу Робочої групи міської ради входять міських голова, секретар міської ради, депутати міської ради (представники від кожної депутатської фракції) та один позафракційний депутат за списком в алфавітному порядку. Рішення про склад Робочої групи затверджується процедурним рішенням міської ради.
Основною організаційною формою роботи Робочої групи є засідання. Робоча група приймає рекомендації, які мають дорадчий характер. Рекомендації приймаються більшістю голосів членів Робочої групи від присутніх на засіданні.
Члени Робочої групи і запрошені повідомляються відділом забезпечення депутатської діяльності про засідання та питання, які планується розглянути, не пізніш як за 3 дні, а у виняткових випадках - за 1 день до проведення пленарного засідання міської ради. Відділ забезпечення депутатської діяльності міської ради узагальнює висновки та рекомендації постійних комісій стосовно проектів рішень та надає їх для попереднього ознайомлення членам Робочої групи.
Засідання Робочої групи оформляється протоколом. Протокол засідання Робочої групи підписується міським головою, а в разі його відсутності - головуючим.
Рекомендації Робочої групи з метою розгляду та відповідного реагування надсилаються відділом забезпечення депутатської діяльності суб'єктам подання. Якщо суб'єктом подання є міський голова, то рекомендації Робочої групи надсилаються виконавчим органам ради - виконавцям проектів рішень.
Протягом двох днів суб'єкт подання доопрацьовує проект рішення з урахуванням рекомендацій Робочої групи та подає доопрацьований проект до відділу забезпечення депутатської діяльності. У разі, якщо суб'єкт подання не згоден із рішенням Робочої групи, на пленарному засіданні депутатам надається проект рішення у редакції, на якій наполягає суб'єкт подання, та проект рішення у редакції Робочої групи (у випадку, якщо зміни є незначними за обсягом, замість повної редакції проекту можуть надаватися лише тексти поправок до нього). Дані проекти вважаються альтернативними. Міська рада голосує за основу спочатку проект рішення в редакції суб'єкта подання, а в разі, якщо проект не набирає необхідної кількості голосів, - у редакції Робочої групи. До прийнятого за основу проекту рішення поправки вносяться на загальних підставах.
Отже, Робоча група приймає рекомендації та пропозиції з питань, що передбачається внести на розгляд ради; надає міському голові узгоджені пропозиції за проектом порядку денного пленарного засідання, які мають дорадчий, а не обов'язковий характер. Рекомендації Робочої групи з метою розгляду та відповідного реагування надсилаються суб'єктам подання. Якщо суб'єкт подання не згоден із рішенням Робочої групи, на пленарному засіданні депутатам надається проект рішення у редакції, на якій наполягає суб'єкт подання, та проект рішення у редакції Робочої групи і ці проекти вважаються альтернативними.
Таким чином, вказаними положеннями Регламенту установлено, що формування порядку денного сесії, пленарного засідання здійснюється міським головою, що відповідає приписам ст.ст.42, 46 Закону №280/97-ВР.
Формування порядку денного відбувається на підставі пропозицій, які вносяться не пізніше, як за 20 днів до пленарного засідання сесії міським головою, постійними комісіями ради, депутатами, виконавчим комітетом, загальними зборами громадян та у порядку місцевої ініціативи, а також робочою групою з підготовки пленарного засідання міської ради. Якщо пропозиція вноситься депутатом, то вона оформляється у вигляді звернення на ім'я міського голови, до якого додаються проект рішення ради і пояснювальна записка. У окремих випадках, визначених Регламентом, до звернення додаються й інші документи.
Проекти рішень міської ради, які вносяться депутатами міської ради, протягом 5 робочих днів з дня їхнього внесення розглядаються юридичним відділом міської ради та відповідними виконавчими органами міської ради. У разі невідповідності внесеного проекту рішення вимогам закону, юридичним відділом та (або) відповідними виконавчими органами міської ради подається відповідний висновок. Якщо автор проекту не усунув невідповідність та/або незгодний із висновком юридичного відділу, цей висновок поширюється серед депутатів.
Усі проекти рішень, які відповідають вимогам Регламенту підлягають оприлюдненню на офіційному сайті міської ради та її виконавчих органів, а також з пропозиціями щодо порядку денного надаються депутатам міської ради, в тому числі, для розгляду в депутатських групах та фракціях.
Порядок денний затверджується міською радою на початку пленарного засідання; до порядку денного до його затвердження за пропозиціями міського голови, секретаря міської ради, фракцій, груп та постійних комісій, окремих депутатів можуть бути включені й інші питання, які не передбачались проектом порядку денного.
Наведеним спростовуються доводи відповідача про те, що саме депутатами міської ради після обговорення на початку пленарного засідання формується порядок денний.
Аналізуючи вищенаведені положення Закону №280/97-ВР та Регламенту, суд дійшов висновку, що подана міському голові в установлені ними строки депутатом пропозиція до порядку денного, яка відповідає вимогам Регламенту, має бути включена саме міським головою до порядку денного, оскільки до початку пленарного засідання вирішення цього питання віднесено до його компетенції. Регламент в частині пропозицій депутатів не робить з цього правила винятків, навіть у разі негативних висновків і рекомендацій юридичного відділу та постійних комісій, а також робочої групи, тим більш, що її висновки і рекомендації мають виключно дорадчий характер.
Як встановлено судом, позивачем 29.01.2020р. за вхідними №№ Д/З 3-4-5382 і Д/З 3-4-5383 подано на ім'я Херсонського міського голови Миколаєнка В.В. звернення про внесення на розгляд ХХV сесії міської ради проектів рішень міської ради "Про створення тимчасової контрольної комісії Херсонської міської ради з питань контролю за станом договірних відносин" та "Про створення тимчасової контрольної комісії Херсонської міської ради з питання контролю за дотриманням бюджетного законодавства у процесі складання, розгляду затвердженого місцевого бюджету на 2020 рік".
До цих звернень позивачем було додано проекти згаданих рішень з додатками, які відповідали вимогам ст.65 Регламенту, а також пояснювальні записки.
24 лютого 2020 року Робоча група на своєму засіданні розглянула подані позивачем пропозиції та рекомендувала міському голові не виносити проекти рішень на розгляд пленарного засідання сесії міської ради, що суперечить положенням ст.ст.46, 47 Регламенту, оскільки такі рекомендації унеможливлюють доопрацювання суб'єктом подання проектів рішень, а у разі його незгоди із рішенням Робочої групи - унеможливлюють і надання депутатам на пленарному засіданні проектів цих рішень у редакції Робочої групи як альтернативних.
Як вбачається з протоколу від 24.02.2020р. №28 засідання Робочої групи, при обговоренні пропозицій позивача, відповідач зауважив, що по проекту рішення "Про створення тимчасової контрольної комісії Херсонської міської ради з питання контролю за дотриманням бюджетного законодавства у процесі складання розгляду, затвердження місцевого бюджету на 2020 рік" є висновки про те, що він не відповідає законодавству, тому його не можна вносити на розгляд пленарного засідання. За результатами голосування по даному питанню "за" внесення проекту рішення на розгляд сесії міської ради проголосувало 5 членів Робочої групи.
По проекту рішення "Про створення тимчасової контрольної комісії Херсонської міської ради з питань контролю за станом договірних відносин" відповідач зазначив, що по даного питання є зауваження юридичного відділу міської ради. За результатами голосування по даному питанню "за" внесення проекту рішення на розгляд сесії міської ради жоден з членів Робочої групи не проголосував.
Відповідно, пропозиції позивача не були включені до порядку денного пленарного засідання ХХV сесії міської ради, яке мало відбутись 27.02.2020р.
У зв'язку з цим суд вважає, що з урахуванням відповідності поданих позивачем проектів рішень вимогам Регламенту, опрацювання їх в установленому Регламентом порядку (надання висновку юридичним відділом), а також суперечності рекомендацій Робочої групи приписам ст.ст. 46, 47 Регламенту, міський голова був зобов'язаний включити їх до порядку денного пленарного засідання міської ради.
Ні Закон №280/97-ВР, ні Регламент не визначає підстав для не внесення оформлених у відповідності до їх вимог пропозицій депутатів до порядку денного сесії, пленарного засідання.
Частиною 13 статті 46 Закону №280/97-ВР, частиною 2 статті 19 Закону України від 11.07.2002р. №93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" (далі - Закон №93-IV), передбачено право депутатів місцевих рад пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами; вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті; вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю; вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них, тощо.
Відповідно до ст.30 Закону №93-IV депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Місцеві ради та їх органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами місцевих рад їх повноважень. Рада та її органи сприяють депутатам місцевих рад в їх діяльності шляхом створення відповідних умов, забезпечення депутатів документами, довідково-інформаційними та іншими матеріалами, необхідними для ефективного здійснення депутатських повноважень, організовують вивчення депутатами місцевих рад законодавства, досвіду роботи рад.
Статтею 36 Закону №93-IV передбачено, що невиконання посадовими особами вимог закону щодо забезпечення гарантій депутатської діяльності тягне за собою відповідальність згідно із законом.
За змістом Розділу IV Закону №93-IV до основних гарантій депутатської діяльності віднесено заборону обмеження визначених законодавством повноважень депутата місцевої ради, окрім прямо передбачених Конституцією та законами України випадків.
Надання депутату лише права вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, без забезпечення реального розгляду радою цих проектів не відповідає змісту установлених законодавством гарантій депутатської діяльності і робить його відповідне право ілюзорним.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відмова депутату у прийнятті та розгляді поданих ним пропозицій, проектів рішень ради з питань, що належать до її відання, є порушенням його прав, обмеженням повноважень як депутата, а відтак і порушенням гарантій депутатської діяльності. Визначені Законами "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад" права позивача як депутата підлягають судовому захисту у разі їх порушення; право депутата на внесення на розгляд ради проектів рішень з питань, що належать до її відання не може бути обмежено, окрім прямо передбачених Конституцією та законами України випадків; дотримання депутатом установлених законодавством та регламентом відповідної ради порядку внесення на розгляд ради проектів рішень з питань, що належать до її відання передбачає обов'язковість включення їх до порядку денного сесії ради, пленарного засідання уповноваженою на це особою, якою є згідно із ст.ст.42, 46 Закону №280/97-ВР саме міський голова; не вчинення міським головою дій щодо включення до порядку денного сесії ради, пленарного засідання за належним чином оформленим зверненням депутата певних питань за своєю суттю є обмеженням у реалізації повноважень, наданих депутатам місцевих органів самоврядування, а відтак є протиправним.
Таким чином, права депутата, на які поширюються установлені законодавством гарантії депутатської діяльності, відповідають критеріям ст.ст.2, 5 КАС України як об'єкту судового захисту та визначенню поняття "охоронюваний законом інтерес", яке надано рішеннями Конституційного Суду України від 14.12.2011р. №19-рп/2011 та від 01.12.2004р. №18-рп/2004.
Також суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність обмеження права позивача на внесення на розгляд ради проектів рішень, яке мотивовано тим, що позивач не скористався передбаченою ст.80 Регламенту можливістю на початку пленарного засідання внести пропозиції до порядку денного. По-перше, як слідує зі змісту даної норми, включення до порядку денного до його затвердження інших питань, допускається у виняткових випадках та з дотриманням певних умов. По-друге, викладене вище не дозволяє ототожнити внесення пропозицій до порядку денного до його затвердження з альтернативним способом реалізації депутатом свого права на внесення на розгляд ради проектів рішень з питань, що належать до її відання, невикористання якого давало би привід уважати це право таким, що не зазнало обмежень.
Враховуючи, що відповідач не спростував доводів позивача про протиправний характер оскаржуваної бездіяльності Херсонського міського голови, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Щодо заявлених позивачем судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).
Приписами ч.1 ст.143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн. згідно квитанції №МР_АВ091093JVA_12893583 від 12.03.2020 року.
Понесені позивачами судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню з Херсонської міської ради, оскільки відповідачем виступала її посадова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 при подачі позову, окрім іншого, заявлено клопотання про стягнення з відповідача й витрат на правову допомогу.
Так, до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги від 30.03.2020 року, додаток №1 до зазначеного договору від 30.03.2020 року, розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу, склад якої наведений у договорі про надання правової допомоги від 30.03.2020 року, акт від 04.04.2020 року про виконання умов договору та квитанція до прибуткового касового ордера №2 від 04.04.2020 року на суму 7000,00 грн.
Відповідно до наданих документів витрати на правничу допомогу складають 7000,00 грн., з яких: 1000 грн. - попереднє вивчення документів зі спору, спілкування із клієнтом 30.03.2020 року, 31.03.2020 року, 01-03.04.2020 року (десять годин), 500 грн. - оцінка доказів, дослідження судової практики, роз'яснення клієнту перспектив 30.03.2020 року, 31.03.2020 року (чотири години), 1500,00 грн. - збір доказів 31.03.2020 - 03.04.2020 року (п'ять годин), 2500,00 грн. - підготовка позовної заяви, формування справи 01.04.2020-04.04.2020 (десять годин), 1500,00 грн. - підготовка до розгляду у справі, прибуття до судової інстанції (три години).
Згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Приписами ст.134 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи слідує, що 30.03.2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Мороз А.І. укладено договір про надання правової допомоги. Згідно п.4 наведеного договору розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату визначається за домовленістю сторін ... .
Також, сторонами договору підписано додаток до нього за №1, відповідно до якого визначено порядок оплати послуг (гонорару) його розмір в 7000,00 грн., предмет позову, складність.
На підтвердження наданих послуг, заявником надано розрахунок витрат на правничу допомогу з детальним описом наданих послуг та часом витраченим адвокатом на їх надання та акт від 04.04.2020 року про виконання умов договору про надання правової допомоги з зазначенням вартості по кожній з наданих послуг.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 04.04.2020 року адвокатом Мороз А.І. прийнято на підставі договору про надання правової допомоги з додатком від 30.03.2020 року 7000,00 грн.
Участь адвоката в підготовці справи до розгляду підтверджується наявним в матеріалах ордером та її власним підписанням позовної заяви.
Суд вважає, що з загального розміру витрат не підтвердженою є сума в 1500,00 грн. за "підготовку до розгляду у справі, прибуття до судової інстанції", оскільки справу розглянуто в порядку письмового провадження, жодного судового засідання в ній не проведено.
Інші ж витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00 грн. суд вважає підтвердженим, з яких 1000 грн. - попереднє вивчення документів зі спору, спілкування із клієнтом, 500 грн. - оцінка доказів, дослідження судової практики, роз'яснення клієнту перспектив, 1500,00 грн. - збір доказів, 2500,00 грн. - підготовка позовної заяви, формування справи.
Крім того, відповідачем жодних заперечень стосовно суми витрат на правничу допомогу до суду не надано.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.
Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн. підлягають стягненню з Херсонської міської ради.
Однак, у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011р. № 1691 визначено порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів Херсонська міська рада не є ні розпорядником, ні одержувачем бюджетних коштів.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів міських рад належать власні повноваження, зокрема щодо забезпечення виконання місцевого бюджету, а також: здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю у Херсонської міської ради рахунків, з яких можливе стягнення судових витрат збору та одночасно з наявністю відповідних рахунків у її виконавчого органу - Виконавчого комітету Херсонської міської ради, суд присуджує стягнути понесені позивачем судові витрати з рахунків Виконавчого комітету Херсонської міської ради.
Керуючись статтями 9, 14, 73-77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича щодо не включення до порядку денного пленарного засідання сесії Херсонської міської ради VII скликання поданих ОСОБА_1 09 листопада 2018 року проектів рішення Херсонської міської ради "Про створення тимчасової контрольної комісії Херсонської міської ради з питань контролю за станом договірних відносин" та "Про створення тимчасової контрольної комісії Херсонської міської ради з питань контролю за дотриманням бюджету на 2020 рік"
Зобов'язати Херсонського міського голову Миколаєнка Володимира Васильовича включити до порядку денного наступного пленарного засідання сесії міської ради VII скликання подані ОСОБА_1 29 січня 2020 року проекти рішень "Про створення тимчасової контрольної комісії Херсонської міської ради з питань контролю за станом договірних відносин" та "Про створення тимчасової контрольної комісії Херсонської міської ради з питань контролю за дотриманням бюджету на 2020 рік".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. з рахунків Виконавчого комітету Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059958, адреса: 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 37).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. з рахунків Виконавчого комітету Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059958, адреса: 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 37).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Згідно п.3 «Прикінцевих положень» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 102010000