Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами
12 червня 2020 р. № 820/1096/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бадюкова Ю.В., суддів Зінченка А.В., Мар'єнко Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Апеляційного суду Харківської області (61001, м. Харків, майдан Героїв небесної сотні, 36, код ЄДРПОУ 02894131), треті особи - Державна судова адміністрація України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
12 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду про перегляд постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі № 820/1096/17 за виключними обставинами.
В обґрунтування поданої заяви заявниця посилається на наявність виключних обставин, передбачених пунктом 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а саме визнання рішенням Конституційного Суду України від 15. квіьтня 2020 року у справі № 2-р(11)2020 неконституційним підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII, яким було виключено статтю 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI.
З огляду на ці обставини заявник вважає, що стаття 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI підлягає застосуванню, а тому судове рішення слід скасувати за результатами перегляду, позов задовольнити.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року відкрито провадження за виключними обставинами; розгляд справи постановлено проводити колегією у складі трьох суддів: головуючого судді Бадюкова Ю.В., суддів Панченко О.В., Тітова О.М. за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 12 червня 2020 року.
У зв'язку з відпусткою суддів Панченко О.В., Тітова О.М. їх замінено на суддів Зінченка А.В., Мар'єнко Л.М.
04.06.2020 року Апеляційним судом Харківської області подано відзив на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якому просив суд відмовити у задоволенні заяви позивача.
11.06.2020 року Державною судовою адміністрацію України подано відзив на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якій представник третьої особи просив відмовити у задоволенні заяви.
Третя особа - Державна казначейська служба України правом надати письмові пояснення не скористалась.
У судове засідання сторони не з'явились. ОСОБА_1 у заяві від 25 травня 2020 р. просила розглянути справу за її відсутності. Представником Апеляційного суду Харківської області у поданому відзиві заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи приписи речення 3 частини другої статті 368 КАС України, відповідно до яких неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, суд дійшов висновку про розгляд поданої заяви в порядку письмового провадження на підставі частини дев'ятої статті 205 КАС України.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі № 820/1096/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 06.06.2017 року, відмовлено у позові ОСОБА_1 до Апеляційного суду Харківської області, треті особи - Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України, про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.
В основу судового рішення покладений висновок про те, що станом на день на день припинення повноважень позивача як судді (16 вересня 2016 року) стаття 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, яка передбачала право судді, який вийшов у відставку, на отримання вихідної допомоги, була виключена підпунктом 1 пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» від 27 березня 2014 року № 1166-VIІ (а саме з 01 квітня 2014 року), а інші законодавчі акти такої виплати не передбачали.
Рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року у справі № 2-р(11)2020 положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII визнано неконституційними.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами ОСОБА_2 визначив визнання Рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року у справі № 2-р(11)2020 положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII, яке було застосовано судом при вирішенні справи, неконституційним.
Разом з тим, частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Конституційний Суд України у Рішенні від 24 грудня 1997 року № 8-зп зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
Відповідно до частини першої статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року у справі № 2-р(11)2020 прямо передбачено, що положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, за змістом наведених норм рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення. А тому положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII, яким було виключено статтю стаття 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI, втратило чинність з 15 квітня 2020 року.
Вказані обставини не спростовують висновку суду про те, що станом на день подання позивачем заяви про відставку та станом на день припинення повноважень позивача як судді (16 вересня 2016 року) стаття 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, яка передбачала право судді, який вийшов у відставку, на отримання вихідної допомоги, була виключена.
З огляду на викладене у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами слід відмовити, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі № 820/1096/17- залишити в силі.
При виборі і застосуванні до спірних правовідносин норм права суд врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 820/2462/17, від 05 лютого 2019 року у справі №333/5015/15-а, від 16 жовтня 2018 року у справі №161/3466/16-а.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 248, 256, 361, 368-369 КАС України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Апеляційного суду Харківської області (61001, м. Харків, майдан Героїв небесної сотні, 36, код ЄДРПОУ 02894131), треті особи - Державна судова адміністрація України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі № 820/1096/17 - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її складення.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням приписів пункту 3 розділу VI КАС України.
Повну ухвалу складено 12 червня 2020 року.
Головуючий суддя Ю.В. Бадюков
Судді А.В. Зінченко
Л.М. Мар'єнко