12 червня 2020 року м. Рівне № 460/2821/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Смизької селищної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області про: 1. Визнання протиправним та скасування розпорядження секретаря Смизької селищної ради від 19.03.2020 № 21 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади; 2. Поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу «Центр надання адміністративних послуг» Смизької селищної ради з 20 березня 2020 року; 3. Стягнення з Смизької селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу; 4. Допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновленні на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць; 5. Стягнення з Смизької селищної ради понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на підставі розпорядження Смизького селищного голови № 9 від 03.02.2020, за результатами конкурсного відбору, була прийнята на посаду начальника відділу «Центр надання адміністративних послуг» Смизької селищної ради з 04.02.2020 року. Як зазначає позивач, у період часу з 04.02.2020 по 12.03.2020 секретар селищної ради почала висувати вимогу до позивача про подання заяви про проходження спеціальної перевірки в порядку ст. 56, 57 Закону України «Про запобігання корупції» з посиланням на абз. 3 ст. 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». На такі вимоги позивач надала письмове пояснення у якому стверджує про відсутність правових підстав для проходження спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Однак, 19.03.2020, відповідно до розпорядження секретаря Смизької селищної ради № 21, позивача звільнено із займаної посади у зв'язку із порушенням умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування. Наведений наказ позивач уважає безпідставним та окрім цього, підписаний не уповноваженою на це особою. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач подав відзив на позов в якому заперечує проти позовних вимог позивача повністю та стверджує, що звільнення останнього було правомірним. Так, актом від 19.03.2020 засвідчено факт відмови ОСОБА_1 у наданні згоди на проведення спец перевірки відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», тому цього ж числа було видано розпорядження про її звільнення, що відповідає вимогам абзацу 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Також зазначає, що рішенням Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області (восьме скликання) № 1709 від 29 листопада 2019 року зобов'язано секретаря Смизької селищної ради тимчасово здійснювати повноваження селищного голови. Наведене підтверджує повноваження секретаря Смизької селищної ради на прийняття та підпис оскаржуваного розпорядження. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач подав відповідь на відзив в якому відхиляє доводи відзиву на позов відповідача з підстав, тотожних змісту позовної заяви.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, зміст яких є подібним змісту відзиву.
Позовна заява надійшла до суду 13.04.2020.
15.04.2020 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, визначено дату з якої починається розгляд справи по суті та відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків.
15.05.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов.
20.05.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив з одночасним поданням клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.
01.06.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
01.06.2020 ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням сторін.
Розглянувши заяви по суті учасників справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, долученими до справи, суд встановив наступне.
Обставини справи:
Розпорядженням селищного голови Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області (восьме скликання) № 9 від 03.02.2020 року, ОСОБА_1 призначена на посаду начальника відділу «ЦНАП» Смизької селищної ради з 04 лютого 2020 року за результатами конкурсного відбору, з оплатою праці згідно штатного розпису. Їй присвоєний 13 (тринадцятий) ранг в межах 6 (шостої) категорії посадової особи місцевого самоврядування.
Вказане розпорядження підписане секретарем селищної ради Додь Н.В.
17.03.2020 Смизькою селищною радою на адресу начальника відділу «ЦНАП» Смизької селищної ради Харчук І.І. направлено прохання про надання згоди в строк не пізніше 18.03.2020 на проходження спеціальної перевірки відповідно до ст. 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» із застереженням, що у разі ненадання відповіді до вказаного строку, це буде розцінено як відмову від її проходження.
19.03.2020 відповідачем складений акт про те, що начальник відділу ЦНАП Смизької селищної ради Харчук ОСОБА_2 . не надала згоди на проходження спеціальної перевірки.
Також відмову від проведення цієї перевірки позивачем зафіксовано у списку посадових осіб органу місцевого самоврядування щодо надання/ненадання згоди на проведення спец перевірки, у якому під порядковим номером 22 значиться ОСОБА_1 та її запис: «не надаю», підтверджений власноручним підписом.
19.03.2020 розпорядженням селищного голови Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області (восьме скликання) № 21 від 19.03.2020 року, звільнено ОСОБА_1 , начальника відділу «Центр надання адміністративних послуг» Смизької селищної ради, 19 березня 2020 року у зв'язку з порушенням умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (ст. 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»), відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Наведене розпорядження підписане секретарем селищної ради Додь Н.В.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд враховує наступне.
Щодо наявності у секретаря Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області повноваження на винесення розпорядження № 21 від 19.03.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування встановлено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280), а правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначення загальних засад діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, встановлено Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493).
Повноваження сільського, селищного, міського голови встановлені ст. 42 Закону № 280.
Зокрема, пунктами 10, 19, 20 частини 4 статті 42 Закону № 280 встановлено, що сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру»; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень
За змістом абзацу 5 частини 1 статті 10 Закону № 2493, прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Таким чином, селищний голова наділений повноваженнями щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посади, наведені у ст. 42 Закону № 280 та ст. 10 закону № 2493.
При цьому, частиною 2 статті 42 Закону № 280 визначено, що у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень, повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» або Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.
Із наведеного слідує, що повноваження селищного голови, у разі його відсутності з підстав, встановлених ч. 2 ст. 42 Закону № 280, здійснює секретар селищної ради.
Судом, на підставі матеріалів справи встановлено, що рішенням Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області (восьме скликання) № 1709 від 29 листопада 2019 року, покладено обов'язок по здійсненню повноважень селищного голови на секретаря Смизької селищної ради ОСОБА_3 .
З врахування вищевикладеного, у даному випадку, секретар Смизької селищної ради Додь Неллі Володимирівна, яка в силу закону тимчасово виконує повноваження селищного голови, має право приймати на службу в органи місцевого самоврядування на посади, наведені у п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону № 280 та абз. 5 ч. 1 ст. 10 закону № 2493, та, відповідно, звільняти із цих посад із прийняттям відповідного розпорядження.
Отже, доводи позивача стосовно звільнення її з посади та прийняття розпорядження не уповноваженою особою є безпідставними.
Щодо відсутності підстав для проведення спеціальної перевірки ОСОБА_1 , яка призначена на посаду начальника відділу «Центру надання адміністративних послуг» Смизької селищної ради.
За приписами статей 1, 2, абз. 4 ст. 3 Закону № 2493, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
Посадами в органах місцевого самоврядування є посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Право на службу в органах місцевого самоврядування встановлено статтею 5 Закону № 2493.
Так, за приписами ч. 3 ст. 5 Закону № 2493, стосовно осіб, які обрані (затверджені) відповідною радою на посади, зазначені в абзаці третьому статті 3 цього Закону, а також стосовно осіб, які претендують на зайняття зазначених в абзаці четвертому статті 3 цього Закону посад в органах місцевого самоврядування, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».
Отже, спеціальна перевірка відповідно до вказаного спеціального закону (Закону № 2493), проводиться стосовно осіб: 1) на виборних посадах, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; 2) посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Суд звертає увагу на те, що норма ч. 3 ст. 5 Закону № 2493 повністю узгоджується із положенням абз. 8 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції», яка встановлює, що у разі, якщо призначення, обрання чи затвердження на посади здійснюється місцевою радою, спеціальна перевірка проводиться у встановленому цим Законом порядку стосовно призначених, обраних чи затверджених на відповідні посади осіб.
При цьому, норма абз. 8 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» не містить будь-яких виключень відносно категорії чи рангу посад.
Посилання позивача на лист Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), за № 49-06/11823/20 від 31.03.2020 судом до уваги не приймаються, враховуючи наступне.
Як слідує із змісту наведеного листа, НАЗК повідомляє, що посада керівника ЦНАП селищної ради ОТГ, спеціаліста та інспектора органу місцевого самоврядування не належить до посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, перелік яких зазначений в примітці до статті 56 Закону, а також посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджений Національним агентством. Таким чином, спеціальна перевірка стосовно осіб, які претендують на зазначені посади не проводиться.
Отже, вказаний лист містить відповідь, що посада позивачки не є такою, претендуючи на яку, особа проходить спеціальну перевірку.
Однак, суд наголошує, що позивач не є претендентом на посаду, а була призначена на цю посаду розпорядженням відповідача. При цьому, стосовно же призначених, обраних чи затверджених на відповідні посади осіб (до яких відноситься і посада позивача) спеціальна перевірка проводиться, як передбачено абз. 8 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції», у встановленому цим Законом порядку.
Окрім того, в силу приписів ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Відповідно до п. 15, 20 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції», до повноважень Національного агентства належать: надання роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів; інші повноваження, визначені законом.
Таким чином, НАЗК має право надавати роз'яснення щодо застосування положень Закону України «Про запобігання корупції», водночас таке роз'яснення не має статусу офіційного тлумачення, а відображає бачення спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції і може слугувати лише орієнтиром у правозастосовній діяльності.
Разом з тим, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України).
Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 , яка прийнята на посаду начальника відділу «ЦНАП», присвоєний 13 ранг в межах 6 категорії особи органу місцевого самоврядування та є посадовою особою органу місцевого самоврядування, а тому стосовно неї на підставі ч. 3 ст. 5 Закону № 2493, повинна проводитися спеціальна перевірка у порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».
Доречним буде звернути увагу на те, що абзацами 2-7 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції», визначений вичерпний перелік осіб, стосовно яких спеціальна перевірка не проводиться, проте позивач не відноситься до вказаного переліку.
Суд також зазначає, що за приписами абз. 1 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції», спеціальна перевірка проводиться стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством.
Примітка до статті 56 вказаного Закону визначає посади, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, зокрема посади, які частиною першою ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої - третьої категорії.
Таким чином, особи, визначені абз. 1 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням примітки до вказаної норми Закону, зобов'язані пройти перевірку до їх призначення (обрання) на відповідні посади, тобто будучи ще претендентами.
У разі ненадання таким претендентом письмової згоди на проведення спеціальної перевірки, питання щодо призначення на посаду взагалі не розглядається (ч. 1 ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції»).
Рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування у відповідності до ч. 2 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції» приймається після проведення спеціальної перевірки.
У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.
Повторюючись суд нагадує, що стосовно призначених, обраних чи затверджених на відповідні посади осіб (до яких відноситься і позивач на посаді начальника відділу «ЦНАП»), у відповідності до абз. 8 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції», спеціальна перевірка проводиться у встановленому цим Законом порядку.
Тобто, ця норма передбачає проведення спеціальної перевірки осіб, призначених, обраних чи затверджених на посади місцевою радою, вже після їх обрання, призначення чи затвердження і наведена норма застосовується, зокрема, до посад органу місцевого самоврядування всіх інших категорій (4-7 категорії).
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції», для проведення спеціальної перевірки особа, яка претендує на зайняття посади, подає до відповідного органу:
1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки;
2) автобіографію;
3) копію паспорта громадянина України;
4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;
5) медичну довідку про стан здоров'я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров'я;
6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов'язаних);
7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
Особа, яка претендує на зайняття посади, також подає до Національного агентства в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Особи, зазначені в абзаці сьомому частини першої статті 56 цього Закону, подають передбачені цією частиною статті документи для проведення спеціальної перевірки протягом трьох робочих днів з дня відповідного обрання або затвердження.
Отже порядок проведення спеціальної перевірки визначений ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції», тому позивач мав надати письмову згоду на проведення спеціальної перевірки протягом трьох робочих днів з дня відповідного обрання або затвердження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в 3-денний строк після її прийняття на посаду начальника відділу «Центр надання адміністративних послуг» Смизької селищної ради не подала письмової згоди на проведення спеціальної перевірки. Вказана обставина не заперечується і самим позивачем.
В силу положення абз. 3 ч. 1 ст. 20 Закону № 2493, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону).
Таким чином суд уважає, що позивач, відмовившись надати письмову згоду на проведення спеціальної перевірки, порушила умови реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування, встановлені ч. 3 ст. 5 Закону № 2493.
Як наведено вище по тексту, розпорядженням відповідача № 21 від 19.03.2020 року, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу «Центр надання адміністративних послуг» Смизької селищної ради в зв'язку з порушенням умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (ст. 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»), відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин, суд вважає, що спірне розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, винесено посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому правові підстави для його скасування відсутні і в цій частині позову позивачу слід відмовити.
Щодо інших позовних вимог, а саме: поновлення позивача на посаді; стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу; допущення рішення суду в частині поновлення і стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання; стягнення витрат на правову допомогу, то такі вимоги є похідними від визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення з посади, а тому також задоволенню не належать.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд прийшов до висновку, що позивач не надав достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Натомість доводи та аргументи відповідача щодо правомірності прийняття спірного розпорядження знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, у зв'язку з чим в задоволенні позову позивачу слід відмовити повністю.
Оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю, то підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Смизької селищної ради, Дубенського району, Рівненської області про визнання протиправним та скасування розпорядження Смизької селищної ради від 19.03.2020 № 21 «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу «Центр надання адміністративних послуг» Смизької селищної ради з 20 березня 2020 року; стягнення з Смизької селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу; допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновленні на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць; стягнення з Смизької селищної ради понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Смизька селищна рада (35680, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт. Смига, вул. Б. Хмельницького, 37; код ЄДРПОУ 04385391).
Суддя Комшелюк Т.О.