12 червня 2020 р. № 400/1069/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув за правилами спрощеного провадження в письмовому порядку адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Центральна,198-А, м.Снігурівка,Снігурівський район, Миколаївська область,57300
треті особи:Державна установа "Снігурівська виправна колонія (№5)", вул. Суворова, 1,Центральне,Снігурівський район, Миколаївська область,57361
про:визнання протиправною та скасування постанови від 17.02.2020 р. ВП № 61305556,
ОСОБА_1 (далі: Позивач) звернулась з позовом до Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного межрегіонального управління юстиції ( м. Одеса) ( далі: Відповідач), за участю третьої особи: Державною установою «Снігурівська виправна колонія №5», згідно позовних вимог просила: визнати постанову головного державного Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного межрегіонального управління юстиції ( м. Одеса) ОСОБА_2 від 17.02.2020 року про закінчення виконавчого провадження №61305556 протиправною та скасувати її.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконавче провадження № 61305556 відкрито 17.02.2020 року, у цей же день це провадження закінчено за фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. У постанові про закінчення провадження державний виконавець послався на те, що стягувачем було направлено на адресу відділу протокол №2 засідання кадрової комісії ДУ «Снігурівська виправна колонія №5, де розглянуто питання щодо призначення Позивачки на посаду молодшого інспектора відділу охорони; зобов'язання виконано до початку примусового виконання рішення. Крім цього, рішення суду не виконано, оскільки суд зобов'язав боржника - Державну установу Снігурівська виправна колонія (№5) розглянути питання призначення Позивачки на посаду молодшого інспектора відділу охорони, однак не зважаючи на рішення кадрової комісії начальником було вирішено питання інакше та відмовив мені у переведенні Позивачки на вакантну посаду і звільнив у зв'язку зі скороченням. Даний факт розглядався судом та суд дійшов висновку про наявність порушення діючого законодавства та необхідність усунення цих порушень шляхом розгляду по суті питання призначення Позивачки на посаду молодшого інспектора відділу охорони, з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Зазначені дії вчинені не було не до ні після відкриття виконавчого провадження, тому фактичне виконання судового рішення відсутнє, а постанова головного виконавця Снігурівського РВ ДВС Плохотник Ю.В. від 17.02.2020 року про закінчення виконавчого провадження є неправомірною, оскільки боржник ухилився від реального примусового виконання судового рішення.
Відповідач відзив суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов визнається судом, як визнання позову.
Третьою особою надано відзив на позов, згідно якого постанову від 28 травня 2019 року по справі № 1440/2057/18 виконано повністю до початку його примусового виконання. Позивачу неодноразово було запропоновано посаду молодшого інспектора відділу охорони, що підтверджується протоколами засідань Кадрової комісії державної установи «Снігурівська виправна колонія (№ 5)» від 02.07.2014 року, від 15.08.2019 року, від 17.09.2019 року та від 14.02.2020 року, на підставі чого і було закінчено виконавче провадження з примусового виконання.
Суд, на підставі норм ч.3 статті 194 КАС та з врахуванням положень частин 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (Відповідач не з'явився в судове засідання) розглянув справу в письмовому провадженні.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
На підставі дослідження доводів сторін, надання оцінки наявним в справі доказам суд встановив таке.
17.02.2010 року, на підставі поданого 12.02.2020 року Позивачкою виконавчого листа по адміністративній справі №1440/2057/18, головним державним виконавцем Снігурівського районного відділу ДВС Плохотнік Ю.В. відкрито виконавче провадження щодо зобов'язання боржника - Державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5) розглянути питання призначення ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора відділу охорони, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Тією ж датою, тобто 17.02.2020 року головним державним виконавцем Снігурівського районного відділу ДВС Плохотнік Ю.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №61305556 щодо зобов'язання боржника - Державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5) розглянути питання призначення ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора відділу охорони, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Крім того, 27.02.2020 року головним державним виконавцем Снігурівського районного відділу ДВС Плохотнік Ю.В., винесено постанову про випралення помилки у процесуальному документі, згідно якої внесено зміни до тексту, а саме мовою оригіналу: «..боржником було направлено на адресу відділу протокол №2 засідання кадрової комісії ДУ «Снігурівської виправної колонії№5» про те, що 14.02.2020 було проведено засідання кадрової комісії на виконання виконавчого листа №1440/2057/18 від 05.06.2019 та Постанови п'ятої апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 року по справі №1440/2057/18, де було розглянутопитання щодо призначення ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора віддулу охорони. Зобов'язання виконано до початку примусового виконання рішення./замість слово стягувачем».
Суд звертає увагу на той факт, що провадження відкрито та закінчено однією календарною датою, тією ж датою, згідно супровідного листа №3989/102-36/1, копію постанови про відкриття виконавчого провадження, було направлено сторонам виконавчого провадження.
Відповідач, не виконав вимог суду, що містяться в ухвалі про відкриття провадження провадження в адміністративній справі, щодо надання відзиву, не надав також жодних доказів.
Однак, як вбачається з автоматизованої системи виконавчого провадження в розділі «інші документи» містяться під порядковим номером 5 та 6 сканована копія протоколу №2, однак дата документу 20.02.2020 року, тобто дані документи з'явились в розпорядженні державного виконавця на 3 дні пізніше ніж було винесено постанову від 17.02.2020 року про закінчення виконавчого провадження №61305556, що є предметом позову в даній адміністративній справі.
Таким чином, підстави для винесення спірної постанови могли виникнути у державного виконавця не раніше надходження відповідних документів, а саме протоколу №2, що надійшов 20.02.2020 року.
Зазначене є порушенням ч.1 статті 18 Закону України №1404 «Про виконавче провадження», згідно якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Крім того, при оцінці спірної постанови про закінчення виконавчого провадження суд виходить з такого.
Згідно з абзацом першим частини шостої статті 26 Закону № 1404, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частиною першою статті 63 Закону № 1404 встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Вирішуючи питання, чи було у цьому випадку повне фактичне виконання постанови суду від 28.05.2019 в справі 1440/2057/18 суд виходить з того, що у резолютивній частині рішення судом покладено на Державну установу «Снігурівська виправна колонія (№5) зобов'язання розглянути питання призначення ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора відділу охорони, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Розгляд звернення про призначення пенсії - це є ухвалення одного із передбачених законодавством рішень по суті звернення.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження"; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. (ч.2 ст.18 Закону).
Окрім того, Виконавець під час здійснення виконавчого провадження зокрема має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню; з метою захисту інтересів стягувана одержувати від державних органів ,підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатись до суду або органу,який видав виконавшій документ , із заявою (поданням) про роз'яснення рішення.(ч.3 ст.18 Закону).
Як вбачається зі змісту постанови суду від 28.05.2019 в справі №1440/2057/18, суд дійшов висновку про те, що мовою оригіналу: «в період між попередженням позивача про звільнення із займаної ним посади - 16.05.2018 року та до самого звільнення - 14.08.2018 року існувала вакантна посада та у відповідача була можливість для працевлаштування позивача на нову посаду, яку роботодавець відповідач всупереч ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України не реалізував, а тому таке звільнення позивача не можливо вважати законним.
Таким чином, відповідачем не дотримано порядку вивільнення працівників, встановленого статтями 40, 49-2 КЗпП України, а відтак оскаржуваний наказ від 14.08.2018 № 227/ОС є протиправним та підлягає скасуванню, так як звільнення позивача здійснено з порушенням законодавства про працю.
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, позивач зазначила, що вважає протиправною відмову Начальника установи Відповідача в переведенні її на посаду молодшого інспектора відділу охорони, просила суд скасувати пункт 2 Наказу від 14.08.2018 № 227/ОС та призначити її на вказану посаду.
Згідно довідки про наявність вакантних посад державної установи «Снігурівська виправна колонія (№ 5)», в установі на даний час вакантна посада молодшого інспектора відділу охорони.
Разом з тим, згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до пункту частини 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Втручання суду в повноваження суб'єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Отже, з метою належного та ефективного захисту прав позивача, відповідача слід зобов'язати розглянути питання призначення ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора відділу охорони в державній установі «Снігурівська виправна колонія (№ 5)», з урахуванням правової оцінки, наданої судом.»
Таким чином, повним фактичним виконанням постанови буде розгляд такого питання вповноваженою особою, що вирішує питання призначення на посаду або не призначення на посаду, оформлене відповідним наказом.
Розгляд питання кадровою комісією не є повним фактичним виконанням рішення суду в даному випадку, оскільки повноваження щодо фактичного вирішення питання про призначення на посаду молодшого інспектора відділу охорони в державній установі «Снігурівська виправна колонія (№ 5)» Позивачки належать керівнику даної установи, а рішення колмісії носить рекомендаційний характер.
Так, Всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження", з метою захисту інтересів стягувача державний виконавець не здійснив перевірку фактичного виконання боржником рішення суду в повному обсязі, згідно із виконавчим документом та не врахував, що фактичного розгляду питання про призначення на посаду молодшого інспектора відділу охорони в державній установі «Снігурівська виправна колонія (№ 5)» Позивачки з врахуванням висновків суду не відбулось, що суд констатував порушення з боку ДУ«Снігурівська виправна колонія (№ 5)» щодо її звільнення з посади.
Відповідно до ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
За таких обставин суд вважає, що відповідач передчасно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення суду боржником не виконано.
Нормою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність спірної постанови головного державного Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного межрегіонального управління юстиції ( м. Одеса) ОСОБА_2 від 17.02.2020 року про закінчення виконавчого провадження №, тому позов необхідно задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 КОД НОМЕР_1 ) до Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Центральна,198-А, м.Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область,57300 КОД 35010206) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати останову головного державного Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного межрегіонального управління юстиції (м.Одеса) ОСОБА_2 від 17.02.2020 року про закінчення виконавчого провадження №61305556.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Центральна,198-А, м.Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область,57300 КОД 35010206) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 КОД НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840,80 грн.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його отримання.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя О.М. Мельник