про залишення позовної заяви без руху
09 червня 2020 р. № 400/1516/20
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Брагар В. С., ознайомившись
з позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доФакультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (переформована військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (надалі - відповідач) з позовними вимогами про:
- визнання дій суб'єкта владних повноважень - Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (колишня військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати позивачу, 08.04. 1966 року народження, індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року в сумі 4525,74 грн. враховуючи базовий місяць січень 2016 року протиправним;
- зобов'язання Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (колишня військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплатити різницю нарахованої індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язання Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (колишня військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплатити позивачу суму середнього заробітку у відповідності до ст. 117 Кодексу законів про працю України за період з моменту звільнення з військової служби 31.08.2018 р. по день останнього фактичного розрахунку.
Ухвалою суду від 10 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача 24.04.2020 подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду.
Розглянувши питання дотримання позивача процесуальних строків під час звернення з даним позовом до суду в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 суму середнього заробітку у відповідності до ст. 117 Кодексу законів про працю України за період з моменту звільнення з військової служби 31.08.2018 р. по день останнього фактичного розрахунку, суд встановив наступне.
Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16.
Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Окрім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.02.2012 р. № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
З наведеного вбачається, що звернення працівника до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні обмежено строками позовної давності.
Разом з тим, оскільки спірні правовідносини пов'язані із стягненням середнього заробітку за час затримки виплати позивачу індексації грошового забезпечення при звільненні його з публічної служби, то під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення КАС України, як норми спеціального закону, а не положення КЗпП України.
Аналогічного висновку, дійшов Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 у справі №620/1982/19 та постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 815/2681/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відтак, саме з моменту остаточного розрахунку відповідача з позивачем, в останнього виникло право на звернення до суду із даним позовом. Однак, даний позов подано позивачем лише 09.04.2020 р., що свідчить про пропуск позивачем, встановленого в ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку звернення до суду.
Частиною 1 ст. 121 КАС України закріплено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду позивач не звертався.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та зобов'язати позивачу надати до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Суд роз'яснює позивачу, що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 172, 240, 248 КАС України, суд, -
1. У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
2. Позовні вимоги в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 суму середнього заробітку у відповідності до ст. 117 Кодексу законів про працю України за період з моменту звільнення з військової служби 31.08.2018 р. по день останнього фактичного розрахунку, залишити без руху.
3. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Брагар