311/1404/20
3/311/607/2020
Іменем України
05.06.2020 м. Василівка
Суддя Василівського районного суду Запорізької області Нікандрова С.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника - адвоката Шершньова О.В., розглянувши адміністративний матеріал (протокол серії ОБ №063116 від 02 травня 2020 року), який надійшов з Дніпрорудненського ВП Василівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, пенсіонера, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №063116 від 02 травня 2020 року, складеного начальником СРПП Дніпрорудненського ВП Василівського ВП в Запорізькій області Бончевим О.В., 02 травня 2020 року о 19 год. 05 хв. в Запорізькій області, с. Балки, вул. Пляжна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ д/н НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Тест на алкоголь проводився за допомогою алкотестера «Drager» ARBL0650 в присутності свідків, тест позитивний - 1,36 %, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив суду, що 02 травня 2020 року приблизно о 19 годині він їхав на автомобілі ВАЗ д/н НОМЕР_2 на роботу за своєю дружиною, побачив позаду поліцейський автомобіль. На вимогу поліцейських зупинився і надав документи для перевірки, після цього поліцейські заявили, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння і запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, на що він погодився, оскільки не вживає спиртні напої. Після цього поліцейський приніс йому мундштук, упаковка якого була пошкоджена, замість якого він попросив надати інший. Після цього продув через трубку в Драгер. Поліцейський сказав йому «у вас что-то есть». Під час продуття Драгеру свідків не було, після проведення огляду поліцейські зупинили автомобіль зі свідками. В присутності свідків він зазначав, що не вживав спиртні напої і не погоджувався з результатом огляду за допомогою Драгера, проте йому було відмовлено в проведенні медичного огляду в лікарні та повернуто документи. Від підпису в протоколі він відмовився у зв'язку з незгодою з проведеним оглядом.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 02 травня 2020 року в вечірній час він перебував у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2 , коли до нього прийшов знайомий ОСОБА_3 , який запитав чи є у нього водійське посвідчення для того, що проїхати на медичне обстеження до лікарні. При цьому, ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння не перебував. Він погодився допомоги ОСОБА_5 і прийшов разом з ним на місце зупинки працівниками поліції. Поліцейський автомобіль стояв на перехресті дороги з
порушення ПДД. З його згоди поліцейські передали автомобіль ОСОБА_6 , про що він зазначив в тексті протоколу про адміністративне правопорушення. Після цього поліцейські повернули ОСОБА_5 документи і поїхали, не вручивши ОСОБА_5 копію протоколу про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 02 травня 2020 року в вечірній час він разом з сином ОСОБА_8 їхали на автомобілі по вул. Нова в с.Балки. де їх зупинили поліцейські і погукали бути присутніми в якості свідків при проведення огляду ОСОБА_1 на предмет перебування в стані алкогольного сп'яніння. В їх присутності водієві ОСОБА_1 поліцейським було запропоновано огляд на місці за допомогою Драгера, на що останній погодився. Результат огляду був позитивним, прилад показав наявність алкоголю 1,36 проміле. З результатом огляду за допомогою Драгера водій ОСОБА_1 не погоджувався, поясняв, що не вживав спиртні напої, а приймає ліки. Після цього вони поставили свої підписи в протоколі про адміністративне правопорушення і поїхали по своїм справам.
Свідок ОСОБА_8 дав суду пояснення, які аналогічні поясненням свідка ОСОБА_7 .
В судовому засіданні, судом були досліджені й інші докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №063116 від 02 травня 2020 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП; тестування на алкоголь до протоколу №ОБ63116 з алкотестера «Drager» ARBL0650 від 02.05.2020 року, згідно якого результат тесту у особи, яку тестують ОСОБА_1 - 1,36%; рапорт поліцейського СРПП Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Губа О. від 03.05.2020 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; пояснення свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 від 02.05.2020 року; довідка ст.інспектора СРПП Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Тищенко Є. з даних підсистеми «Адмінпрактика» ІПНП МВС про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія; довідка з бази АРМОР; постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАА №336108 від 02 травня 2020 року відносно ОСОБА_1 за ст.125 КУпАП; копія посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 і свідоцтво про реєстрацію т/з ВАЗ д/н НОМЕР_2 .
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних
засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.2.9 (a) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 266 КУпАП, встановлений порядок огляду на стан сп'яніння осіб, які керують транспортними засобами.
Так, частиною другою вказаної статті встановлено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Дана норма кореспондується з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735, яка зареєстрована в Мінюсті 11.11.2015 року за №1413/27858 (надалі Інструкція).
Відповідно до цієї Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а у випадку відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду - лікарем найближчого закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря-фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Аналогічні норми передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року. Так, згідно вказаного Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду, проведеного поліцейським зазначаються в акті огляду, форма якого затверджена МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейськими для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
З системного аналізу вказаних норм випливає, що ці норми імперативного характеру і не дають права вибору поліцейському обирати, яким чином проводити огляд
водія на стан сп'яніння, чи на місці зупинки транспортного засобу, чи в медичному закладі, а чітко визначають порядок проведення такого огляду спочатку на місці зупинки транспортного засобу, а в разі відмови водія проходити такий огляд або не згоди з результатами огляду, поліцейський зобов'язаний оформити направлення в медичний заклад для проходження медичного огляду і запропонувати або доставити водія до медичного закладу для проходження медичного огляду, і пройти такий огляд в медичному закладі.
Поліцейський, який складав протокол про адміністративне правопорушення є суб'єктом владних повноважень і відповідно до ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлено порядок, тобто спосіб, у який зобов'язані діяти працівники поліції при виявленні у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз норм чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що у разі незгоди водія із результатами проведення огляду поліцейським на місці зупинки, останні зобов'язані доставити водія до найближчого визначеного чинним законодавством спеціалізованого медичного закладу.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що після оголошення йому результатів огляду, проведеного за допомогою приладу Драгер, він не погодився з результатами проведення огляду і просив проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду, і ці твердження особи, що притягається до адміністративної відповідальності, матеріалами справи не спростовані, та підтверджуються допитаними у справі свідками. Про незгоду водія з результатами огляду свідчить також відмова особи, що притягається до адміністративної відповідальності, від підпису на протоколі і акті медичного огляду.
Судом оглянутий диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, який містить 3 файли, дослідженням яких встановлено, що вони містять уривчасті відеозаписи, якими зафіксовано обставини зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , його згоду на проведення огляду на місці за допомогою приладу Драгер, відмову ОСОБА_1 від підпису в протоколі, роз'яснення йому прав, передачу керування транспортним засобом свідку ОСОБА_2 і повернення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу і водійського посвідчення ОСОБА_1 , проте відсутній відеозапис проведення огляду водія ОСОБА_1 в присутності свідків і ознайомлення з результатами огляду та його згоду з отриманими результатами. Поліцейськими, які складали протокол, всупереч Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за №28/32999,не здійснювалася безперервна відеозйомка з моменту початку виконання службових обов'язків поліцейським під час зупинки транспортного засобу і до їх завершення складання протоколу про адміністративне правопорушення, а нагрудні камери включалися тоді, коли це було потрібно працівникам поліції.
Відповідно до п.22 розділу 3 Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї інструкції, вважаються недійсними.
Частиною 5 ст.266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного,
наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Виходячи з того, що працівниками поліції порушено порядок огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, що виявилося в тому, що за відсутності згоди водія транспортного засобу з результатами огляду за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, поліцейськими водій не був направлений для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, суд вважає недопустимим доказом акт медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестування на алкоголь до протоколу №ОБ63116 з алкотестера «Drager» ARBL0650 від 02.05.2020 року.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п.1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розглядаючи такі справи і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на вказані випадки, необхідно звернути увагу, що виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку можна врахувати, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.
Адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 КУпАП може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
Також в деяких інших справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень передбачених КУпАП до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України» (№2) та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є сумнівними, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із
стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, то ж, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які фактичні дані, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому враховуючи те, що фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП слід провадженням закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.130, п.1 ст.247, ст.ст. 251, 179, 283-285, 294 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області С.О.Нікандрова