Справа № 522/6876/20
Провадження № 3/522/4368/20
09 червня 2020 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Попревич В.М. розглянувши матеріали по справі про адміністративне правопорушення, які надійшли з Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин Туркменістану, не працює, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний номер телефону: НОМЕР_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався
- за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №751891, 24 квітня 2020 року, в 01 годині, за адресою: м. Одеса, вул. Розумовська, 28, ОСОБА_1 , знаходився у громадському місці без документів, що посвідчують особу, чим порушив Постанову Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 п. 16, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 до судового засідання неодноразово не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. У наданих до суду матеріалах, є заява відповідно до якої особа, стосовно якої складено протокол, просить розглядати матеріали за її відсутності, провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає у повному обсязі.
Не зважаючи на таку заяву, суддя повинен переконатися у наявність ознак правопорушення, шляхом дослідження наданих до протоколу доказів.
В ході судового розгляду, були досліджені наступні документи:
- протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 751891 від 24.04.2020 року;
- рапорт від 24.04.2020 року;
- копія пояснення ОСОБА_1 від 24.04.2020 року;
- пояснення ОСОБА_2 від 24.04.2020 року;
- пояснення ОСОБА_3 від 24.04.2020 року;
- копія витягу з АРМОР.
Ознайомившись із наведеними документами, суддя приходить до висновку про наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ч.1 ст.256 КпАП України визначено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, та є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 знаходився на вулиці без документів, що посвідчують особу. Працівники поліції встановили особу правопорушника згідно з АРМОРом . Відповідно до витягу з АРМОР, долученого до протоколу, прізвище особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження Чарша , республіки Туркменістан.
При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано номер мобільного телефону оператора мобільного зв'язку, який не на зв'язку понад місяць. Місце проживання особи вказано не коректне, без зазначення номера квартири у багатоквартирному будинку. У суду немає жодної можливості викликати особу, яка вказана у протоколі для перевірки свідчень викладених у заяві про розгляд справи за її відсутності, та у протоколі, так як працівники поліції не забезпечили суд достатньою інформацією щодо анкетних даних особи.
В той же час, під час дослідження документів долучених до протоколу, суд приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суддя бере до уваги той факт, що санкція статті 44-3 КУпАП передбачає накладення штрафу на особу у розмірі від однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що є досить суворим покаранням навіть у розумінні кримінального закону, тому при розгляді таких категорій справ, суд вважає за необхідне керуватися також практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішенні ЄСПЛ «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), рішення від 18 січня 1978 року, серія А, №25, с.6465, п. 161 в кінці; та «Лабіта проти Італії», заява №26772/95, п.121, ECHR 2000-IV).
Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Так, ознайомившись із протоколом суддя прийшов до висновку, що підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідних графах протоколу є різним і не подібним. Крім цього, почерк ОСОБА_1 у його поясненнях є таким самим, як почерк яким складено протокол. Відомості про те, що пояснення записані із слів ОСОБА_1 не вказані, підпис ОСОБА_1 знову ж таки не відповідає двом попереднім. Також, у заяві про розгляд справи за відсутності особи і про визнання вини, прізвище та ініціали ОСОБА_1 написано тим же почерком, що і протокол про вчинене правопорушення, та підпис особи не відповідає жодному іншому підпису у матеріалах.
Вказані вище факти, дають суду право прийти до висновку, що працівники поліції умисно не надали достатніх доказів для притягнення особи до відповідальності, починаючи із недостовірного зазначення прізвища особи, не правильного номеру мобільного телефону та відсутності будь-яких анкетних даних для здійснення виклику судом особи, стосовно якої складено протокол, для перевірки справжності підписів особи у протоколі про вчинене правопорушення та у його додатках.
Крім цього, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суддя наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
У даному випадку поліцейськими, не правильно зазначено фабулу обвинувачення та кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не відповідають обмеженням зазначеним у п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України №255 від 02.04.2020 року
З огляду на презумпцію невинуватості, особа яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку, а всі сумніви повинні трактуватися на корись особи.
Зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку, що винесення постанови про притягнення до відповідальності особи, з урахуванням суттєвих порушень допущених поліцейськими при оформленні протоколу є недопустимим. Зважаючи на те, що підпис ОСОБА_1 у жодному місці не співпадає, що викликає обґрунтований сумнів у справжності такого підпису взагалі, з урахуванням презумпції невинуватості, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у зв'язку із відсутністю в діях особи складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 247, 254, 256, 278, 283-285 КУпАП, -
Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси Попревич В.М.
09.06.2020