Справа № 522/729/18
Провадження № 1-кп/522/109/20
в порядку ст. 331 КПК України
09 червня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі питання про доцільність продовження строку тримання під вартою у об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017160500003841 від 09.07.2017 р. та №12019160500000091 від 06.01.2019 року, обвинуваченого:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, громадянин України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ., раніше не судимого,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України.
Учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України.
Суд з власної ініціативи ставить на розгляд питання про доцільність продовження строку тримання обвинуваченому.
Прокурор вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартою, оскільки у обвинуваченого не зменшилися ризики передбачені ст. 177 КПК України, він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке відповідальність передбачена у вигляді позбавлення волі.
Захисник та обвинувачений заперечили проти продовження строку тримання під вартою
Суд, заслухавши думку сторін дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов'язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Як вбачається із обвинувального акта, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186 КК України, за які законом передбачені покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.
При цьому суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє увязнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
На даний час, ризики що ОСОБА_3 , може вчинити дії вказані в п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися, оскільки останній, офіційно не працює тобто відсутні джерела доходу, обвинувачується у вчиненні злочинів проти власності з метою наживи, що свідчить про можливість вчинення іншого аналогічного кримінального правопорушення.
Як вбачається існують ризики, та обставини у відповідності до ст. 178 КПК України, як тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого у разі визнання його винним, вік та стан його здоров'я, які не перешкоджають знаходження обвинуваченого під вартою. З метою забезпечення судового розгляду кримінального провадження, виконання покладених на ОСОБА_3 , процесуальних обов'язків та запобігання наявних ризиків, а саме запобігання вказаним спробам незаконно впливати на свідків, які ще не допитані під час судового розгляду, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, приймаючи до уваги, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам, тому продовження відносно нього будь-якої іншої міри запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 331, 372, 132, 176-178, 182-183, 193-194, 196-197 КПК України, суд -
Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто до 07 серпня 2020 року.
Копію ухвали направити начальнику ДУ "ОУВП (№21)" Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ України - для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Головуючий суддя:
09.06.2020