ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.06.2020Справа № 910/8161/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРІФІЯ» про забезпечення позову у справі
Особа, яка отримає статус учасника справи:
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛ БУД»
Представники: без виклику сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРІФІЯ» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» та у зв'язку з відсутністю достатніх грошових коштів на рахунку накласти арешт на нерухоме майно ТОВ «ЦЕНТРАЛ БУД», а саме:
- гараж НОМЕР_2 секція Б , АДРЕСА_3 , сек. Б, загальною площею 16 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 867054380000;
- квартира, АДРЕСА_3, загальною площею 256,00 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 866957780000.
Заява обгрунтована тим, що на виконання умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРІФІЯ» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Централ Буд" попереднього договору від 26.03.2020 року заявник перерахував вказаній юридичній особі грошові кошти у розмірі 2 795 520,00 коп. в якості підтвердження його дійсних намірів наступного укладення між даними сторонами договору купівлі-продажу квартири. Проте, після підписання між ними 05.05.2020 року основного договору купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю "Централ Буд" в порушення взятих на себе зобов'язань не повернуло заявнику грошове забезпечення в сумі 2 795 520,00 коп., а також вчасно не зареєструвало відповідну податкову накладну на загальну суму ПДВ у розмірі 5 331 727,83 грн., внаслідок чого, як зазначає заявник, за ТОВ «ЦЕНТРАЛ БУД» утворилась заборгованість у розмірі 8 127 247,83 грн.
Крім того, у поданій заяві ТОВ «ЕРІФІЯ» зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛ БУД» вчиняються дії на відчуження власного нерухомого майна, за заниженою ціною на підтвердження чого заявником надано копію договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 02.06.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Централ Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТ Компані", за яким останньому за ціною 62 094,13 грн було відчужено належне боржнику нерухоме майно - громадський будинок, приміщення № 1-5 (група приміщень № 2) загальною площею 110,7 м2, що знаходиться у місті Києві по вулиці Деревлянській (Якіра), 13-Б.
Також, заявник зазначає, що після першочергового звернення ТОВ «ЕРІФІЯ» до суду з заявою про забезпечення позову, відповідач здійснив відчуження гаражу № 38 секція Б, вул. Старонаводницька, м. Київ на підставі договору купівлі-продажу № 901 від 05.06.2020.
Крім того, заявник посилався на те, що з метою уникнення відповідальності за неналежне виконання взятих на себе договірних зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Централ Буд" вчиняються дії, направлені на зміну реєстраційних даних боржника щодо адреси його місцезнаходження та керівника, що, на думку заявника, свідчить про наявність підстав для вжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову.
Зокрема, у поданій заяві Товариство просить суд здійснювати її розгляд за участі представника заявника.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРІФІЯ» про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, суд відзначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно відповідача, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
При цьому, суд зазначає, що заявником не надано докази відсутності на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Буд" грошових коштів, необхідних та достатніх для погашення спірної суми заборгованості перед заявником.
Крім того, суд зазначає, заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співрозмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Водночас, вимагаючи накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Буд", заявником не було в установленому законом порядку доведено співрозмірності запропонованих ним заходів забезпечення позову із його позовними вимогами, оскільки у матеріалах заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРІФІЯ» відсутні будь-які докази на підтвердження вартості нерухомого майна, на яке заявник просить накласти арешт.
При цьому, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРІФІЯ» про накладення арешту на нерухоме майно відповідача не відповідає майбутнім позовним вимогам, предметом яких буде стягнення грошових коштів, а не звернення стягнення на майно відповідача.
Крім того, посилання в заяві на зміну керівника та адреси місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Буд" не може свідчити про існування реальної загрози того, що невжиття запропонованих заявником заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, оскільки зміна цих реєстраційних даних безпосередньо не впливає на майновий стан суб'єкта господарювання.
Таким чином, припущення позивача про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, у разі задоволення позовних вимог, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а тому заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд визнає подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРІФІЯ» про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для розгляду даної заяви у судовому засіданні за участю представника заявника.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України України, господарський суд міста Києва, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРІФІЯ» про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 11.06.2020.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Щербаков С.О.