ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.06.2020Справа № 910/17739/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферст Груп»
до Міністерства оборони України
про внесення змін до договорів
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Ніколова В.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферст Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про внесення змін до договорів.
Позовні вимоги обґрунтовані істотною зміною обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договорами №286/1/19/23 від 02.07.2019 та №286/1/19/24 від 02.07.2019, у зв'язку з чим позивач просить суд внести зміни до договору №286/1/19/23 від 02.07.2019, а саме продовжити строк дії договору до 01.03.2020; внести зміни до договору №286/1/19/24 від 02.07.2019, а саме продовжити строк дії договору до 01.03.2020.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на категорію та складність спору, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 04.02.2020.
04.02.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору.
У підготовче засідання 04.02.2020 прибув представник позивача. Представник відповідача не прибув, про дату, час та міце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
У підготовчому засіданні 04.02.2020 оголошено перерву до 18.02.2020.
17.02.2020 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, згідно з якою позивач просить суд внести зміни до договору №286/1/19/23 від 02.07.2019, а саме продовжити строк дії договору до 01.05.2020; внести зміни до договору №286/1/19/24 від 02.07.2019, а саме продовжити строк дії договору до 01.05.2020.
У підготовче засідання 18.02.2020 прибули представники сторін.
У підготовчому засіданні 18.02.2020 оголошено перерву до 03.03.2020.
27.02.2020 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову з підстав ненадіслання на адресу відповідача відповідної пропозиції щодо зміни договору.
У підготовче засідання 03.03.2020 прибули представники сторін.
У підготовчому засіданні судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.
Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 17.03.2020.
16.03.2020 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач підтримує позовні вимоги.
17.03.2020 до відділу діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У підготовче засідання 17.03.2020 прибув представник відповідача, представник позивача не прибув, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
У підготовчому засіданні 17.03.2020 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.04.2020.
13.04.2020 до відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з встановленням на території України карантину.
14.04.2020 до відділу діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з поширенням коронавірусу COVID-19.
У судове засідання 14.04.2020 представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, суд зазначає таке.
Клопотання відповідача обґрунтоване тим, що Додатковою угодою №1 до договорів викладено п. 10.1. в новій редакції, а саме договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2020, а отже, за твердженням відповідача, у даній справі відсутній предмет спору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.
Разом з тим, як встановлено судом, у заяві про зміну предмету позову, яка прийнята судом до розгляду, позивач просить суд внести зміни до договору №286/1/19/23 від 02.07.2019, а саме продовжити строк дії договору до 01.05.2020; внести зміни до договору №286/1/19/24 від 02.07.2019, а саме продовжити строк дії договору до 01.05.2020.
З огляду на викладене, відсутні підстави для закриття провадження у справі через відсутність предмету спору, з огляду на що клопотання відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні 14.04.2020 оголошено перерву до 12.05.2020.
У судове засідання 12.05.2020 представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 12.05.2020 оголошено перерву до 02.06.2020.
У судове засідання 02.06.2020 прибув представник відповідача, представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 02.06.2020, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
У судовому засіданні 02.06.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши докази, суд
02.07.2019 між Міністерством оборони України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" (далі - постачальник) укладено договір № 286/1/19/23 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин), для техніки спеціалізованого призначення (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір 1), умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язується поставити у 2019 році (нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин) (лот 2 (09132000-3) (бензин автомобільний довготривалого зберігання А-80-ДЗ) (далі - продукція) для потреб Міністерства оборони України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно зі специфікацією, що викладена в п. 1.1.
Згідно з п. 3.1. Договору 1, ціна договору становить: без ПДВ 262817100, 00 грн, крім того ПДВ 52563420,00 грн. Ціна договору, що підлягає оплаті, становить 315380520,00 грн, у тому числі податок на додану вартість та вартість вантажних робіт в місцях завантаження і транспортні витрати.
Пунктом 5.1. Договору 1 передбачено, що постачальником продукція постачається на умовах DDP до складу замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року згідно з встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів, установлених діючими технічними умовами.
Договір вважається виконаним при умові постачання 99 % продукції (п. 5.5. Договору 1).
Відповідно до п. 6.3. Договору 1, постачальник зобов'язаний забезпечити постачання продукції у строки, встановлені договором; забезпечити постачання продукції, згідно специфікації та якість якої відповідає умовам, установленим розділом ІІ договору.
За умовами п. 8.2. Договору 1, сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ - сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п. 8.3. Договору 1).
Пунктом 8.5. Договору 1 передбачено, що продовження строку (терміну) виконання зобов'язань (постачання товару, виконання робіт, надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором у разі, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір, або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору він може бути змінений або розірваний за згодою сторін.
Відповідно до п. 8.6. Договору 1, доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором є відповідний документ виданий торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору, коригування зобов'язань здійснюються на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння (п. 10.1. Договору).
Додатковою угодою №1 до Договору 1 від 28.12.2019 викладено п. 10.1. в новій редакції: Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2020, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору, коригування зобов'язань здійснюються на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння.
02.07.2019 між Міністерством оборони України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" (далі - постачальник) укладено договір № 286/1/19/24 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір 2), умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язується поставити у 2019 році (нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин) (лот 2 (09132000-3) (бензин автомобільний довготривалого зберігання А-80-ДЗ) (далі - продукція) для потреб Міністерства оборони України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно зі специфікацією, що викладена в п. 1.1.
Згідно з п. 3.1. Договору 2, ціна договору становить: без ПДВ 229 729 500, 00 грн, крім того ПДВ 45 945 900, 00 грн. Ціна договору, що підлягає оплаті, становить 275 675 400, 00 грн, у тому числі податок на додану вартість та вартість вантажних робіт в місцях завантаження і транспортні витрати.
Пунктом 5.1. Договору 2 передбачено, що постачальником продукція постачається на умовах DDP до складу замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року згідно з встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів, установлених діючими технічними умовами.
Договір вважається виконаним при умові постачання 99 % продукції (п. 5.5. Договору 2).
Відповідно до п. 6.3. Договору 2, постачальник зобов'язаний забезпечити постачання продукції у строки, встановлені договором; забезпечити постачання продукції, згідно специфікації та якість якої відповідає умовам, установленим розділом ІІ договору.
За умовами п. 8.2. Договору 2, сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ - сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п. 8.3. Договору 2).
Пунктом 8.5. Договору 2 передбачено, що продовження строку (терміну) виконання зобов'язань (постачання товару, виконання робіт, надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором у разі, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір, або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору він може бути змінений або розірваний за згодою сторін.
Відповідно до п. 8.6. Договору 2, доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором є відповідний документ виданий торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору, коригування зобов'язань здійснюються на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння (п. 10.1. Договору 2).
Додатковою угодою №1 до Договору 2 від 28.12.2019 викладено п. 10.1. в новій редакції: Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2020, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору, коригування зобов'язань здійснюються на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння.
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем Договорів 1 та 2, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Як зазначає позивач, після підписання та укладення вказаних Договорів 1 та 2 мала місце істотна зміна обставин, якими позивач керувався при прийнятті рішення про укладення договорів і які впливають на строки виконання зобов'язань за укладеним договором та є підставою для внесення змін до договорів щодо продовження строку їх дії.
Як зазначає позивач у період часу з 25.06.2019 по 21.08.2019 виробництво бензинів ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" було зупинено у зв'язку з проведенням обшуків у приміщенні, розташованому за адресою: м. Кам'янське, проспект Аношкіна, буд. 181/117 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2019 у справі № 201/7022/19.
Позивач зазначає, що за результатами обшуку вилучено документи, що повністю заблокувало роботу виробничої бази та виготовлення бензину. Крім того, сировина, що знаходилась на той час в резервуарах, згідно протоколу обшуку, була передана на відповідальне зберігання фізичній особі, що повністю унеможливило подальшу планову виробничу діяльність позивача з виготовлення бензину та виконання зобов'язань за договором.
Також, як на підставу затримки поставки товару за договором позивач посилається на порушення строків перевезення вантажів залізницею.
Тож, у зв'язку з істотною зміною обставин, які впливають на виконання позивачем зобов'язань за Договорами 1 та 2, він звернувся до Київської торгово-промислової палати для засвідчення виникнення таких обставин для отримання висновку.
Так, у висновках Київської торгово-промислової палати № 1703-4/397 та № 1703-4/398 від 13.09.2019 зазначено, що внаслідок дій правоохоронних органів виробництво бензинів Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" протягом 57 календарних днів, а саме у період з 25.06.2019 по 21.08.2019 було надзвичайно ускладненим та уповільненим та можливість здійснення господарської діяльності на базі № 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" відновилося, починаючи з 21.08.2019.
Крім того, у висновку Київської торгово-промислової палати зазначено, що важливим чинником, внаслідок якого відбувається затримка постачання товару і яке суттєво вплинуло на можливість ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" вчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання за договорами є порушення строків перевезення вантажів залізницею.
Таким чином, Київська торгово-промислова палата у своїх висновках зазначила, що у зв'язку з настанням істотної зміни обставин згідно зі ст. 652 ЦК України Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" має право вимагати перегляду та внесення змін до умов Договору 1 та Договору 2 в частині перенесення термінів постачання продукції на період не менше ніж на 60 календарних днів.
З огляду на викладене, позивач просить суд внести зміни до договору №286/1/19/23 від 02.07.2019, а саме продовжити строк дії договору до 01.05.2020; внести зміни до договору №286/1/19/24 від 02.07.2019, а саме продовжити строк дії договору до 01.05.2020.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Подібне положення також закріплено й у частині 1 статті 188 Господарського кодексу України.
Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Порядок зміни господарського договору врегульований статтею 188 Господарського кодексу України. Зокрема, відповідно до частини 4 цієї статті у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений двадцятиденний строк після одержання пропозиції про зміну (розірвання) договору, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року№ 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 №28/5005/640/2012.
Статтею 652 Цивільного кодексу України врегульовано зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставиною.
За приписами ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Отже, виходячи з вимог положень частин 2, 4 статті 652 Цивільного кодексу України, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках. При цьому, така зміна договору можлива за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Відтак, за істотної зміни обставин, у разі встановлення винятковості випадку, для зміни договору за рішенням суду, заінтересованій стороні (позивачу) необхідно довести наявність одночасно п'яти умов (чотирьох передбачених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України і однієї з двох, передбачених частиною 4 цієї статті).
Як зазначає позивач у період часу з 25.06.2019 по 21.08.2019 виробництво бензинів ТОВ "ФЕРСТ ГРУП" було зупинено у зв'язку з проведенням обшуків у приміщенні, розташованому за адресою: м. Кам'янське, проспект Аношкіна, буд. 181/117 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2019 у справі № 201/7022/19. За результатами обшуку вилучено документи, що повністю заблокувало роботу виробничої бази та виготовлення бензину. Крім того, сировина, що знаходилась на той час в резервуарах, згідно протоколу обшуку, була передана на відповідальне зберігання фізичній особі, що повністю унеможливило подальшу планову виробничу діяльність позивача з виготовлення бензину та виконання зобов'язань за договором. Також, як на підставу затримки поставки товару за договором позивач посилається на порушення строків перевезення вантажів залізницею.
Як вбачається позовної заяви та заяви про зміну предмету позову, позивач просить змінити строк дії договорів поставки до 01.05.2020.
В силу ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
В той же час, з пояснень, викладених позивачем, вбачається, що позивач вказує на істотну зміну обставин саме щодо виконання зобов'язання з поставки.
Як встановлено судом, Київська торгово-промислова палата у своїх висновках зазначила, що у зв'язку з настанням істотної зміни обставин згідно зі ст. 652 ЦК України Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" має право вимагати перегляду та внесення змін до умов Договорів 1 та 2 в частині перенесення термінів постачання продукції на період не менше ніж на 60 календарних днів.
Таким чином, зазначаючи про істотну зміну обставин щодо виконання саме зобов'язання з поставки, позивач у зв'язку з такими обставинами просить внести зміни до договорів щодо строку таких договорів (не строку поставки), відтак, обраний позивачем спосіб захисту щодо внесення змін до договорів в частині строку дії договору не відповідає суті порушеного права, про яке позивач зазначає у позові та заяві про зміну предмету позову.
Також Київська торгово-промислова палата у своїх висновках від 13.09.2019 зазначила про право позивача вимагати перегляду та внесення змін до умов Договорів 1 та 2 в частині перенесення термінів постачання продукції на період не менше ніж на 60 календарних днів, тоді-як вимоги відповідно до прийнятої судом до розгляду заяви про зміну предмету позову фактично спрямовані на зміну умов Договорів 1 та 2 в частині строків договорів - збільшення строків договорів на чотири місяці, порівняно з тими строками дії договорів, які були передбачені на дату складання висновків Київської торгово-промислової палати та на дату звернення до суду з позовом.
Крім того, позивачем не доведено існування одночасно п'яти умов (чотирьох передбачених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України і однієї з двох, передбачених частиною 4 цієї статті), необхідних для задоволення позову про внесення змін до договорів.
З огляду на викладене у сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферст Груп» не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача з огляду на відмову в позові.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 11.06.2020
Суддя Ю.В. Картавцева