Справа № 761/26728/16-ц
Провадження № 6/761/234/2020
06 квітня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Цигановій Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» про заміну сторони виконавчого провадження; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання; видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №2-1542/2009 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2009р. задоволено позов ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В грудні 2019р. заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про заміну сторони виконавчого провадження; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання; видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №2-1542/2009, з ПАТ «Укрсиббанк» на ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», у зв'язку із укладенням 11 травня 2019р. між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» було укладено договір №1370/К про відступлення право вимоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» набуло право вимоги за кредитним договором №11045931000 від 29 вересня 2006р., однак виконавчі документи по вказаній справі були повернуті на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчих документів стягувачеві від 29 березня 2013р. Проте, постанови про повернення виконавчих документів стягувачу разом з оригіналом виконавчого документу не надходило, тобто були втрачені при пересиланні, та не були передані заявнику попереднім стягувачем.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, сторона заявника клопотала про розгляд справи у відсутність свого представника, решта учасників процесу поважності причин неявки суду не повідомили, відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
11 травня 2019р. між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» було укладено договір №1370/К про відступлення право вимоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» набуло право вимоги за кредитним договором №11045931000 від 29 вересня 2006р.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013р. у справі № 6-122цс13.
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч. 1 ст. 433 ЦПК України).
Судом встановлено, що 29 вересня 2010р. Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист (виконавчий документ) за заявою позивача, який було пред'явлено до примусового виконання.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 29 березня 2013р. повернуто виконавчий лист №2-1542 від 29 вересня 2010р. відносно боржника ОСОБА_1 , стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Заявником, надано до суду Акт перевірки матеріалів кредитної справи ОСОБА_2 від 16 грудня 2019р., згідно якої встановлено відсутність у матеріалах кредитної справи виконавчого листа відносно ОСОБА_1 .
Таким чином, заявник зазначає, що при поштовій пересилці оригінал виконавчого документу було втрачено.
Положеннями п. 9) ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10 березня 1997р. (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975р., п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29 липня 1998р., п. 37).
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і також зазначено, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013.
З огляду на вищезазначене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з метою захисту законних прав стягувача та виконання судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 89, 128, 211, 247, 259-261, 268, 352-355, 442, 433 ЦПК України; ст. ст. 8, 55, 129 Конституції України; ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України; ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»; ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» про заміну сторони виконавчого провадження; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання; видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №2-1542/2009 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) з примусового виконання виконавчого листа №2-1542/2009 виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення боргу з ОСОБА_1 по цивільній справі №2-1542/2009 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку».
Видати дублікат виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва по справі №2-1542/2009 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа в справі №2-1542/2009 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначені вище процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст ухвали суду складено 10 квітня 2020р.
Суддя: