Іменем України
5 червня 2020 року м. Київ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду - Дзюбін В.В.,
за участю представника Київської митниці Держмитслужби - Глущенко Н.В.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника Київської митниці Держмитслужби Юрківа Володимира Васильовича на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ст. 472 Митного кодексу України, п. 1 ст. 247 КпАП України,
Цією постановою судді місцевого суду провадження в справі щодо:
ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ( ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ), -
закрите на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, а вилучена відповідно з протоколом про порушення митних правил №0455/10000/20 від 25.03.2020 року товари повернуті ОСОБА_1 .
За змістом протоколу про порушення митних правил №0455/10000/19 від 25.02.2020 року в зону діяльності Київської митниці Держмитслужби до сектору митного оформлення №2 митного поста "Київ-спеціалізований" (м. Київ, вул. Салютна, 2-Б) 17.02.2020 року надійшло міжнародне експрес-відправлення (МЕВ), за міжнародним транспортним документом від 10.02.2020 року NP00000000940630NPI та інвойсом від 10.02.2020 року 9632001520684346571100777699474623 на ім'я гр. ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), АДРЕСА_2 , відділення № 156 .
Згідно з інформацією, зазначеною в міжнародному транспортному документі та інвойсі, МЕВ надійшло від відправника міжнародного експрес відправлення громадянки ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_1 ), та згідно з переліком мали містити «Boots» (взуття) в кількості 1 штука, загальною вартістю 66,00 USD.
При митному огляді МЕВ 17.02.2020 року встановлено, що вміст МЕВ від 10.02.2020 року NP00000000940630NPI являє собою: взуття жіноче арт. 11822002, 1460, blacknappa - 2 пари; взуття жіноче арт. 15265001, jadon. blackpolishedsmooth - 1 пара; взуття арт. 11822003, blackgreasy - 2 пари, Т/м Dr.Martens.
Тобто, інформація про кількість та вартість не відповідає міжнародному транспортному документу від 10.02.2020 року NP00000000940630NPI та інвойсу від 10.02.2020 року 9632001520684346571100777699474623, в яких вказано «Boots» (взуття) в кількості 1 штука, загальною вартістю 66,00 USD.
Таким чином, митний орган вважає, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачені ст. 472 Митного кодексу України, а саме незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (найменування, кількість та вартість) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Суддя місцевого суду в постанові, мотивуючи винесене рішення про закриття адміністративної справи, дійшов висновків, у діях відправника міжнародного поштового відправлення ОСОБА_1 не вбачається ознак такого діяння, яке є порушенням митних правил, передбачених ст. 472 МК України, оскільки виявлені незадекларовані товари: взуття жіноче арт. 11822002, 1460, blacknappa - 2 пари; взуття жіноче арт. 15265001, jadon. blackpolishedsmooth - 1 пара; взуття арт. 11822003, blackgreasy - 2 пари. Т/м Dr.Martens; знаходилися без приховування серед вкладення міжнародного поштового відправлення.
Крім того, відправник міжнародного поштового відправлення не є резидентом України, тобто суб'єктом даного правопорушення.
Таким чином, зі змісту протоколу не вбачається ознак порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, в діях відправника міжнародного поштового відправлення, здійснення якого регулюються іншими правовими нормами.
В апеляційній скарзі представник Київської митниці Держмитслужби Юрків Володимир Васильович, не погодившись з винесеною суддею місцевого суду постановою про закриття провадження в справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, а висновок про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, помилковим і безпідставним, просить: постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27.03.2020 року - скасувати та винести апеляційним судом нову постанову, якою гр. США ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів правопорушення, що становить 13 323,63 грн., із конфіскацією вилучених товарів.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскаржуваної постанови та доводів, викладених у апеляційній скарзі представником Київської митниці Держмитслужби Юрківом В.В., яку підтримала, даючи пояснення в судовому засіданні апеляційної інстанції представник Київської митниці Держмитслужби Глущенко Наталія Вікторівна; вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши та оцінивши доводи апелянта, - суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає за таких підстав.
За змістом ст. ст. 245, 251, 252, 280 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Разом з тим, за змістом п. 42 рішення Європейського суду з прав людини "Бендерський проти України" від 15.11.2007 року зазначається, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені.
Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду адміністративної справи щодо ОСОБА_1 належно виконані.
Так, умови та порядок переміщення і пропуску товарів через митний кордон України визначені нормами ст. 196 МК України, а умови пересилання громадянами товарів через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях - нормами ст. 367 МК України.
Так, диспозицією норми ст. 472 МК України передбачена відповідальність за порушення установленого Митним кодексом України порядку декларування товарів, перелік яких установлюється Митним кодексом України і Кабінетом Міністрів України, транспортних засобів комерційного призначення, переміщуваних через митний кордон України, шляхом незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю і митного оформлення, під час такого переміщення.
Однак для визначення складу правопорушення необхідно враховувати, що товари, транспортні засоби мають бути комерційного призначення та такими, що підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Інші товари, транспортні засоби в разі пред'явлення їх митному контролю в повному обсязі до початку митного огляду, навіть якщо вони не записані власником до митної декларації, не можуть вважатись переміщуваними з порушеннями митних правил.
Такі товари, транспортні засоби є неоформленими належним чином і можуть не підлягати пропуску, але вважатись предметами порушення митних правил не повинні.
Крім того, згідно зі ст. 265 МК України при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларантами мають право виступати лише резиденти. А в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.
Разом з тим, порядок та умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів (ст.ст. 231-237 Митного кодексу України).
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 встановлений порядок декларування товарів, що пересилаються через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях, відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу.
При цьому в разі порушення установленого Митним кодексом України порядку пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання у відповідності до актів Всесвітнього поштового союзу, Правил користування послугами поштового зв'язку відповідальність громадян і посадових осіб, що здійснили таке пересилання, регулюється за ст. 473 МК України.
У діях відправника міжнародного поштового відправлення не вбачається ознак такого діяння, яке є порушенням митних правил, передбачених ст. 472 МК України, оскільки виявлені незадекларовані товари: взуття жіноче арт. 11822002, 1460, blacknappa - 2 пари; взуття жіноче арт. 15265001, jadon. blackpolishedsmooth - 1 пара; взуття арт. 11822003, blackgreasy - 2 пари. Т/м Dr.Martens; знаходилися без приховування серед вкладення міжнародного поштового відправлення.
Крім того, відправник міжнародного поштового відправлення не є резидентом України, тобто суб'єктом даного правопорушення.
Таким чином, зі змісту протоколу не вбачається ознак порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, в діях відправника міжнародного поштового відправлення, здійснення якого регулюються іншими правовими нормами.
За цих обставин суддя місцевого суду дійшов обгрунтованого висновку про відсутність складу правопорушення у діях гр. США ОСОБА_1 .
Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, тому провадження в справі відносно неї підлягає закриттю, що й було виконано суддею місцевого суду шляхом винесення оскаржуваної постанови.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином, викладене у своїй сукупності свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 472 Митного кодексу України.
Отже, доводи апеляційної скарги представника Київської митниці Держмитслужби Юрківа В.В. не відповідають фактичним обставинам справи, а висновок судді місцевого суду в постанові про відсутність в діях ОСОБА_1 сукупності ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, є об'єктивно обгрунтованими.
За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду та винесення апеляційним судом нової постанови, про що йдеться в апеляційній скарзі представника Київської митниці Держмитслужби Юрківа В.В., - відсутні.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов остаточного висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись статтею 472 Митного кодексу України, статтею 294 КпАП України, Київський апеляційний суд -
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 , якою провадження в адміністративній справі за порушення митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України, на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України закрите за відсутністю в її діях складу даного правопорушення, та їй повернуто предмети, вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил №0455/10000/20 від 25 лютого 2020 року, - залишити без зміни.
Апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Юрківа Володимира Васильовича - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду В. В. Д з ю б і н