Справа № 753/2873/16-ц
Провадження № 22-ц/824/8067/2020
09 червня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Мельника Я.С., розглянув матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики із урахуванням фінансових санкцій,
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 лютого 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка не оплачена судовим збором, через що ухвалою Київського апеляційного суду від 08 травня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
У подальшому, ОСОБА_1 подала клопотання про зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати, посилаючись на те, що має скрутний майновий стан, на підтвердження чого надала довідку ТОВ «Авант-групп» про те, що ОСОБА_1 , яка займає посаду заступника генерального директора, отримала заробітну плату з грудня 2019 року по травень 2020 року у розмірі 29 060, 64 грн., а також надала копії свідоцтв про народження її двох дітей, які, як зазначає ОСОБА_1 , перебувають на її утриманні, та у зв'язку із тим, що розмір судового збору, який підлягає сплаті, перевищує 5 % розміру її річного доходу, просить суд задовольнити вказане клопотання.
Дослідивши зміст заявленого клопотання та матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, враховуючи при цьому майновий стан сторони.
Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Єдиною підставою для зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). Більше того, підставою для звільнення сторони у справі від сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян, а також за інших обставин, які не дають можливості здійснити оплату судових витрат.
Однак, ОСОБА_1 як на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 08 травня 2020 року, так і на обґрунтування нового клопотання про зменшення розміру судового збору і його відстрочення, не надала підтверджуючих документів, що містять повну інформацію саме про її річний дохід за попередній календарний рік, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI може бути підставою для вирішення питання про зменшення суми судового збору чи його відстрочення, а вказані ОСОБА_1 у зазначеному клопотанні обставини та докази не можуть вважатись достатніми підставами для зменшення розміру судового збору, оскільки не в повному обсязі характеризують її майновий стан та не свідчать про неможливість сплати судового збору на момент подання апеляційної скарги, крім того процесуальним законом не передбачено можливості суду одночасно зменшити розмір сплати судового збору та його відстрочення.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не надала належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження її скрутного майнового стану, зокрема, повних відомостей про її річний дохід за попередній календарний рік та неспроможності сплатити судовий збір, підстави для задоволення клопотання про зменшення суми судового збору та його відстрочення відсутні.
При цьому суд враховує, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Так, відповідно до вимог п. п. 1.6.1 ч. 2, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (у редакції на день подання апеляційної скарги), розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, у даному випадку сума судового збору для сплати становить 6868, 38 грн., яку апелянту необхідно сплатити на рахунок: Отримувач коштів: УК у Солом.р-ні /Соломян.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації).
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
За правилами ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, тому апеляційна скарга залишається без руху із наданням апелянту додаткового строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 лютого 2020 року залишити без руху та надати додатковий строк терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.
Роз'яснити учасникам справи, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки, зокрема щодо подання відзиву та відповіді на відзив, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги - продовжуються на строк дії такого карантину.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Я. С. Мельник