04 червня 2020 року м. Київ
справа № 755/6395/16
провадження № 22-ц/824/3141/2020
Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Іванової І.В.
суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.
при секретарі - Ярмак О.В.
сторони :
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року у складі судді Чех Н.А., повний текст складений 20.11.2019 року,
встановив:
У квітні 2016 року позивач ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Мотивуючи заявлені вимоги позивач посилався на те, що між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк», та відповідачем 03 серпня 2007 року було укладено кредитний договір № 003-2900/756-0026, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у сумі 38000 швейцарських франків, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплативши проценти за його користування у розмірі 8,95 % річних. Розмір базової процентної ставки може змінюватись згідно умов даного договору. У разі користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується процентна ставка у розмірі 26,85 % річних та застосовується до всієї простроченої суми основного боргу. 10 жовтня 2014 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду, згідно умов якого з 10 жовтня 2014 року по 09 квітня 2015 року включно, позичальник сплачує проценти у наступному розмірі: процентна ставка - 8,00 % річних (базова ставка), за користування грошима понад встановлений строк - 16,00 % (підвищена ставка); у період з 15 липня 2008 року по 10 жовтня 2014 року включно правомірно нараховувались проценти за базовою ставкою - 9,95 % річних, та 29,85 % річних (підвищена). Банк взяті на себе зобов'язання виконав перерахувавши вказані у договорі кошти. Натомість, позичальник умови договору не виконав, та станом на 05 січня 2016 року має заборгованість у розмірі 23171,63 швейцарських франків, з них: прострочена заборгованість по кредиту - 623 франків, сума дострокового стягнення - 21 649,15 франків, відсотки - 883,33 франків, підвищені відсотки - 16,15 франків, яку банк і просив стягнути з відповідача на свою користь.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначила, що протягом восьми років сплатила банку кошти в розмірі 40 900,96 франків, що в гривневому еквіваленті за комерційним курсом банку становить 349 366,28 грн. Сума отриманого позичальником кредиту в гривневому еквіваленті - 158993 грн., а тому на думку ОСОБА_1 , вона свій кредит вже сплатила 2,16 рази.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 003-2900/756-0026 від 03 серпня 2007 року у сумі 21 429,63 швейцарських франків та 8 243,88 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити банку у задоволенні його позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує про те, що позивачем не надано копії квитанцій про видачу готівкової іноземної валюти з каси банку, як підтвердження надання їй кредиту.
Крім того зазначає, що судом повністю проігноровано факт збільшення банком процентної ставки з порушенням умов Договору, не надано належної оцінки тому факту, що проценти за користування кредитом у швейцарських франках, встановлені з порушенням законодавства, оскільки вони повинні бути виражені виключно в національній валюті за курсом отримання кредиту.
Відповідач також зауважує, що суд не врахував заяви про сплив строку позовної давності за окремими платежами.
У поясненнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , позивач посилається на безпідставність доводів та вимог апеляційної скарги, а тому вважає її такою, що не підлягає задоволенню.
АТ «Універсал Банк» зазначив, що на підтвердження видачі кредиту банк надав меморіальний ордер, оформлений відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України».
Позивач вказує, що позичальник кредитні кошти не повернула, оплачуючи кредит за новою процентною ставкою, тим самим погодившись з умовами кредитного договору.
В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив її задовольнити.
Представник позивача заперечував проти скарги, посилаючись на її необґрунтованість.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно положень статей 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 03.08.2007 року було укладено кредитний договір № 003-2900/756-0026, за яким відповідач отримала кредит в сумі 38 000 швейцарських франків, строком по 10.07.2027 року включно, зі сплатою 8,95 % річних. Кредит надано на придбання майна - квартири АДРЕСА_1 .
За умовами даного договору, кредит надається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Погашення платежів за кредитом здійснюється позичальником у валюті кредиту.
Видача кредиту проводиться на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий згідно умов п. 2.1.3 даного договору для надання та погашення кредиту.
Погашення основної суми кредиту та процентів здійснюється шляхом сплати позичальником щомісячних платежів. Розмір щомісячного платежу встановлено в Графіку погашення кредиту, що викладений у Додатку № 2 до даного договору.
За користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 26,85 % річних (підвищена процентна ставка). Кредитор може збільшити процентну ставку, зазначену у Розділі 1 цього договору, у разі зміни НБУ розміру чинної облікової ставки та/або у разі запровадження адміністративних та/або інших заходів, які збільшують вартість коштів на українському ринку та в інших випадках.
Згідно п. 9.8 позичальник в день надання йому кредиту сплачує кредитору плату за ініціювання кредиту в розмірі 500,00 швейцарських франків шляхом списання такої плати з поточного рахунку позичальника.
До Кредитного договору додано Додаток № 1 про перелік та вартість супутніх послуг, що надаються кредитором та третіми особами і пов'язані з отриманням та обслуговуванням кредиту; та Додаток № 2 Графік погашення, які підписані обома сторонами.
10.10.2014 року між ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до кредитного договору № 003-2900/756-0026, де серед іншого сторони визначили, що з 10.10.2014 року по 09.04.2015 року процентна ставка (базова) становить 8,00 % річних, та підвищена ставка у разі порушення умов договору - 16,00 % річних. ) 10.04.2015 року базова ставка складає 10,03 %, та підвищена процентна ставка - 18,03 % річних.
Крім того, додатковою угодою сторони підтвердили, що нарахування процентів за ставкою 9,95 % річних (базова) та 29,85 % (підвищена ставка) є правомірним, сума неповерненого кредиту становить 23 135,15 швейцарських франків.
Згідно меморіального ордеру № 0032900СНF000037 від 03.08.2007 року банк перерахував ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 кошти в сумі 38 000 швейцарських франків, що еквівалентно 158 993,56 грн.
Як вбачається з виписки по особовому рахунку відповідача, 03.08.2007 року на рахунок відповідача перераховані кошти у розмірі 38 000,00 швейцарських франків, та списано 500,00 швейцарських франків у якості комісії за ініціювання кредиту.
Станом на 05.01.2016 року у відповідача виникла заборгованість, яка складає 23 171,63 швейцарських франків, з них: прострочена заборгованість по кредиту - 623,00 франків, сума дострокового стягнення - 21 649,15 франків, відсотки - 883,33 франків, підвищені відсотки - 16,15 франків.
30.12.2015 року ПАТ «Універсал Банк» змінив строк виконання зобов'язань відповідача за договором, пред'явивши до ОСОБА_1 вимогу від 28.12.2015 року, якою повідомив про наявність заборгованості за кредитним договором у розмірі 23 018,64 швейцарських франків, та вимагав від позичальника з моменту отримання цієї вимоги, негайно сплатити прострочену заборгованість, проценти та штрафні санкції. У разі невиконання цієї вимоги, термін повернення кредиту визначався банком таким, що настав достроково на 61 день з моменту отримання цієї вимоги. Вимога була вручена 12.01.2016 року.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог в частині стягнення боргу у розмірі 21 429,63 швейцарських франків, з яких: 20 530,15 швейцарських франків - тіло кредиту, 883,33 швейцарських франків - відсотки, 16,15 швейцарських франків - підвищені відсотки.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, що були йому передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.
За правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених договором.
Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Посилання апелянта на незаконність встановлення процентів за користування кредитом у швейцарських франках, уваги не заслуговують, оскільки такий порядок передбачений умовами кредитного договору.
Доводи у скарзі про те, що не враховано заяву про сплив строку позовної давності за окремими платежами, також не приймаються до уваги, оскільки відповідач до серпня 2015 року сплачувала кошти за графіком по кредиту, після чого 28.12.2015 року Банк пред'явив до ОСОБА_1 вимогу про наявність заборгованості і у квітні 2016 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача, таким чином Банк не пропустив строк, у межах якого особа може звернутися до суду за захистом свого права.
Інші доводи апеляційної карги відповідача були предметом дослідження суду першої інстанції, які обґрунтовано відхилені, з чим погоджується судова колегія.
Позивач Банк погодився з висновком суду про часткове задоволення його позовних вимог, в частині відмови в задоволенні вимог рішення суду не оскаржується.
За таких обставинах, суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги банку, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: