КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника цивільного позивача - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною представника цивільного позивача, директора ТОВ «Зодчий» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 06 травня 2020 року,-
Цією ухвалою частково задоволено клопотання директора ТОВ «ЗОДЧИЙ» ОСОБА_7 та накладено арешт на майно - транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ, модель 45021, рік випуску 1976, дата реєстрації 12 березня 2015 року, об'єм двигуна 6000, що належить на праві власності ОСОБА_8 , у вигляді заборони його відчуження.
Як вбачається з ухвали, слідчий суддя вказав, що є достатні підстави вважати, що транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ, модель 45021, рік випуску 1976, забезпечить виконання завдань такого арешту, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Крім того, як вказав в ухвалі слідчий суддя, всупереч вимогам ч. 8 ст. 170 КПК України в клопотанні та в судовому засідання не було доведено співрозмірність вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 сумі завданої шкоди.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, директор ТОВ «Зодчий» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині відмови у задоволення клопотання про накладення арешту на 1/3 квартири АДРЕСА_1 , та постановити нову ухвалу, якою повністю задовольнити клопотання ТОВ «ЗОДЧИЙ» та накласти арешт з метою забезпечення цивільного позову на майно, що належить ОСОБА_8 шляхом заборони його відчуження:
- 1/3 квартири АДРЕСА_1 ;
- транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ, модель 45021, рік випуску 1976, дата реєстрації 12 березня 2015 pоку, об'єм двигуна 6000.
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді в частині відмови накладення арешту на 1/3 квартири АДРЕСА_1 , винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Як зазначає представник в апеляційній скарзі, ТОВ «ЗОДЧИЙ», як цивільний позивач, звернулося до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту в тому числі і на 1/3 квартири, тобто на майнові права на частку у праві спільної часткової власності, а не на квартиру в цілому як об'єкт нерухомого майна.В той же час, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі мотивував часткову відмову у задоволенні клопотання через ненадання документів, які свідчать про ринкову вартість квартири, тобто на той об'єкт в розумінні ч. 10 ст. 170 КПК України, на який ТОВ «ЗОДЧИЙ» не просив накладати арешт.
Як зазначає апелянт, підозрюваний, що є власником такого майна, жодним чином не позбавляється прав на це майно, у тому числі права на володіння та користування ним, оскільки цивільний позивач не просив слідчого суддю вилучити майно, позбавити права користування, передати в управління та/або зберігання третім особам та ін.
У підсумку ОСОБА_7 вказує, що він, як цивільний позивач, звертаючись до слідчого судді, намагався у встановлений процесуальним законом спосіб забезпечити реалізацію права на відшкодування шкоди, завданої злочином, а не позбавити підозрюваного права власності.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника цивільного позивача, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, доводи прокурора, який також підтримав апеляційну скаргу представника цивільного позивача та просив її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 08 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за повідомленням Деснянського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 15 листопада 2017 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за № 12018100030001270.
Постановою слідчого від 28 лютого 2018 року ТОВ «ЗОДЧИЙ»визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
В січні 2020 року слідчим, за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 3, складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 за яким він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачений ч. 2 ст. 382 КК України: умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинене службовою особою.
06 квітня 2020 року ТОВ «ЗОДЧИЙ» на підставі ст. 61, ч. 1, 4 ст. 128 КПК України, як юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду, подало слідчому позовну заяву (цивільний позов) до ОСОБА_8 , що підтверджується вхідним штампом канцелярії Деснянського управління поліції ГУНП у м. Києві (вхідний номер №4871).
15 квітня 2020 рок директор ТОВ «ЗОДЧИЙ» ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням, яке надійшло до суду 22 квітня 2020 року, про накладення арешту на майно що належить ОСОБА_8 шляхом заборони його відчуження, з метою забезпечення цивільного позову, а саме:
- 1/3 квартири АДРЕСА_1 ;
- транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ, модель 45021, рік випуску 1976, дата реєстрації 12 березня 2015 pоку, об'єм двигуна 6000.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 06 травня 2020 рокувищевказане клопотання задоволено частково та накладено арешт на транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ, модель 45021, рік випуску 1976, дата реєстрації 12 березня 2015 року, об'єм двигуна 6000, що належить на праві власності ОСОБА_8 , у вигляді заборони його відчуження.
В частині накладення арешту на 1/3 квартири, слідчий суддя в мотивувальній частині ухвали зробив висновок про відмову в задоволенні клопотання, вказавши, що всупереч вимогам ч. 8 ст. 170 КПК України в клопотанні та в судовому засідання не було доведено співрозмірність вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 сумі завданої шкоди. В резолютивній частині ухвали рішення щодо вказаної квартири відсутнє.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути серед іншого зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У даному кримінальному провадженні 06 квітня 2020 року ТОВ «ЗОДЧИЙ» на підставі ст. 61, ч. 1, 4 ст. 128 КПК України, як юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду, було подано позовну заяву (цивільний позов) до ОСОБА_8 , в якому ставилось питання про стягнення з ОСОБА_9 537 997,80 гривень в якості відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. ОСОБА_9 повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні.
Як вбачається зі змісту клопотання, представник цивільного позивача звернувся до суду з клопотанням про арешт майна саме з метою забезпечення цивільного позову.
Слідчий суддя в ухвалі вказав, що в клопотанні та в судовому засідання не було доведено співрозмірність вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 сумі завданої шкоди.
Колегія суддів апеляційного суду, дослідивши доводи клопотання представника цивільного позивача та матеріали судового провадження вважає, що представником цивільного позивача, директором ТОВ «Зодчий» доведено необхідність арешту майна зокрема, і 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що виправдовує мету, визначену ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме забезпечення цивільного позову.
Інформацією з Комунального підприємства Київської міської Ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» № 062/14-2474 (И-2020) від 27 лютого 2020 року підтверджується, що кв. АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (в рівних долях) (а.п.109).
З урахуванням вищевикладених обставин, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання та накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника цивільного позивача, директора ТОВ «Зодчий» ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 06 травня 2020 року, якою частково задоволено клопотання директора ТОВ «ЗОДЧИЙ» ОСОБА_7 та накладено арешт на майно: транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ, модель 45021, рік випуску 1976, дата реєстрації 12 березня 2015 року, об'єм двигуна 6000, що належить на праві власності ОСОБА_8 , у вигляді заборони його відчуження- скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання директора ТОВ «ЗОДЧИЙ» ОСОБА_7 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт у вигляді заборони на його відчуження на майно:
- транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ, модель 45021, рік випуску 1976, дата реєстрації 12 березня 2015 pоку, об'єм двигуна 6000, що належить на праві власності ОСОБА_8
- 1/3 квартири АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_8 .
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2726/2020
Категорія: ст. 171 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_12
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1