Справа № 369/16416/18
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4524/2020
03 червня 2020 року м. Київ
колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.,
при секретарі Маштаковій Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Київське лісове господарство», Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення і витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,
за апеляційною скаргою прокурора Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2019 року, ухваленого під головуванням судді Ковальчук Л.М.,-
встановила:
У грудні 2018 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Київське лісове господарство», Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства звернувся до суду із позовом про визнання незаконним та скасування рішення Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 18 сесії 6 скликання № 8/14 від 30.08.2012, на підставі якого ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності серія ЯМ № 889038 на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0800 га, за кадастровим номером 3222484001 :01:005:5002, що розташована у Київській області, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина; витребувати на користь держави в особі державного підприємства «Київське лісове господарство» з чужового незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222484001 :01:005:5002 загальною площею 0,0800 га, яка розташована в адміністративних межах Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог земельного та лісового господарства.
Факт віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП «Київське лісове господарство» 2015 року, Проектом організації та розвитку лісового господарства Виробничої частини ДЛГО «Київліс» Державного лісогосподарського об'єднання «Київліс» 2004 року, Планом лісових насаджень Васильківського лісництва Виробничої частини ДЛГО «Київліс» Київської області лісовпорядкування 2003 року, планово-картографічними матеріалами, а саме планами лісонасаджень, картами-схемами розподілу території лісу.
Враховуючи наведене, Крюківщинська сільська рада всупереч вимог законодавства передала у власність землі лісового фонду, що вказує на перевищення сільською радою передбачених законом повноважень.
Відведення рішенням Крюківщинської сільської ради № 8/14 від 30 серпня 2012 року у приватну власність земельної ділянки для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства, а саме для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель лісового призначення суперечить вимогам ст.ст. 84, 122, 149 Земельного кодексу України, ст. 16 Лісового кодексу України.
Крім того Крюківщинською сільською радою змінено цільове призначення лісогосподарських земель без погодження відповідного державного органу лісового господарства та без попереднього прийняття відповідного рішення.
З огляду на те, що земельна ділянка вибула з постійного користування ДП «Київське лісове господарство» поза її волею, земельна ділянка підлягає витребуванню на підставі ст.ст. 387, 388, 396 ЦК України.
Про необхідність захисту прав та інтересів держави в судовому порядку прокурору стало відомо лише у 2017 році, за результатами системного аналізу інформацій різних органів державної влади, установ та організацій.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор Київської області просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу Крюківщинська сільська рада зазначила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримала.
Представник Крюківщинської сільської ради проти апеляційної скарги заперечив.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором пропущено трирічний строк позовної давності.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 18 сесії 6 скликання № 8/14 від 30 серпня 2012 року передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель і споруд площею 0,0800 га в с. Крюківщина, вул. Тургенєва .
На підставі рішення Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 18 сесії 6 скликання № 8/14 від 30 серпня 2012 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності серія ЯМ № 889038 на земельну ділянку площею 0,0800 га за кадастровим № 3222484001:01:005:5002, що розташована у
Київській області, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Тургенєва. Державний акт зареєстровано 16 жовтня 2012 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 322240001007719.
Обґрунтовуючи поданий позов, прокурор зазначив, що передача земельної ділянки площею 0,0800 га у власність ОСОБА_1 була здійснена з істотними порушеннями законодавства. Факт віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується належними доказами. Надана у приватну власність ОСОБА_1 земельна ділянка мала лісогосподарське призначення та після її надання у власність з Державного лісового фронду своє цільове призначення не змінила. Крюківщинська сільська рада перевищила передбачені законом повноваження. Крюківщинською сільською радою змінено цільове призначення лісогосподарських земель без погодження відповідного державного органу лісового господарства та без попереднього прийняття відповідного рішення. Оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст.ст. 20, 21, 55, 57, 83, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 16, 42 Лісового кодексу України, ст.ст. 20, 50 Закону України «Про землеустрій». З огляду на те, що спірна земельна ділянка вибула з постійного користування ДП «Київське лісове господарство» поза її волею, на підставі ст.ст. 387, 388, 396 ЦК України земельна ділянка підлягає витребуванню від кінцевого набувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Згідно ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках; полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення.
За змістом ст.ст. 7, 8 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
На підтвердження факту віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, прокурором надано: Проект організації та розвитку лісового господарства ДП «Київське лісове господарство» 2015 року, Проект організації та розвитку лісового господарства Виробничої частини ДЛГО «Київліс» Державного лісогосподарського об'єднання «Київліс» 2004 року, План лісових насаджень Васильківського лісництва Виробничої частини ДЛГО «Київліс» Київської області лісовпорядкування 2003 року, планово-картографічні матеріали, а саме плани лісонасаджень, карти-схеми розподілу території лісу.
Крім того, згідно інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання «Укрдержліспроект» від 20 грудня 2018 року № 599 спірна земельна ділянка, відповідно до матеріалів лісовпорядкування за 2004 та 2014 років, відноситься до 1 кварталу Васильківського лісництва ДП «Київське лісове господарство».
Відповідно до листа ДП «Київське лісове господарство» № 02-733 від 18 вересня 2017 року спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку ДП «Київське лісове господарство» (квартал 1, виділ 9 Васильківського лісництва ДП «Київське лісове господарство»), яка перебуває у постійному користуванні вказаного підприємства на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а саме: планом лісонасаджень, картою-схемою розподілу території лісгоспу.
Згідно відповіді ДП «Київське лісове господарство» № 02-02/817 від 17 жовтня 2018 року спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку в кварталі 1 Васильківського лісництва, постійним користувачем якої є ДП «Київське лісове господарство», а межі та площа кварталу 1 Васильківського лісництва ДП «Київське лісове господарство» згідно матеріалів лісовпорядкування 2014 року відповідає межам та площі згідно матеріалів лісовпорядкування за 2004 рік.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: а) землі атомної енергетики та космічної системи; б) землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту; в) землі оборони; г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; ґ) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом; д) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом; е) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ж) земельні ділянки, закріплені за державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти; ж-1) земельні ділянки, закріплені за державними закладами фахової передвищої освіти; з) земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти; і) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; ї) землі під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у державній власності.
Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.
Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами(стаття 16 ЛК України).
Відповідно до положень ст. 17 ЛК України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 2, ч. 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Враховуючи вищенаведене, оскільки рішення Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 18 сесії 6 скликання № 8/14 від 30 серпня 2012 року прийнято з істотними порушеннями вимог законодавства, позовні вимоги заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Таким чином, оскільки земельна ділянка площею 0,0800 га з кадастровим № 3222484001:01:005:5002, вибула з власності держави поза волею її належного розпорядника, позовні вимоги про витребування земельної ділянки є обґрунтованими та доведеними.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За правилами ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідачем Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області подана заява про застосування строків позовної давності.
Застосовуючи строки позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, що ДП «Київське лісове господарство» та Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства за умови належного виконання покладених на них державою функцій повинно і могло бути відомо про порушення права власності держави на землю з часу видачі державного акта на право власності на земельну ділянку, починаючи з 2012 року.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком.
Про наявність порушення вимог закону, інтересів держави та необхідність їх захисту в судовому порядку, прокурору стало відомо у 2017 році під час здійснення представницької діяльності за результатами аналізу інформацій різних органів державної влади, установ та організацій і моніторингу даних публічної кадастрової карти України.
Будь-яких інших документів, з яких би вбачалось, що прокурору про наявність оспорюваного рішення стало відомо раніше, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріальногоправа.
З урахуванням наведеного рішення суду від 18 листопада 2019 року слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У порядку розподілу судових витрат з Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь прокуратури Київської області судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі по 4 405 грн 00 коп. з кожного.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора Київської області задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2019 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Київське лісове господарство», Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення і витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18 сесії 6 скликання № 8/14 від 30.08.2012 на підставі якого ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності серія ЯМ № 889038 на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0800 га, за кадастровим номером 3222484001 :01:005:5002, що розташована у Київській області, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина.
Витребувати на користь держави в особі державного підприємства «Київське лісове господарство» з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222484001 :01:005:5002 загальною площею 0,0800 га, яка розташована в адміністративних межах Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Стягнути з Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 на користь прокуратури Київської області судовий збір в розмірі по 4 405 грн 00 коп. з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 09 червня 2020 року.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: О.Ф. Лапчевська
С.Г. Музичко