Справа №758/2222/20 Головуючий в суді І інстанції - Отвіновський П.Л.
Провадження №33/824/1712/2020 Доповідач - Габрієль В.О.
Категорія: ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП
01 червня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Короленка О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Короленка О.Л. на постанову Подільського районного суду м. Києва від 06 березня 2020 року, -
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 06 березня 2020 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 05.02.2020 року о 12 год. 20 хв. він в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 на вул. Червонопільська, 6/26, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив наїзд на перешкоду (дерево), що призвело до пошкодження транспортного засобу, завдавши матеріальних збитків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.9 а, 12.1 ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням захисником ОСОБА_1 - адвокатом Короленком О.Л. подано апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 06.03.2020 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Мотивуючи свої вимоги зазначає, що постанова суду першої інстанції була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, судом першої інстанції не було в повній мірі досліджено обставини, за яких автомобіль «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 зазнав пошкоджень. Апелянт стверджує, що пошкодження автомобіля було отримано 04.02.2020 року внаслідок наїзду ОСОБА_1 на перешкоду (металевий стовп) у м. Києві по вул. Маршала Рокосовського, 7. Вранці 05.02.2020 року ОСОБА_1 з метою створення якомога менше перешкод та незручностей для жителів будинку по АДРЕСА_2 , намагався перепаркувати автомобіль, однак, через значні пошкодження, він зміг проїхати на автомобілі лише декілька метрів та зупинився біля дерева. У зв'язку із пошкодженням автомобіля та отриманим стресом, ОСОБА_1 вжив алкогольні напої, після чого повернувся до автомобіля та намагався його лагодити, де його і застали працівники поліції. Отже, на думку апелянта, твердження про те, що ОСОБА_1 05.02.2020 року о 12 год. 20 хв. керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не відповідають дійсності та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та його захисника Короленка О.Л. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п.2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з п.12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Правовими положеннями ст.266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Проведення огляду на стан сп'янiння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі - Інструкція).
В суді першої інстанції ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що не керував транспортним засобом, а знаходився біля нього з метою відремонтувати, оскільки до цього він потрапив на ньому в ДТП. Перед тим, як прийти відремонтувати транспортний засіб він вживав алкогольні напої.
Попри невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.
Так, у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №05.02.2020 року від 05.02.2020, ОСОБА_1 05.02.2020 року о 12 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Червонопільська, 6/26 керував транспортним засобом «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального приладу -- «Drager», кількісний показник якого склав 2,82 проміле. Водій своїми діями порушив п.2.9.а ПДР України (а.с.1).
Із роздруківки результатів проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу - алкотесту 6820 «Drager» (а.с.3) вбачається, що проба огляду позитивна та дорівнює 2,82 ‰.
Згідно з письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 05.02.2020 року, вони 05.02.2020 року о 14 год. 05 хв. в м. Києві по вул. Червонопільська, 6/26 були запрошені співробітниками патрульної поліції, в якості свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 . У їхній присутності вказаний водій погодився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою алкотесту 6820 «Drager», що засвідчено їхніми підписами. Результат тесту показав 2,82 ‰ (а.с.7).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №082646 від 05.02.2020 року, водій ОСОБА_1 05.02.2020 року о 12 год. 20 хв. керуючи автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 не був уважний, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на дерево. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження (а.с.2).
Зі схеми місця ДТП від 05.02.2020 року вбачається, що в результаті дорожньо- транспортної пригоди автомобіль «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, а саме було пошкоджено лако-фарбове покриття кришки капоту, правого переднього крила та переднього бамперу, деформовано праве переднє крило, кришка капоту, передній бампер.
Як видно з відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників поліції від 05.02.2020 року, свідок вказав, що саме водій ОСОБА_1 05.02.2020 року о 12 год. 20 хв. керуючи автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив наїзд на дерево по вул. Червонопільська, 6/26 в м. Києві (а.с.10).
Крім того, до матеріалів справи також додано письмові пояснення свідка ОСОБА_4 від 05.02.2020 року (а.с.6), який зазначив, що бачив як автомобіль з д.н.з. НОМЕР_1 проїхав від під'їзду будинку №8 10 метрів та вперся в дерево (а.с.6).
Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги про те, що водій ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд, враховуючи вказане вище, приходить до переконання, що викладені у постанові доводи про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, правильності кваліфікації його дій за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та необхідності накладення на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, є обґрунтованими.
У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Попри доводи апеляційної скарги, зазначені вимоги закону судом першої інстанції, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення були дотримані у повній мірі.
Посилання в апеляційній скарзі на невинуватість ОСОБА_1 , відсутність у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та істотні порушення закону під час винесення оскаржуваної ухвали, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки вони повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Із огляду на вищезазначене постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Короленка Олександра Леонідовича, залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.О. Габрієль