1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 01 червня 2020 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 лютого 2020 року,
за участі:
захисника ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою відмовлено в задоволені скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12018110200007078 від 14 грудня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України.
На ухвалу слідчого судді, захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 лютого 2020 року, скасувати її, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу захисника, скасувати повідомлення про підозру від 31 травня 2019 року ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, в рамках кримінального провадження № 12018110200007078.
Щодо підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що 24 лютого 2020 року оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали слідчого судді, повний текст ухвали отримано 03 березня 2020 року, що підтверджується відповідною розпискою, яка міститься в матеріалах провадження, апеляційну скаргу направлено поштовим відправленням 06 березня 2020 року.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Як зазначає захисник, в матеріалах справи наявне підтвердження того, що нібито ОСОБА_6 особисто («Новою поштою») 03 червня 2019 року отримано повідомлення про підозру від 31 травня 2019 року. Однак, в цих же матеріалах наявна роздруківка із електронної бази даних про осіб, які перетнули державний кордон, де зазначено, що ОСОБА_6 07 квітня 2019 року в'їхала на територію України через КПВВ «Каланчак» і повернулася до АР Крим,17 квітня 2019 року. Відтак, незрозуміло, яким чином 03 червня 2019 року вона отримала посилку особисто, якщо перебувала на території АРК.
Окрім того, в повідомленні про підозру невірно зазначено анкетні дані ОСОБА_6 , що є порушенням вимог положень ст. 277 КПК України.
Як стверджує апелянт, підозрювана фізично не могла чинити опір працівникові правоохоронного органу, з урахуванням її похилого віку.
В судове засідання прокурор не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання його завчасно повідомлено у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Оскільки, 24 лютого 2020 року оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали слідчого судді, повний текст ухвали отримано захисником 03 березня 2020 року, що підтверджується відповідною розпискою, яка міститься в матеріалах провадження, апеляційну скаргу надіслано поштовим відправлення 06 березня 2020 року, яка 10 березня 2020 року надійшла на адресу Київського апеляційного суду, а тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин і його слід поновити.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються главою 22 КПК України, зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені вимоги закону слідчим дотримано.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Києво-Святошинським ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження, відомості про яке 14 грудня 2018 року внесенодо Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12018110200007078, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.
31 травня 2019 року ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.
04 лютого 2020 року захисник ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 надіслав поштовим відправленням скаргу про скасування згаданого повідомлення про підозру, яка надійшла до суду першої інстанції 07 лютого 2020 року.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 лютого 2020 року у задоволені вказаної скарги адвоката відмовлено.
Вказане рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Слідчий суддя в постановленій ухвалі вірно зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України і містить усі необхідні відомості. З таким висновком погоджується колегія суддів.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Посилання адвоката на те, що ОСОБА_6 належним чином не вручено повідомлення про підозру, є безпідставними, оскільки ОСОБА_6 надіслано підозру в установленому законом порядку.
Твердження адвоката про те, що в повідомленні про підозру невірно зазначено анкетні дані ОСОБА_6 , що є порушенням вимог положень ст. 277 КПК України, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки не впливає на її обґрунтованість.
Інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки спростовуються висновками слідчого судді, з якими погоджується колегія суддів.
Відтак, зазначені в апеляційній скарзі підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Поновити захиснику ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 лютого 2020 року.
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 лютого 2020 року, якою відмовлено в задоволені скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12018110200007078 від 14 грудня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України, - залишити без змін, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 ,- без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11сс/824/1954/2020 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_7
Категорія ст. 278 КПК Доповідач: ОСОБА_1