Справа № 11-сс/824/23/2020 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
28 травня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_9 про арешт майна.
Накладено арешт на майно, яке було вилучено 02.02.2018 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 4.849 шт. мікросхем в поліетиленових пакетиках, 2 мікросхеми окремо, та документацію, пов'язану з обліком деталей різних типів, що має значення для кримінального провадження на 5 арк., які поміщені в окремий поліетиленовий пакет чорного кольору, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в білий ящик з картону, 36 деталей типу МГТУ-05Н, поміщені в ящик сіро-зеленого кольору з картону, 10 деталей типу МГТУ-05Н, поміщені в жовтий ящик з картону, деталь типу 25080-18-2ц, поміщену в синій ящик з картону, деталь типу 25080-18-2ц, поміщену в клітчату сумку синього кольору, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 4 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону,документацію, пов'язану з обліком деталей різних типів, що має значення для кримінального провадження та 2 мікросхеми і патрони (для з'єднань проводів) у кількості 12 шт., які поміщені в окремий поліетиленовий пакет чорного кольору, 30 деталей типу МГТУ-05Н, поміщені в ящик з картону з написом «изделие МГТУ-05Н 30 шт.»
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року про накладення арешту на майно, яке зазначене в резолютивній частині оскаржуваної ухвали, як незаконну і відмовити у задоволенні клопотання повністю.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків слідчого судді, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Також апелянт зазначає, що слідчим суддею залишено поза увагою здійснення досудового розслідування неналежним суб'єктом (порушено правила підслідності згідно із ст. 216 КПК України), та слідчим суддею порушено порядок кримінального провадження, оскільки засідання розпочалося 12.02.2018 о 15 год. 55 хв. та закінчилося о 16 год. 00 хв., тобто на розгляд клопотання про арешт майна, включаючи перебування в нарадчій кімнаті та проголошення судового рішення, слідчому судді знадобилося 5 хв. З огляду на обсяг (зміст) оскаржуваного рішення, слідчий суддя фізично не міг виготовити текст оскаржуваної ухвали за декілька хвилин, що свідчить про фальшування цього процесуального рішення, та є безумовною підставною для його скасування.
Крім того апелянт зазначає, про порушення порядку проведення обшуку, відсутня ідентифікація вилучених речей та предметів згідно з протоколом обшуку від 03.02.2018, тобто судове рішення про арешт майна без індивідуалізуючих (ідентифікуючих) ознак накладено у незаконний спосіб.
Щодо строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що отримано оскаржуване рішення 19.12.2019 після ознайомлення з матеріалами справи в Печерському районному суді м. Києва, відтак скаргу подано в межах строку апеляційного оскарження.
Прокурором військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_10 подано заперечення на апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , в якій останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.02.2018 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017110350000199 від 12.10.2017.
В судове засідання адвокат ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином. Однак до початку розгляду апеляційної скарги по суті адвокат ОСОБА_6 подав доповнення до апеляційної скарги та клопотання про відкладення розгляду справи, разом з тим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справу у його відсутність, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя ( в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Крім того, згідно із вимогами ч. 2 ст. 422 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніше як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів судового провадження апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 ,була подана до суду апеляційної інстанції поштовим відправленням ще 23 грудня 2019 року, надійшла до суду 26.12.2019 після здійснення автоматичного розподілу невідкладно була передана судді доповідачу, та призначена останнім до розгляду на 02 січня 2020 року, про що завчасно були повідомлені всі учасники судового провадження, однак 02.01.2020 р., в день засідання, від адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою останнього який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року.Розгляд справи був відкладений у зв'язку з неявкою апелянта та ненадходженням матеріалів судової справи на 05 лютого 2020 року.
05 лютого 2020 року від адвоката ОСОБА_6 знову надійшло клопотання про відкладення судового розгляду в суді апеляційної інстанції, в якому адвокат ОСОБА_6 послався, як на підставу для відкладення розгляду справи, на свою зайнятість в іншому судовому засіданні. В результаті чого, 05 лютого 2020 року розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 ,був відкладений на 19 лютого 2020 року, у зв'язку з неявкою апелянта та ненадходженням матеріалів судової справи, про що невідкладно був повідомлений адвокат ОСОБА_6 .
19 лютого 2020 року від адвоката ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги та клопотання захисника ОСОБА_11 , про відкладення судового розгляду в суді апеляційної інстанції, у зв'язку із ознайомленням з матеріалами справи. В результаті чого, 19 лютого 2020 року розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 ,був відкладений на 04 березня 2020 року, у зв'язку заявленим клопотанням, про що невідкладно був повідомлений адвокат ОСОБА_6
04 березня 2020 року судовий розгляд в суді апеляційної інстанції не відбувся, у зв'язку із зайнятістю судді ОСОБА_3 у розгляді клопотань органу досудового розслідування. В результаті чого, 04 березня 2020 року розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 ,був відкладений на 17 березня 2020 року, про що невідкладно було повідомлено учасників судового провадження в тому числі адвоката ОСОБА_6
17 березня 2020 року судовий розгляд в суді апеляційної інстанції не відбувся, у зв'язку з неявкою адвоката ОСОБА_6 в призначений час. В результаті чого, розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 ,був відкладений на 09 квітня 2020 року, про що невідкладно було повідомленого учасників судового провадження в тому числі адвоката ОСОБА_6 .
09 квітня 2020 року від адвоката ОСОБА_6 знову надійшло клопотання про відкладення судового розгляду в суді апеляційної інстанції, в якому адвокат ОСОБА_6 послався, як на підставу для відкладення розгляду справи, на запровадження на всій території України карантинних заходів у зв'язку із поширенням короновірусу COVID-19. В результаті чого, розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 ,був відкладений на 12 травня 2020 року, у зв'язку з неявкою апелянта, про що невідкладно був повідомлений адвокат ОСОБА_6 .
12 травня 2020 року від адвоката ОСОБА_6 знову надійшло клопотання про відкладення судового розгляду в суді апеляційної інстанції, в якому адвокат ОСОБА_6 послався, як на підставу для відкладення розгляду справи, на запровадження на всій території України карантинних заходів у зв'язку із поширенням короновірусу COVID-19. В результаті чого, розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 ,був відкладений на 28 травня 2020 року, у зв'язку з неявкою апелянта, про що невідкладно був повідомлений адвокат ОСОБА_6 .
28 травня 2020 року від адвоката ОСОБА_6 знову надійшло клопотання про відкладення судового розгляду в суді апеляційної інстанції та доповнення до апеляційної скарги, в якому адвокат ОСОБА_6 послався, як на підставу для відкладення розгляду справи, на запровадження на всій території України карантинних заходів у зв'язку із поширенням короновірусу COVID-19.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що можливо продовжити судовий розгляд за апеляційною скаргою з доповненнями адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року, без участі апелянта, із урахуванням послаблення дії заходів карантину введеними у дію Кабінетом міністрів України, та з урахуванням, що суди здійснюють судовий розгляд справ в загальному порядку, з дотриманням умов проведення судових засідань з метою не поширення короновірусу COVID-19, колегія суддів дане клопотання вважає безпідставним.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями без задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 12.02.2018 року було постановлено без виклику осіб, які її оскаржують, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений, а апеляційна скарга подана з дотриманням вимог ч. 2 ст. 395 КПК України.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, Військовою прокуратурою Київського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017110350000199 від 12.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_12 спільно із службовими особами підприємств оборонно-промислового комплексу, які розташовані на території м. Києва сприяють в діяльності терористичним групам.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_12 організовано протиправну схему щодо фінансового та матеріального забезпечення терористичних груп (організацій) так званих «ДНР-ЛНР» шляхом постачання до Російської Федерації приладів і обладнання (транзистори, резистори, діоди, реле, мікросхеми тощо) з метою подальшого виготовлення продукції (зброї) в оборонно-промисловій сфері на території РФ та використання її проти українських військових формувань та державних силових структур під час проведення антитерористичної операції на сході України.
Зокрема, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 використовуючи свої зв'язки закуповують вказану продукцію за безготівкові кошти на військових складах, базах, підприємствах державного сектору економіки України.
В подальшому громадянин ОСОБА_13 здійснює підробку технічних паспортів приладів і обладнання з метою зміни їх ідентифікуючих ознак щодо походження, а громадянин ОСОБА_14 на спеціальному обладнанні перебиває серійні номери та інші ідентифікуючі ознаки щодо походження вказаних приладів і обладнання на складському приміщенні.
На виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_15 від 23.01.2018 по справі №757/3474/18-к, 03.02.2018 проведено обшук квартири АДРЕСА_2 , де виявлено та вилучено: 4.849 шт. мікросхем в поліетиленових пакетиках, 2 мікросхеми окремо, та документацію, пов'язану з обліком деталей різних типів, що має значення для кримінального провадження на 5 арк., які поміщені в окремий поліетиленовий пакет чорного кольору, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в білий ящик з картону, 36 деталей типу МГТУ-05Н, поміщені в ящик сіро-зеленого кольору з картону, 10 деталей типу МГТУ-05Н, поміщені в жовтий ящик з картону, деталь типу 25080-18-2ц, поміщену в синій ящик з картону, деталь типу 25080-18-2ц, поміщену в клітчату сумку синього кольору, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 4 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, документацію, пов'язану з обліком деталей різних типів, що має значення для кримінального провадження та 2 мікросхеми і патрони (для з'єднань проводів) у кількості 12 шт., які поміщені в окремий поліетиленовий пакет чорного кольору, 30 деталей типу МГТУ-05Н, поміщені в ящик з картону з написом «изделие МГТУ-05Н 30 шт.».
Постановою прокурора від 03.02.2018 речі вилучені під час обшуку квартири АДРЕСА_2 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017110350000199.
12.02.2018 року прокурор військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене 02.02.2018 р. за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 4.849 шт. мікросхем в поліетиленових пакетиках, 2 мікросхеми окремо, та документацію, пов'язану з обліком деталей різних типів, що має значення для кримінального провадження на 5 арк., які поміщені в окремий поліетиленовий пакет чорного кольору, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в білий ящик з картону, 36 деталей типу МГТУ-05Н, поміщені в ящик сіро-зеленого кольору з картону, 10 деталей типу МГТУ-05Н, поміщені в жовтий ящик з картону, деталь типу 25080-18-2ц, поміщену в синій ящик з картону, деталь типу 25080-18-2ц, поміщену в клітчату сумку синього кольору, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 4 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, документацію, пов'язану з обліком деталей різних типів, що має значення для кримінального провадження та 2 мікросхеми і патрони (для з'єднань проводів) у кількості 12 шт., які поміщені в окремий поліетиленовий пакет чорного кольору, 30 деталей типу МГТУ-05Н, поміщені в ящик з картону з написом «изделие МГТУ-05Н 30 шт.», посилаючись на те, що майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів на нього слід накласти арешт.
12 лютого 2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора було задоволено.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що вказані речі є речовими доказами в даному кримінальному провадженні та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
З урахуванням цього слідчий суддя встановив належну мету, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та відповідну їй правову підставу, передбачену ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора і накладення арешту на майно.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у діяльність власника майна з потребами кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно може бути приховане чи знищене, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.
Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Проте є слушними доводи апеляційної скарги в частині, тривалості судового розгляду та відсутності ідентифікації вилучених речей та предметів згідно з протоколом обшуку від 03.02.2018. Однак, колегія суддів вважає дані обставини не істотним порушення вимог кримінального процесуального закону, що потягло б за собою скасування оскаржуваної ухвали, з урахуванням обставин кримінального провадження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Також колегію суддів встановлено під час апеляційного розгляду, що матеріали кримінального провадження за №42017110350000199 від 12.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, перебувають на розгляді у Солом'янському районному суді м. Києва, тобто стадія досудового розслідування закінчена, що не позбавляє апелянта звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 307, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду -
Апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_9 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучено 02.02.2018 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 4.849 шт. мікросхем в поліетиленових пакетиках, 2 мікросхеми окремо, та документацію, пов'язану з обліком деталей різних типів, що має значення для кримінального провадження на 5 арк., які поміщені в окремий поліетиленовий пакет чорного кольору, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в білий ящик з картону, 36 деталей типу МГТУ-05Н, поміщені в ящик сіро-зеленого кольору з картону, 10 деталей типу МГТУ-05Н, поміщені в жовтий ящик з картону, деталь типу 25080-18-2ц, поміщену в синій ящик з картону, деталь типу 25080-18-2ц, поміщену в клітчату сумку синього кольору, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 2 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону, 4 деталі типу 50ВЦ-18-2А, поміщені в жовтий ящик з картону,документацію, пов'язану з обліком деталей різних типів, що має значення для кримінального провадження та 2 мікросхеми і патрони (для з'єднань проводів) у кількості 12 шт., які поміщені в окремий поліетиленовий пакет чорного кольору, 30 деталей типу МГТУ-05Н, поміщені в ящик з картону з написом «изделие МГТУ-05Н 30 шт.», - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4