27 травня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві з застосуванням відеоконференцзв'язку апеляційні скарги підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 17 січня 2020 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15 березня 2020 року з визначенням застави в 105 100 грн., відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Междуречінськ, Російської Федерації, громадянки України, заміжньої, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Постановлене рішення мотивоване тим, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих їй кримінальних правопорушень та існування заявлених ризиків у її поведінці, що в сукупності з даними про особу підозрюваної дають підстави для застосування відносно неї виняткового запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі підозрювана ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати їй запобіжний захід у вигляді домашнього решту.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити. Так апелянт посилається на відсутність обґрунтованої підозри та ризиків у поведінці його підзахисної. Додані до клопотання слідчого матеріали, на думку захисника, не містять доказів на підтвердження цих обставин. Крім того, захисник вважає, що слідчий суддя не дослідив належним чином дані про особу підозрюваної, яка має постійне місце реєстрації і проживання, міцні соціальні зв'язки. Також, апелянт просить врахувати, що підозрювана не отримувала жодних викликів до слідчого, у зв'язку з чим вважає доводи сторони обвинувачення щодо намагання останньої ухилятися від слідства, хибними.
Одночасно адвокат ОСОБА_6 ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що повний текст постановленого судом рішення було оголошено 20 січня 2020 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника і підозрюваної, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг та клопотання захисника про поновлення пропущеного строку, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Враховуючи ті обставини, що повний текст ухвали слідчого судді було оголошено 20 січня 2020 року, колегія суддів погоджується з доводами захисника про поважність причин пропуску строку на оскарження постановленого судом рішення, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.
Що стосується доводів апеляційних скарг про незаконність постановленого судом рішення, то колегія суддів, дослідивши надані їй матеріали, вважає їх необґрунтованими з огляду на такі обставини.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Як вбачається з наданих суду матеріалів, вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею вказаних вимог закону дотримано.
Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею, на підставі наданих йому матеріалів, встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, які інкримінується останній органом досудового розслідування, і наявність заявлених слідчим ризиків у її поведінці.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. На думку колегії суддів, такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, в зв'язку з чим, підозра про ймовірну причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
Також, надані суду матеріали містять достатньо доказів на підтвердження того, що вказані слідчим ризики є реальними і, що інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не в змозі їм запобігти, що виправдовує обмеження права ОСОБА_7 на свободу.
За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , розмір покарання який їй загрожує у разі доведення винуватості, конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваної, а саме її вік, стан здоров'я, сімейний стан, характер соціальних зв'язків, спосіб її життя взагалі, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді з приводу того, що запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної в змозі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ті дані про особу підозрюваної, на які посилається апелянт, були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого, крім того вони не зменшують існуючих ризиків, а тому не можуть бути підставою для зміни обраного їй запобіжного заходу.
Також, додані до клопотання слідчого матеріали містять відомості з приводу наявності спроб підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року було надано дозвіл на її затримання.
Є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні і визначений судом першої інстанції розмір застави. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя, врахував дані про особу ОСОБА_7 , обставини кримінального провадження, тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких вона підозрюється, її майновий стан, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам п.1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
З огляду на вище наведене, колегія суддів приходить до висновку про законність ухвали слідчого судді, а відтак не вбачає підстав для її скасування.
Таким чином апеляційні скарги підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 309, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 17 січня 2020 року, задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 17 січня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15 березня 2020 року з визначенням застави в розмірі 105 100 грн., відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни, а апеляційні скарги підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1111/2020 Категорія ст. 183 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9
Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1