Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 травня 2020 р. № 520/1540/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Панова М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчені Т.І.,
представника позивача - Єлісеєва М.І.,
представника відповідача - Харчишина О.С.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" до Офісу великих платників податків ДПС в особі відокремленого підрозділу - Харківського управління офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне акціонерне товариство "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте Офісом великих платників податків ДПС в особі відокремленого підрозділу - Харківського управління офісу великих платників податків ДПС податкове повідомлення-рішення від 28.01.2020 №0000575410.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення винесено всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що оскаржуване податкові повідомлення-рішення є правомірним та прийнятим з дотриманням вимог законодавства.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку ПрАТ «Концерн Авек та Ко» з питання дотримання вимог ст. 100 Податкового кодексу України щодо своєчасності сплати до бюджету узгодженої суми грошових зобов'язань з орендної плати за землю за період з 01.03.2019 по 30.12.2019.
За результатами перевірки було складено акт №305/28-10-54-10-06/22649344 від 28.12.2019, яким було встановлено порушення сплати ПрАТ «Концерн Авек та Ко» податкових зобов'язань з орендної плати за землю за період з 01.04.2019 по 15.04.2019.
В ході камеральної перевірки відповідачем було встановлено, що згідно інтегрованої картки платника ПрАТ «Концерн Авек та Ко» по орендній платі з юридичних осіб (код платежу 18010600) по строку сплати 02.03.2019 та 30.03.2019 по Податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2019 рік, №9022947194 від 15.02.2019, станом на 01.04.2019 виникла заборгованість в сумі 18421871,56 грн.: по сплаті за січень 2019 року, термін сплати 02.03.2019, сума боргу склала 8012961,91 грн.; по сплаті за лютий 2019 року, терміном сплати 30.03.2019, сума боргу склала 10408909,65 грн.
Так, відповідно до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» за платежем « 18010600» використано право про розстрочення грошового зобов'язання по орендній платі за землю за 2019 рік.
Згідно рішенню ДФС №2 від 16.04.2019 податковий борг у сумі 18421871,56 грн. розстрочений з 16.04.2019 по26.12.2019.
Так по платежу за лютий 2019 року борг існував з 01.04.2019 по 15 04.2019 - 15 днів.
Відповідачем зазначено, що ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» згідно графіку погашення по сумі розстрочки сплачує щомісячний платіж в сумі 2285083,1 грн., а щомісячні платежі в порядку черговості, відповідно до приписів п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України спочатку погашають борг за січень 2019 року, потім борг за лютий 2019 року.
Так, станом на 29.10.2019 припадав черговий платіж по грошовим зобов'язанням податкової розстрочки.
В ІКП нарахована розстрочка по боргу за лютий 2019 року у сумі 2285083,1 грн. Сплата по даному нарахуванню проведена платіжними дорученнями від 29.10.2019; №9904972342 у сумі 18994,93 грн., №9904972346 у сумі 1,0 грн., №9904972347 у сумі 1,0 грн., №9904972348 у сумі 1,0 грн., №9904972349 у сумі 1,0 грн., №9904973049 у сумі 162272,0 грн., №9904973050 у сумі 16999,0 грн., №9904973048 у сумі 2086813,2 грн., та нарахована штрафна санкція по боргу за період з 01.04.2019 по 15.04.2019 із затримкою платежу менше 30 календарних дні (10%).
Станом на 25.11.2019 року припадає платіж нарахованої розстрочки по боргу за лютий 2019 року у сумі 2285083,1 грн.
Сплата по даному нарахуванню проведена платіжними дорученнями від 25.11.2019: №9904973075 у сумі 51554,71 грн., №9904973735 у сумі 17000 грн., №9904973733 у сумі 2216528,39 грн. і нараховується штрафна санкція по боргу за період з 01.04.2019 по 15.04.2019 із затримкою платежу менше 30 календарних днів (10%).
Також, на 26.12.2019 припав черговий платіж по грошовим зобов'язанням податкової розстрочки.
В ІКП нарахована розстрочка по боргу за лютий 2019 року у сумі 2285083,1 грн. Сплата по даному нарахуванню проведено за рахунок повернення сплачених сум 51554,74 грн., 17000 грн., 2216528,39 грн. грошових зобов'язань з орендної плати за 2018 рік згідно подачі 29.11.2019 уточнюючого розрахунку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2018 рік (№9311948387 від 29.11.2019). В ІКП нараховується штрафна санкція по боргу за період з 01.04.2019 по 15.04.2019 із затримкою платежу менше 30 календарних днів (10%)
Крім того, суд зазначає, що позивач в позові зазначає про те, що внаслідок поданих ним уточнюючих декларацій з орендної плати за землю за 2017-2019 роки виникає надміру сплачені грошові зобов'язання. Суд наголошує, що уточнюючі декларації були подані 29.11.2019 - за 2018 - 2019 роки та 02.12.2019 - за 2017 рік. Тоді як грошові зобов'язання ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» з орендної плати за землю за січень, лютий 2019 року були сплачені платіжними дорученнями від 29.10.2019, 25.11.2019.
Так, у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов'язань, позивачу нараховувались штрафні санкції у порядку, визначеному ст. 126 Податкового кодексу України.
Стосовно правомірності дій контролюючого органу по нарахуванню позивачу штрафу за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань, суд зазначає наступне.
Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п.п. 131.2, п.п. 131.3 ст. 131 Податкового кодексу України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Тобто, визначення у платіжних дорученнях призначення платежу не зобов'язує податковий орган зараховувати кошти, які сплачуються, в рахунок самостійно визначеного позивачем грошового зобов'язання, за наявності податкового боргу.
Законодавством встановлено обов'язок контролюючого органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в першу чергу в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року по справі № К/9901/47707/18.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також відповідно до приписів п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, де визначені джерела погашення податкового боргу, встановлено, що сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;
З урахуванням викладеного, в доводах Позивача вважається протиріччя щодо погашення грошових зобов'язань з орендної плати за землю за січень та лютий 2019 року, оскільки Податковий кодекс України чітко визначає джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків кошти, які виникли за рахунок надміру сплачених сум такого платежу.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно пп.14.1.265 п.14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
При цьому, санкція норми ст. 126 Податкового кодексу України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов'язання безвідносно до підстав її виникнення. Порядок сплати чи погашення податкового боргу, у відповідності до приписів Податкового кодексу України жодним чином не може скасовувати відповідальність, встановлену Податковим кодексом України, чи іншим чином впливати на застосування штрафних санкцій, визначених ст. 126 Кодексу, або позбавляти податковий орган повноважень щодо притягнення платника до відповідальності за податкове правопорушення.
Отже, за наявності у позивача податкового боргу, на погашення якого були направлені кошти, сплачені позивачем в рахунок поточних податкових зобов'язань, відповідачем було правомірно нараховано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань на підставі ст. 126 Податкового кодексу України.
Таким чином, при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000575410 від 28.01.2020 Офіс великих платників податків ДПС діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, у судовому засіданні відповідачем доказано правомірності спірного рішення, проте, позивачем не доведена його протиправність.
Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" задоволенню не підлягають.
Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року на всій території України карантин.
Суд зазначає, що відповідно ч. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, п. 3 Прикінцевих положень КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (вул. Сумська, буд. 70, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 22649344) до Офісу великих платників податків ДПС в особі відокремленого підрозділу - Харківського управління офісу великих платників податків ДПС (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 43201048) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду із врахуванням приписів Закону України №540-IX від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 09 червня 2020 року.
Суддя М.М.Панов