Справа № 500/770/20
09 червня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
за участю:
секретаря судового засідання Порплиці Т.В.
представника позивача Мартинюк Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПC у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2020 року №0001023201.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що положення Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95-ВР) виключають можливість реєстрації в Єдиному державному реєстрі місць зберігання відомостей про місця зберігання алкогольних напоїв для тих суб'єктів господарювання, що не отримали відповідної ліцензії. Водночас, за результатами перевірки, викладеними у акті, контролюючим органом зроблено висновок про допущення порушення ч.53 ст.15 Закон №481/95-ВР, тоді як штрафну санкцію застосовано за інше порушення - ч.55 ст.15 Закон №481/95-ВР.
За таких обставин, позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, яке підлягає скасуванню, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 30.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 16.04.2020 року подано до суду відзив на позов (а.с.24-27). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що при проведені перевірки в барі " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність позивач, виявлено зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв. Враховуючи факт зберігання алкогольних напоїв у місці, яке не внесено до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, відповідачем підставно за порушення ч.55 ст.15 Закон №481/95-ВР застосовано до позивача фінансові санкції на підставі абз.15 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.04.2020 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позові (а.с.1-3), просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Наголосив, що передумовою для включення місця зберігання до Єдиного реєстру є отримання ліцензії на право роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями. Тоді, як місця зберігання алкогольних напоїв, які призначені для особистого вживання або іншого призначення, не пов'язаного з їх реалізацією, не підлягають внесенню до Єдиного реєстру.
Від представника відповідача 04.06.2020 року надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління ДПС у Тернопільській області за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, і це не заперечуються сторонами, що позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець, яка здійснює господарську діяльність в барі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі наказу від 06.02.2020 року №206, направлень від 06.02.2020 року №273 та №274, працівниками Головного управлінням ДПС України у Тернопільській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової, роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального, торгового об'єкту - бар " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Результатами перевірки оформлено актом №149/19-00-32-01/ НОМЕР_1 від 06.02.2020 року (а.с.7-8), якою встановлено зберігання алкогольних напоїв з метою реалізації, а саме: пляшка горілки "Медоф" класік, ємкістю 0,5 л, міцністю 40% оборотів, за ціною 90,00 грн., пляшка пива "Бочкове", ємкістю 0,5 л, міцністю 4,8% оборотів, за ціною 20,00 грн., та зроблено висновок про порушення ч.53 ст.15 Закон №481/95-ВР.
На підставі результатів перевірки, 25.02.2020 року Головним управлінням ДПС України у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001023201, яким за порушення ч.55 ст.15 Закону №481/95-ВР застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. на підставі абз.15 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР (а.с.5).
Не погодившись із таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки, і винесеного на підставі них спірного рішення на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом №481/95-BP.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абз.15 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Приписами ч.55 ст.15 Закону №481/95-ВР визначено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Як встановлено судом, суть виявлених порушень зводиться до того, що під час проведення перевірки працівниками контролюючого органу було виявлено зберігання алкогольних напоїв з метою реалізації в приміщенні бару, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Тобто, у спірному випадку мова йде саме про застосування на підставі абз.15 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням за порушення ч.55 ст.15 Закон №481/95-ВР, а не ч.53 вказаної статті, про що помилково зазначено у акті перевірки.
Водночас, в відібраних під час перевірки поясненнях фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повідомила про зберігання виявлених алкогольних напоїв в кухні для приготування страв, в які входить алкоголь та без якого не обійтись.
Відповідно до ст.1 Закону №481/95-BP у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:
алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;
слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см 3, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю;
пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203;
роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;
місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;
місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;
Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Відповідно до ч.56 ст.15 Закону №481/95-ВР внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
При цьому, згідно з ч.57 ст.15 Закону №481/95-ВР до заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Отже, передумовою для включення місця зберігання до Єдиного реєстру є отримання ліцензії на право роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями. Тоді як, місця зберігання алкогольних напоїв, які призначені для особистого вживання або іншого призначення, не пов'язаного з їх реалізацією, не підлягають внесенню до Єдиного реєстру, оскільки на такі відносини не поширюється дія Закону №481/95-ВР.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 22.05.2020 року у справі №817/761/16, висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України.
З матеріалів справи слідує, і не оспорюється сторонами, що ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на час проведення перевірки у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відсутня.
У відповідності до пояснень позивача, відібраних по суті встановлених порушень, зберігання виявлених алкогольних напоїв, а саме: пляшки горілки "Медоф" класік, ємкістю 0,5 л, міцністю 40% оборотів, за ціною 90,00 грн., та пляшки пива "Бочкове", ємкістю 0,5 л, міцністю 4,8% оборотів, за ціною 20,00 грн., зумовлене використанням таких виключно для приготування страв (а.с. 52).
В свою чергу, відповідачем жодних належних та достатніх доказів на підтвердження того, що вказані напої зберігались не для особистого вживання/зберігання, надано не було, як і не встановлено факту реалізації позивачем вказаних алкогольних/слабоалкогольних напоїв.
Таким чином, висновок контролюючого органу про зберігання пляшки горілки "Медоф" класік, ємкістю 0,5 л, міцністю 40% оборотів, за ціною 90,00 грн., та пляшки пива "Бочкове", ємкістю 0,5 л, міцністю 4,8% оборотів, за ціною 20,00 грн., у місці, яке не внесено до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, зроблено без доведеності того факту, що позивач зберігав вказані напої з метою їх подальшої реалізації, а не для особистого використання, та без фактичного з'ясування вказаних обставин.
Суд відзначає, що відповідачем не встановлено фату продажу алкогольних напоїв в барі за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд не вбачає порушень ч.55 ст.15 Закону №481/95-ВР з боку позивача, оскільки місця зберігання алкогольних напоїв, які призначені для особистого вживання або іншого призначення, не пов'язаного з їх реалізацією, не підлягають внесенню до Єдиного реєстру, що дає підставу для висновку про не відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішень.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).
Таким чином, оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції №0.0.1646211345.1 від 12.03.2020 року (а.с.4).
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 25.02.2020 року №0001023201.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір за подання позову на суму 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції №0.0.1646211345.1 від 12.03.2020 року.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (46003, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, будинок 1, код ЄДРПОУ 43142763).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 червня 2020 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.