26 травня 2020 р. Справа № 480/4984/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,
представника відповідача - Арістархової Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС, в якій просила визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти, винесені у відношенні ОСОБА_1 щодо митного оформлення належного їй транспортного засобу - легкового автомобіля, що був у використанні у використанні марки НYUNDАІ. Модель І30. Номер кузова( VIN ): НОМЕР_2 . Календарний рік виготовлення 2013. Модельний рік виготовлення 2013. Тип двигуна дизельний. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1396см3. Призначений для перевезення людей. Тип кузова універсал. Колір білий. Місць для сидіння, включаючи місце водія 5. Колісна формула: 4x2:
- рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, викладеному в Картці про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805180/2019/00359 від 04.06.2019;
- рішення про коригування митної вартості товарів № UА805180/2019/000149/2 від 04.06.2019.
Свої вимоги мотивувала тим, що 30.05.2019 придбаний позивачем транспортний засіб, що був у використанні марки НYUNDAI Модель і30 було переміщено уповноваженою згідно довіреності особою через митний кордон України на Волинській митниці ДФС. Для митного оформлення були надані всі визначені Митним кодексом України документи. При проведенні процедури розмитнення декларант, зокрема подав рахунок-фактуру (інвойс), в якому чітко вказано ціну товару, та банківську виписку про перерахунок коштів через КБ «Приватбанк», копію експертної декларації.
Проте, 04.06.2019 Сумською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості, згідно з яким митну вартість придбаного товару скориговано та підвищено його розмір з 3863,00євро до 5400,00євро, що потягло за собою підвищення розміру митних платежів у розмірі 16038,00грн. Також було прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач стверджує, що рішення про корегування митної вартості не можна вважати обґрунтованим та мотивованим, оскільки воно не містить посилань на джерело інформації щодо невідповідності ціни, заявленої декларантом, зокрема, спеціалізовані видання, не містить фактичних доказів недостовірності заявленої митної вартості.
Ухвалою суду від 21.12.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.01.2020, яке у зв'язку з неявкою відповідача було відкладено на 11.02.2020 (а.с.40).
Представником Сумської митниці ДФС було подано відзив на позовну заяву з доказами на обґрунтування своїх заперечень (а.с.46-74), в якому просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що під час митного контролю товарів за митною декларацією позивача програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) відбулось спрацювання системи управління ризиками за кодами 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів. Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_3 , валюта - ЕUR, вартість - 5400,00», відповідно до яких системою проінформовано інспектора митниці про те, що митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів і що можливе заявлення недостовірної інформації про транспортний засіб бувший у використанні, що впливає на базу його оподаткування.
В результаті здійснення Сумською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товару декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, зауважив, що витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування цих товарів згідно з пунктами 5-7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України визначено як обов'язкові складові митної вартості при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору, однак відомостей про розмір понесених таких витрат декларантом позивача до митниці не надано і відповідно до вказаної в інвойсі вартості авто жодних донарахувань також не здійснено (про що свідчать дані графи 45 митної декларації).
Відтак, стверджує, що Сумська митниця ДФС, діючи на підставі пунктів 1 та 2 частини 5 статті 54 та частини 3 статті 53 Митного кодексу України, враховуючи відсутність документального підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований транспортний засіб, а також з метою виявлення можливості для визнання заявленої митної вартості, інспектором з митного оформлення направлено декларантові електронне повідомлення щодо необхідності додаткового надання документів згідно статті 53 та 368 Митного кодексу України, на яке декларантом витребуваних документів не було подано.
Враховуючи відсутність документального підтвердження складових митної вартості задекларованого транспортного засобу та не подання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, Сумською митницею ДФС використано інформацію щодо ідентичного товару, яка міститься в інформаційній базі митниці, та у відповідності до ч.2 ст.55 Митного кодексу України 10.04.2019 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Позивачем було подано відповідь на відзив (а.с.83-87,126-130), відповідно до якої ОСОБА_1 просила позов задовольнити та вказала, що митну вартість імпортованого транспортного засобу, вказану позивачем у митній декларації UA805180.2019.015651 від 03.06.2019, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.
При цьому Сумська митниця ДФС не надала суду жодного доказу, який би спростував зміст експортної декларації №19PL301010Е04479 від 28.05.2019, в якій також вказана сума еквівалентна 3863,00 євро в польських злотих, а також отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 3863,00євро та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб, що також знайшло своє відображення і в рахунку-фактурі № DESPR-0047-8350 від 18.04.2019.
Наголосила, що Сумською митницею ДФС ні при винесенні рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, викладеному в картці про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00359 від 04.06.2019, ні у рішенні про коригування митної вартості товарів №UА805180/2019/000149/2 від 04.06.2019, ні у відзиві не було надано будь-якого розрахунку скоригованої митної вартості.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 11.02.2020, Сумську митницю ДФС було замінено на правонаступника - Слобожанську митницю Держмитслужби (далі - відповідач, Слобожанська митниця Держмитслужби), та у зв'язку з чим підготовче засідання відкладено на 02.03.2020 (а.с.110).
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 02.03.2020, підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2020 (а.с.118).
Судові засідання відкладались, в т.ч. за клопотанням представника відповідача (а.с.134,142) та судове засідання призначено на 26.05.2020 (а.с.142).
Позивач в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність за наявними у справі доказами, вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.145).
Відтак, суд вважав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні було встановлено, що з метою митного оформлення транспортного засобу - легкового автомобіля, що був у використанні, марки НYUNDAI Модель і30. Номер кузова ( VIN ): НОМЕР_4 . Календарний рік виготовлення 2013. Модельний рік виготовлення 2013. Тип двигуна дизельний. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1396см3. Призначений для перевезення людей. Тип кузова універсал. Колір білий. Місць для сидіння, включаючи місце водія 5. Колісна формула: 4x2, декларантом позивача 03.06.2019 було подано до Сумської митниці ДФС електронну митну декларацію №UА805180/2019/015651, згідно з якою митну вартість товару визначено у розмірі 3863,00євро (а.с.60).
Разом з митною декларацією декларантом до Сумської митниці ДФС були надані наступні товаросупровідні документи, що стосуються транспортного засобу: акт про проведення огляду №UА205010/2019/419041 (а.с.68-69); свідоцтво про реєстрацію WС323242 (а.с.66-67); рахунок-фактура №DESРК-0047-8350 від 18.04.2019 (а.с.15,70); довідка SCHWACKE №005751/30128179 від 17.05.2019 (а.с.19-21); SWIFT-платіж від 18.04.2019 (а.с.23,65); довіреність ННТ 260693 від 17.05.2019 (а.с.25); квитанція №0.0.1365572472.1 від 26.05.2019 про сплату митних платежів у розмірі 55000,00грн.(а.с.17); копія митної декларації країни відправлення №19PL301010Е0447925 від 28.05.2019 (а.с.16,64).
За результатами здійснення митного контролю щодо правильності визначення митної вартості, у зв'язку із спрацюванням програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками 04.06.2019 інспектором митниці направлено декларантові електронне повідомлення, в якому вказувалось, що «у відповідності до вимог статей 53 та 368 Митного кодексу України необхідно надати документи, що підтверджують вартість транспортного засобу, зазначеному в касових або товарних чеках, ярликах, інших банківських платіжних документах, які містять відомості щодо вартості таких транспортних засобів» (а.с.123), у відповідь на який уповноваженою особою позивача 04.06.2019 направлено до Сумської митниці ДФС лист №48, в якому повідомлялось, що додаткових документів, крім тих, що вже надані, на цей час надати немає можливості (а.с.71,124).
Враховуючи ненадання жодного документа, Сумською митницею ДФС 04.06.2019 прийнято рішення №UА805180/2019/000149/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.14,73), згідно з яким митна вартість «легкового автомобіля, бувшого у використанні марки НYUNDAI Модель і30. Номер кузова ( VIN ): НОМЕР_4 . Календарний рік виготовлення 2013. Модельний рік виготовлення 2013. Тип двигуна дизельний. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1396см3. Призначений для перевезення людей. Тип кузова універсал. Колір білий. Місць для сидіння, включаючи місце водія 5. Колісна формула: 4x2», визначена в сумі 5400,00євро. Підставою для визначення такої митної вартості митний орган зазначив, що основний метод не застосовувався тому, що використані декларантом відомості не є об'єктивними. Декларантом не надано додаткові документи. Між декларантом і митним органом проведено консультацію. Підстави для визначення митної вартості: цінова інформація наявна в митного органу по даному транспортному засобу за конкретним ідентифікаційним номером (VIN).
04.06.2019, у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, Сумською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00359 (а.с.13,72).
Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Митний кодекс України), митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).
На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 Митного кодексу України).
Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України). Саме вказана підстава, як зазначено у відзиві (зворот а.с.49) стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
При цьому, згідно ст.55 Митного кодексу України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов'язковому порядку зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.4 ст.337 Митного кодексу України).
В свою чергу, єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, відповідно до пунктів 1,2,3, розділу VII якого за результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками (далі - СУР), що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, митні органи обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей.
Вказані норми узгоджуються з ч.1 ст. 320 Митного кодексу України, відповідно до якої форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Аналізуючи наведені норми, слід дійти висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак, самі по собі не є підставою для коригування митної вартості.
В судовому засіданні встановлено, що під час митного контролю при обробці документів, наданих декларантом, за митною декларацією від 03.06.2019 №UА805180/2019/015651 спрацював програмний комплекс автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за кодом 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів. Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_3 , валюта - ЕUR, вартість - 5400,00» (а.с.61).
У зв'язку з вказаним декларанту направлено повідомлення про надання додаткових документів (а.с.123), разом з тим, декларантом поінформовано про неможливість надати додаткові документи, крім тих, що вже надані (а.с.124).
Відтак, підставою для прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем для коригування митної вартості зазначено цінова інформація наявна в митному органу по даному транспортному засобу за конкретним ідентифікаційним номером (VІN) (а.с.14).
Разом з тим, враховуючи вищезазначені норми, сам лише факт спрацювання систему управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів.
При цьому, як вже зазначалось вище наявність є обов'язковим у митного органу саме обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, причиною для невизнання заявленої декларантом митної вартості та її коригування слугувала неможливість застосування основного методу визначення митної вартості, з огляду на використані декларантом не об'єктивних даних (а.с.14,74). Також в рішенні вказано, що підставою для проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості є інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу.
Тобто, як вбачається з рішення Сумською митницею ДФС не зазначено у чому саме полягає не об'єктивність та недостатнє підтвердження документально заявленої декларантом позивача митної вартості автомобіля. Ні у відзиві, ні в судовому засіданні представник відповідача не зазначав, в чому саме виявились розбіжності, чи ознаки підробок у поданих документах.
У відзиві та в судовому засіданні представник відповідача посилається на те, що підставою для витребування додаткових документів, стало не надання уповноваженою особою позивача документів, що підтверджують вартість понесених позивачем витрат на транспортування товару, навантаження, вивантаження та обробку (перевізні документи) транспортного засобу та вартість витрат на страхування.
Разом з тим, вказані доводи судом не приймаються до уваги, оскільки, в рішенні даної обставини не наведено, у запиті про надання додаткових документів надання їх не вимагалось, крім того, як вбачається з акта про проведення огляду товару (а.с.68), проведеного 30.05.2019 в день ввезення на митну територію України на митному пропуску Яготин, та який надався при проведення митного оформлення (а.с.13) вбачається, що транспортний засіб рухався своїм ходом, без пакування, тобто доводи представника відповідача, в тому числі з приводу навантаження, вивантаження чи обробку транспортного засобу взагалі є безпідставними. При цьому, страхові документи надаються лише у випадку, якщо здійснювалось страхування, а в судовому засіданні таких обставин не встановлено.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що для митного оформлення був наданий, зокрема, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) DESPR-0047-8350 від 18.04.2019 (а.с.13,15,70), а також квитанція Приватбанку SWIFT-платіж від 18.04.2019 (а.с.13,23,65). Вказане підтверджує той факт, що позивач 18.04.2029 здійснила Міжнародний переказ грошей у розмірі 3863 євро в мережі SWIFT на рахунок банка-посередника продавця згідно рахунок-фактура (інвойс) DESPR-0047-8350. Крім того, під час митного оформлення була надана також експортна декларація №19PL301010Е0447925 від 28.05.2019 (а.с.13,16), в якій також задекларована сума еквівалентна 3863,00 євро в польських злотих, що не заперечувалось представником відповідача. Вказані докази в їх сукупності, в повній мірі давали змогу підтвердити митну вартість імпортованого товару.
Крім того, як вже зазначено вище, у рішенні про коригування митної вартості даних обставин, на які посилається представник відповідача, не наведено, та у запиті про надання саме даних додаткових документів не вимагалось. Так, у рішенні про коригування митної вартості відповідачем не зазначено у яких саме документах ним виявлено розбіжності, чи містяться неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, ознаки підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості. Зі змісту рішення про коригування митної вартості та вимоги про надання додаткових документів не вбачається, що у відповідача виникли сумніви у достовірності значень саме цієї складової митної вартості, тим паче, що платіжні документи були надані. Тобто, відповідач, обмежившись у спірному рішенні лише загальним висновком про те, що використані декларантом відомості не є об'єктивними, не зазначив при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах. За таких обставин, суд вважає, що відповідач не може обґрунтовувати законність прийнятих ним рішень посилаючись на обставини, що не були підставою для винесення рішень, які оскаржуються.
Таким чином, судом встановлено, що фактично підставою для коригування митної вартості слугувала не розбіжність між відомостями документів, наданих до митного оформлення, а те, що вартість ввезеного транспортного засобу, є нижчою, ніж вартість того самого транспортного засобу (визначена за номером VIN ), наявна у системі управління ризиками - 5400євро.
При цьому, ідентифікаційний номер ( VIN ) є ознакою, що характеризує конкретний автомобіль. Проте, відповідачем не подано ніяких доказів наявності на момент прийняття ним рішення про коригування митної вартості цінової інформації по автомобілю, пред'явленому для митного оформлення по конкретному ідентифікаційному номеру (VIN), як зазначено у рішенні, що оскаржується.
Так, у рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що при обробці документів, наданих декларантом спрацювала система управління ризиками. З посиланням на дані цієї системи відповідачем зазначено, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж митна вартість ідентичних товарів (5400євро).
Жодних інших джерел для визначення митної вартості спірного автомобіля на рівні 5400 євро в оскаржуваному рішенні не зазначено.
Також у рішенні про коригування митної вартості відповідач не зазначив, за яким саме з другорядних методів ним визначено митну вартість автомобіля.
Разом з тим, в оскаржуваному рішенні наявне посилання, в тому числі на ст.ст. 59 Митного кодексу України.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4, 5, 6 ст. 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
З аналізу наведеної норми вбачається, що коригування митної вартості за методом, передбаченим статтею 59 Митного кодексу України - за ціною ідентичних товарів - може бути проведено лише на підставі наявної інформації про вартість імпортованих товарів, митне оформлення яких вже здійснено (митна вартість прийнята митним органом), і така інформація має бути документально підтверджена.
Однак, відповідачем не надано до матеріалів справи документів, які містять відомості про митне оформлення ідентичних товарів.
Посилання на такі документи (інформацію), зокрема, дані конкретної митної декларації, за якою вже було здійснено митне оформлення ідентичного автомобіля, в оскаржуваному рішенні відсутнє.
Натомість, згідно пояснень представника відповідача, Сумською митницею ДФС для коригування митної вартості автомобіля була використана цінова інформація на ідентичний товар з баз даних автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Разом з тим, при використанні узагальненої цінової інформації неможливо визначити ознаки товарів та комерційні рівні, за яких товари ввезені в Україну. Митним органом не вказано також, чи порівнюється ідентичний товар, відповідно до ст.57 Митного кодексу України (співпадають рік випуску, марка, модель, тип двигуна, потужність двигуна та інше).
У зв'язку з чим, суд визнає, що дії Сумської митниці ДФС щодо коригування митної вартості ввезеного позивачем автомобіля на підставі даних автоматизованої системи аналізу та управління ризиками суперечать наведеним вимогам ст. 59 Митного кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості не містить вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів та обґрунтувань числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст. 55 Митного кодексу України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
В то же час, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить належного обґрунтування визначення митної вартості автомобіля за другорядним методом (за ціною ідентичного товару) на підставі наявної у митниці цінової інформації щодо ідентичних товарів, не містить інформації щодо вартості операції з ідентичними товарами, яка була взята за основу для визначення митної вартості спірного товару.
Документів про вартість операції з ідентичними товарами, які б підтверджували обґрунтованість митної вартості, визначеної Сумською митницею ДФС, відповідачем не було надано. Така інформація, як вже зазначалось вище у рішенні про коригування митної вартості та інших документах, наданих відповідачем, відсутня.
Верховний Суд у постанові 27.06.2019 у справі №803/667/17 зазначив, що митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля за іншим ніж першим методом, має вказати яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, навести порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, оскільки це є вимогами частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Однак, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товару відповідач відповідно до п.2 ч.2 ст. 55 Митного кодексу України не зазначив наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Таким чином, відповідачем не надано доказів, що при застосуванні Сумською митницею ДФС методу визначення митної вартості за основу взята вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов визначених ст. 59 Митного кодексу України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UА805180/2019/000149/2 від 04.06.2019 за змістом не відповідає приписам ч.2 ст.55 Митного кодексу України, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню та як наслідок, є протиправною та підлягає скасуванню і оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00359 від 04.06.2019, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1536,80грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанцій від 03.12.2019 та від 14.12.2019 (а.с.3-4).
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, Харківська область, м.Харків, вул.Короленка, буд.16Б, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА805180/2019/000149/2 від 04.06.2019
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, складену Сумською митницею ДФС 04.06.2019 за №UА805180/2019/00359.
Стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, Харківська область, м.Харків, вул.Короленка, буд.16Б, код ЄДРПОУ 43332958) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст судового рішення складено 05.06.2020.
Суддя І.Г. Шевченко