10 червня 2020 року Справа 160/5379/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області до Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
19 травня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області до Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, в якій просять:
- визнати протиправною бездіяльність Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області щодо нестворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей;
- зобов'язати Першотравневську сільську раду Нікопольського району Дніпропетровської області вчинити дії, спрямовані на створення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.
Ухвалою суду від 25.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
05 червня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження для забезпечення повного, всебічного та справедливого розгляду адміністративної справи, яка має важливе значення для Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.
Вивчивши доводи відповідача та проаналізувавши норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 1 статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Частинами 2, 3 статті 12 КАС України визначено поняття спрощеного та загального позовних проваджень. Так, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Так, відповідно до частини 4 статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
В силу положень частини 1 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина 2 статті 257 КАС України).
При цьому, згідно з частиною 3 статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням зазначених критеріїв, а також того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, для даної справи пріоритетним є швидке її вирішення.
В поданій заяві представник відповідача жодним чином не обґрунтовує та не зазначає, чому даний спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження.
Також, суд зауважує, що статтею 261 КАС України визначено особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.
Зокрема, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного та враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників в адміністративній справі, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя І.В. Тулянцева