09 червня 2020 року Справа №160/5245/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивачів про розгляд адміністративної справи №160/5245/20 з викликом (повідомленням) сторін за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дніпропетровської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Міністерство соціальної політики України, Комунальний заклад "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №1" Дніпропетровської обласної ради, Комунальний заклад "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" Дніпропетровської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення, -
14 травня 2020 року позивач-1: ОСОБА_1 , позивач-2: ОСОБА_2 , позивач-3: ОСОБА_3 звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Міністерство соціальної політики України, Комунальний заклад "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №1 Дніпропетровської обласної ради" про визнання незаконним та скасування рішення.
Ухвалою суду від 19 травня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальний заклад "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" Дніпропетровської обласної ради.
04 червня 2020 року позивачі звернулися до суду із заявою, в якій просять розглядати справу у спрощеному провадженні із викликом (повідомленням) сторін.
В обґрунтування заяви позивачі зазначили, що бажають особисто надати свої доводи та міркування у судовому засіданні.
Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з того, що частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Згідно із приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Слід зазначити, що у поданій позивачами до суду заяві не обґрунтовано, яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.
Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 12, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Крім того, суд враховує, що пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), зокрема, строки розгляду позовної заяви продовжуються на строк дії такого карантину, а також регламентовано, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID19).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 на всій території України встановлено карантин, який Постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 р. № 343 було продовжено до 22 травня 2020 року.
Крім того, Постановою КМУ від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", карантинні заходи встановлені попередньою постановою продовжені до 22 червня 2020 року.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що заява позивачів про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 12, 241, 248, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви позивачів про розгляд адміністративної справи №160/5245/20 з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується.
Суддя В.М. Олійник