Справа № 521/8262/20
Номер провадження 2-з/521/130/20
"09" червня 2020 р. Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Лічмана Л.Г.
при секретарі - Тимофієнко Н.М.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Служби у справах дітей Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Косовська, 2, корп. Д), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), за участю третьої особи - Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (м. Одеса, просп. Добровольського, 106) про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, -
26.05.2020 р. поштою до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою, у якій просив: визнати висловлювання, факти, які зафіксовані Службою у справах дітей Одеської міської ради у «Проекті висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі - Проект) недостовірними та такими, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканності ділової репутації, а також висловлювання ОСОБА_2 у зазначеному Проекті (у зазначених в прохальній частині позовної заяви межах); зобов'язати Службу у справах дітей Одеської міської ради спростувати поширену недостовірну інформацію, яка викладена у Проекті відносно ОСОБА_1 шляхом відкликання даного Проекту висновку з повідомленням сторін протягом десяти днів після набрання судовим рішенням законної сили. Крім того, позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03.06.2020 р. провадження у справі відкрито.
02.06.2020 р. від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення доказів, яку було уточнено відповідно до заяви від 09.06.2020 р., у якій ОСОБА_1 просив витребувати від Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради оригінали документів, які знаходяться у них згідно відповіді від 28.05.2020 р. № 01-05-8/486вх., а саме лист Солом'янського УП ГУНП в м. Києві від 24.025.2018 р. № 5154/125/55/01 та висновок за результатами проведеної перевірки по матеріалам, зареєстрованим в журналі ЄО від 23.03.2018 р. Солом'янського УП ГУНП в м. Києві, а також допитати в якості свідка: працівника Служби у справах дітей Одеської міської ради начальника ТВ ССД ОМР в Суворовському районі Подолінську Н.О.; начальника Служби у справах дітей Одеської міської ради Нікандрова Ю.Ю.; відповідача ОСОБА_2 .
В обґрунтування необхідності застосування вищевказаних заходів забезпечення доказів ОСОБА_1 вказує, що 06.05.2020 р. отримано лист відповідь з Проектом В даному документі йдеться про відносини дитини ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_1 та іншими членами родини, які є фіктивними та/або неправдивими. У проекті міститься зазначення того, що факт насильства підтверджується відповіддю Солом'янського УП ГУНП у м. Києві та постановами судів, в яких позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 і 2 ст. 173-2 КУпАП. На запит позивача надати зазначений документ, Службою у справах дітей Одеської міської ради відмовлено у видачі документу та рекомендовано звернутися до розпорядника. Аналогічну відповідь надано Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради. ОСОБА_1 звертався до Суворовської районної адміністрації з досудовим попередженням та вимогою надання зазначених документів, однак копії не надано. У зв'язку з зазначеним позивач просить витребувати вказані докази. Крім того, у зв'язку з посиланням у Проекті на вислови ОСОБА_2 та складання цього Проекту начальником ССД ОМР в Суворовському районі Подолінською Н.О. за підписом ОСОБА_5 , позивач просив допитати зазначених осіб у якості свідків.
У судове засідання ОСОБА_1 , представники відповідача - Служби у справах дітей Одеської міської ради та третьої особи - Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради не з'явилися, про дату та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
09.06.2020 р. до суду надійшло пояснення на заяву про забезпечення доказів адвоката Голосова Ю.В., представника відповідача ОСОБА_2 , у якій він просив у задоволенні заяви про забезпечення доказів відмовити, розглянувши заяву у його відсутність. У зазначеній заяві адвокат Голосов Ю.В. вказує, що Проект є ненормативним актом індивідуальної дії та не породжує юридичних наслідків окремо від судової справи, в межах якої він складається. Заява про забезпечення доказів не містить письмових пояснень або заперечень ОСОБА_1 на проект висновку про доцільність позбавлення його батьківських прав. До заяви долучено лише провокаційні вимоги ОСОБА_1 , які виходять за межі покладених на комісію повноважень. Листування позивача дає підстави для висновку про його направленість на штучне створення підоснови для судового спору, але не для забезпечення інтересів дитини. Незгода ОСОБА_1 з обставинами, викладеними у Проекті може бути предметом розгляду комісії або судового розгляду справи. Доводи ОСОБА_1 про те, що офіційні документи, які збираються та обробляються органом місцевого самоврядування можуть бути знищені або втрачені є лише суб'єктивною думкою, яка не ґрунтується на фактах. Вимога про витребування оригіналів документів не містить зазначення витребування саме оригіналів документів та відомості, що у розпорядженні Суворовської районної адміністрації вони знаходяться, а не їх посвідчені копії.
Дослідивши надані матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення доказів не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
Згідно ч. 5, 6 ст. 118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.
Зі змісту параграфа 8 глави 5 розділу 1 ЦПК України випливає, що інститут забезпечення доказів в цивільному судочинстві має цільове призначення - забезпечення засобу доказування, який може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника насамперед треба зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Заявлені ОСОБА_1 вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже обставини, які на його думку вказують на наявність ризику втрати цих документів, полягають у тому, що він тривалий час не може отримати їх копії, а не того, що такі докази у майбутньому не вдасться отримати взагалі. Твердження позивача про те, що дані документи є підробленими ґрунтуються на припущеннях і не можуть слугувати достатньою підставою для забезпечення цих доказів відповідно до наведених положень ЦПК.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та з огляду на те, що позивачем не надано доказів того, що наявні підстави припускати, що засіб доказування у вигляді визначеного позивачем письмового доказу та допит у якості свідків можуть бути втрачені або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Разом з тим суд зауважує, що ненадання письмових доказів позивачеві на його вимогу не позбавляє можливості звернення до суду з заявою про їх витребування в порядку ст. 84 ЦПК України. Допит названих свідків також можливий у загальному порядку. А допит відповідача ОСОБА_2 в якості свідка можливий лише за її згодою. ( ст. 92 ЦПК України)
Керуючись ст. ст. 116-118, 260, 353 ЦПК України, -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення, тобто з 09 червня 2020 року. Цей строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).