ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
01 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/1261/16
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Лавриненко Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників справи:
Арбітражний керуючий Максимов А.А. особисто
ОСОБА_2. - особисто
від ТОВ ВКП "Кредо" - адвокат Бортик Р.О. та ОСОБА_5. - директор
від ТОВ "К-Термінал" - директор ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Максимова Андрія Анатолійовича
на постанову Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2020
по справі №915/1261/16
за заявою ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Кредо"
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Кредо" (далі - ТОВ ВКП "Кредо"), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Слободяна Василя Миколайовича тощо.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2018 відсторонено ОСОБА_3 від виконання обов'язків розпорядника майна у справі про банкрутство ТОВ ВКП "Кредо".
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2018 призначено розпорядником майна ТОВ ВКП "Кредо" арбітражного керуючого Максимова Андрія Анатолійовича.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2020 припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна Максимова Андрія Анатолійовича боржника ТОВ ВКП "Кредо", визнано боржника ТОВ ВКП "Кредо" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік до 03.03.2021 року, призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Шибка Олександра Леонідовича тощо.
В мотивах оскаржуваної постанову суд першої інстанції пославшись на приписи ч.ч. ст.ст. 48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства зазначив, що за боржником не виявлено ані корпоративних прав на частики в інших юридичних особах, ані будь-яких інших активів (майнових прав) зареєстрованих на праві власності за ТОВ ВКП "Кредо", також, судом встановлено відсутність складеного плану санації на етапі проведення процедури розпорядження майном, відсутність потенційних інвесторів та осіб, які бажають прийняти участь у санації боржника, відсутність погашення кредиторської заборгованості за реєстром власниками боржника, відсутність волевиявлення сторін на укладення мирової угоди та відсутність підстав для її укладення. Натомість, судом першої інстанції встановлено підтверджений матеріалами значний розмір кредиторської заборгованості та її значну перевагу над загальною вартістю активів боржника. Зазначені обставини, на думку місцевого господарського суду, є підставою для визнання боржника - банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.
Вирішуючи питання щодо призначення ліквідатора банкрута судом першої інстанції із посиланням на приписи ч. 1 ст. 28, п. 4 ч.8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства зазначено, що кредитором - ТОВ "К-Термінал", як голови комітету кредиторів, подано до суду клопотання про визнання ТОВ ВКП "Кредо" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Шибка О.Л. Від арбітражного керуючого Шибка Олександра Леонідовича надійшла заява про участь у справі про банкрутство ТОВ ВКП "Кредо" з додатками, яка свідчить, що арбітражний керуючий Шибко Олександр Леонідович не є заінтересованою особою у цій справі, не здійснював раніше управління цим боржником - юридичною особою, не має конфлікту інтересів. Арбітражний керуючий при наявному досвіді участі у 30 справах про банкрутство на даний час не є перевантаженим у справах про банкрутство та не піддавався кримінальній відповідальності. З огляду на таке, суд першої інстанції вирішив на можливе призначити ліквідатором у справі арбітражного керуючого Шибка Олександра Леонідовича.
Не погодившись із даною постановою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся арбітражний керуючий Максимов Андрій Анатолійович з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2020 по справі №915/1261/16 та ухвалити постанову про відмову у задоволенні клопотання від 02.07.2019 та від 03.12.2019 ТОВ "К-Термінал" в повному обсязі.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасування з наступних підстав.
Так апелянт зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції керувався ч.4 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства. Однак, судом не було враховано, що Кодекс України з процедур банкрутства було офіційно надруковано в газеті «Голос України» від 20.04.2019 р. Отже, виходячи з п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс введено в дію з 21.10.2019 р. На момент введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, у даній справі тривала процедура розпорядження майном, введена ухвалою суду від 07.12.2016 р. При цьому, як відзначає апелянт, з прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства, суттєво змінилось правове регулювання визначення строків процедури розпорядження майном та їх продовження. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство. Таким чином, на думку апелянта, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми саме Кодексу України з процедур банкрутства. Посилаючись на приписи ст. 58 Конституції України скаржник відзначає, що встановлений ч.2 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства граничний 170-денний строк процедури розпорядження майном міг застосовуватись лише з моменту введення в дію Кодексу - з 21.10.2019 р.
Відтак, на думку апелянта, граничний 170-денний строк процедури розпорядження майном не сплинув, внаслідок чого, судом було безпідставно застосовні положення ч.4 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства та було визнано боржника банкрутом.
Наголошує апелянт й на порушенні судом першої інстанції порядку призначення ліквідатора. Так посилаючись на приписи абз. 2 ч.1 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства скаржник відзначає, що комітет кредиторів з клопотанням про призначення ліквідатором боржника Шибка О.Л., або будь-якого іншого арбітражного керуючого до суду не звертався. Так, судом першої інстанції були встановлені порушення порядку проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів 26.06.2019 р., проведені без участі розпорядника майна, внаслідок чого, рішення неналежного комітету кредиторів суд не взяв до уваги. При цьому, як наголошує апелянт, на засіданні комітету кредиторів, проведеного за участю розпорядника майна, кандидатура ліквідатора не розглядалась. Водночас суд першої інстанції, як стверджує апелянт, обґрунтував своє рішення про призначення ліквідатора лише клопотанням одного кредитора, без посилання на рішення комітету кредиторів, хоча Кодекс вимагає подання клопотання саме комітетом кредиторів. Таким чином, як вважає апелянт, призначення ліквідатора лише за клопотанням одною кредитора - ТОВ «К-Термінал», суперечить приписам абз. 2 ч.1 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
За твердженням апелянта, порушено судом першої інстанції й порядок розгляду питання про визнання боржника банкротом та відкриття ліквідаційної процедури. Так, в підсумковому судовому засіданні, яке відбулось 02.03.2020 р., були лише розглянуті клопотання про заміну кредиторів правонаступниками. Питання щодо визнання боржника банкрутом навіть не обговорювалось. Після оголошеної судом 02.03.2020 р. перерви, суд першої інстанції, вийшовши на наступний день з нарадчої кімнати, одразу проголосив вступну та резолютивну частину оскаржуваної постанови, чим порушив вимоги ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того, клопотання від 02.07.2019 р. та клопотання від 03.12.2019 р. судом жодного разу не призначалися до розгляду. Протягом кількох місяців суд жодного разу не надавав правову оцінку поданим клопотанням, не з'ясував необхідності зобов'язання відповідних осіб, що подали клопотання на подання копій доданих до них документів учасникам справи, не запитав учасників справи про їх позицію щодо даного питання чим порушив основні засади (принципи) господарського судочинства як то: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (п. 2 ч. З ст. 2 ГГІК України), змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України), неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України) чим порушено положення ст. 2, 13 ГПК України.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №915/1261/16 за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Максимова Андрія Анатолійовича на постанову Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2020.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 призначено справу №915/1261/16 за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Максимова Андрія Анатолійовича на постанову Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2020 до розгляду на 12 травня 2020.
12.05.2020 судом апеляційної інстанції отримано доповнення до апеляційної скарги в яких скаржник зазначає, що наказом Міністерства юстиції України від 08.04.2020 р. № 1348/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», скасовано рішення державного реєстратора Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області Арнаути Тетяни Сергіївни вчинені в період з 31.01.2019 р. по 14.11.2019 р. по здійсненню реєстраційних дій щодо внесення змін до установчих документів ТОВ «K-Термінал».
На думку апелянта, у зв'язку із скасуванням реєстраційних дій щодо ТОВ "К-Термінал", є незаконними й дії, які є похідними від незаконних рішень пов'язаних зі зміною учасників та звільнення (призначення) керівних органів конкурсного кредитора - ТОВ "К-Термінал", в т.ч. призначення голови комісії з припинення ТОВ "К-Термінал" Томашука М.С. , яким 02.07.2019 р. та 03.12.2020 р. були подані клопотання про перехід до ліквідаційної процедури та визнання ТОВ ВКП «Кредо» банкрутом, введення ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Шибко O.Л. та підтримання цих клопотань у судових засіданнях.
Скаржник також наголошує, що відсутність прийняття учасниками справи рішень, зокрема щодо затвердження плану санації або укладення мирової угоди, на відсутності яких наголошує суд, обумовлена, не ігноруванням вимог закону та/чи зловживанням процесуальними правами учасників справи, а саме у зв'язку з триваючими незаконними діями осіб, в т.ч. державного реєстратора, пов'язаними з отриманням контролю над основним конкурсним кредитором у справі - ТОВ "К-Термінал", який має переважну більшість голосів відповідно до реєстру вимог кредиторів ТОВ виробничо-комерційного підприємства «Кредо», а також не досить швидкою (як для строків встановлених для розгляду справ про банкрутство) процедурою розгляду скарг.
12.05.2020 судом апеляційної інстанції отримано клопотання арбітражного керуючого Максимова Андрія Анатолійовича про відкладення розгляду справи на іншу дату в обґрунтування якого він посилається на неможливість прибуття у судове засідання у зв'язку із тимчасовими обмеженнями введеними постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами, якою на усій території України установлено карантин.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 відкладено розгляд справи №915/1261/16 на 01.06.2020.
01.06.2020 судом апеляційної інстанції отримано клопотання від ОСОБА_2 та ТОВ ВКП "Кредо" в яких останні просять апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та направити справу до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном.
Під час судового засідання від 01.06.2020 апелянт та інші представники учасників справи підтримали вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні.
При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_5. надали пояснення відповідно до яких зазначили, що вони є засновниками ТОВ «К-Термінал», а ОСОБА_2 перебував на посаді директора товариства. Втім, в результаті вчинення незаконних реєстраційних дій, вони були позбавлені можливості здійснювати керівництво ТОВ «К-Термінал» та відповідно вчиняти будь-які дії від імені товариства. 16.01.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_5. звернулися до Міністерства юстиції України із скаргою на реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «К-Термінал», оскільки реєстраційні дії щодо внесення змін до установчих документів, зокрема зміну складу учасників товариства, були проведені всупереч вимогам чинного законодавства, без волі та відмова засновників, документи подані для державної реєстрації не відповідали Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». За результатами розгляду даної скарги, наказом Міністерства юстиції України №1348/5 від 08.04.2020, скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 задоволено, скасовано реєстраційній дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «К-Термінал».
Як наголошують ОСОБА_2. та ОСОБА_5., під час розгляду справи у суді першої інстанції вони наголошували на вчиненні незаконних реєстраційних дій та зазначали про звернення із скаргою до Міністерства юстиції України з приводу їх скасування, проти такі зауваження залишилися поза увагою суду під час прийняття оскаржуваної постанови.
ОСОБА_2 . та ОСОБА_5. також відзначили, що у зв'язку зі незаконним позбавленням їх управлінням ТОВ «К-Термінал», останні не могли вирішувати питання щодо залучення інвесторів та відповідно введення процедури санації боржника.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга арбітражного керуючого Максимова Андрія Анатолійовича підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 3 ГПК України визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.
Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності 21.04.2019, а введено його в дію з 21.10.2019.
З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
Процедури банкрутства мають строковий характер. Всі учасники провадження у справі про банкрутство мають належним чином користуватися наданими Законом правами та власними повноваженнями сприяти дотриманню визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строків судових процедур задля зменшення негативних наслідків надмірної тривалості цих процедур як для кредиторів так і боржника.
Відповідно до ч.4 ст. 205 ГК України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.
Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Статтею 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.
Збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.
Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання. Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.
Конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, та кратну одній тисячі гривень.
До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; схвалення плану санації боржника в процедурі розпорядження майном; інші питання, передбачені цим Законом.
На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.
Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті.
Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.
До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про, зокрема звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора).
Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
Відтак, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що саме комітет кредиторів наділений правом пропонувати суду перехід до наступної процедури банкрутства.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, у червні 2019 арбітражним керуючим Максимовим А.А. було повідомлено кредиторів про проведення 26.06.2019 зборів кредиторів боржника (т. 6, а.с. 35-39).
За результатами проведення зборів кредиторів, скликаних арбітражним керуючим, складено протокол від 26.06.2019 у відповідності до якого вирішено зокрема, створити комітет кредиторів боржника у складі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, ОСОБА_2. та ТОВ «К-Термінал» (т.6, а.с. 40-41).
Також складено протокол засідання комітету кредиторів від 26.06.2019, під час якого вирішувалось питання й щодо проведення подальшої процедури боржника. Комітетом кредиторів вирішено відкласти розгляд питання щодо введення наступної процедури відносно боржника до закінчення розгляду по суті заяв (т.6, а.с. 42-43).
У липні 2019 до суду першої інстанції звернулося ТОВ «К-Термінал» із клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Шибка Олександра Леонідовича.
До вказаного клопотання додано протокол № 1 зборів кредиторів ТОВ ВКП «Кредо» від 26.06.2019 (т.6 а.с. 56-58) та протокол № 1 засідання комітету кредиторів ТОВ ВКП «Кредо» від 26.06.2019 (т.6 а.с. 59-60), за результатами проведення яких вирішено, серед іншого звернутися до суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Шибка О.Л.
Однак, колегією суддів не можуть бути взяті до уваги надані ТОВ «К-Термінал» протоколи зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів та враховані прийнятті за результатами їх проведення рішення, оскільки останні у порушення приписів ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" проведенні без попереднього скликання та повідомлення про їх проведення.
У відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства регламентовано, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
За приписами ч. 4 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Аналіз положень ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства, з застосуванням судового розсуду.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом про банкрутство, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 914/2618/16).
Відповідно до частини першої статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства У випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.
Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №910/21400/17 та від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17).
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції обмежився лише посиланням на відсутність рішення комітету кредиторів щодо переходу до наступної процедури щодо боржника та наявність передбаченого ч. 4 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства права суду за наявності ознак банкрутства прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, навіть за відсутності рішення комітету кредиторів.
Однак, місцевим господарським судом не було з'ясовано причини неможливості проведення як зборів кредиторів, так й скликання та проведення засідання комітету кредиторів під час дії процедури розпорядження майном боржника.
Як свідчать наявні матеріали справи, збори кредиторів та засідання комітету кредиторів за час проведення процедури розпорядження майном було проведено лише один раз 26.06.2019. При цьому комітетом кредиторів не прийнято рішення з приводу переходу до наступної процедури банкрутства.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції боржник ТОВ ВКП "Кредо" у своїх запереченнях на клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (т.8, а.с. 204-205) наголошував на тому, що ліквідатор ТОВ «К-Термінал» Томащук М.С. не мав повноважень представляти інтереси товариства, оскільки судом по справі №915/498/19 прийнято ухвалу від 19.06.2019, якою заборонено ліквідатору ТОВ «К-Термінал» вчиняти будь-які дії щодо проведення процедури ліквідації ТОВ «К-Термінал» і розпорядження його майном до вирішення спору по суті. Всупереч встановленої судом заборони на вчинення дій, ліквідатор ТОВ «К-Термінал» видав довіреності з метою прийняття рішень щодо визнання ТОВ ВКП "Кредо" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.
Як вбачається на матеріалів справи, у січні 2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_5., які є засновниками ТОВ «К-Термінал», звернулися до Міністерства юстиції України із скаргою на реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «К-Термінал», оскільки реєстраційні дії щодо внесення змін до установчих документів, зокрема зміну складу учасників товариства, були проведені всупереч вимогам чинного законодавства, без волі та відмова засновників, документи подані для державної реєстрації не відповідали Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
За результатами розгляду даної скарги, наказом Міністерства юстиції України №1348/5 від 08.04.2020, скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 задоволено, скасовано реєстраційній дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «К-Термінал», якими зокрема внесено зміни щодо складу учасників товариства, його керівника та підписанта.
Слід відзначити, що у відповідності до затвердженого судом першої інстанції реєстру вимог кредиторів ТОВ «К-Термінал» є кредитором з вирішальним голосом під час голосування на зборах кредиторів та засіданні комітету кредиторів.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що процедура санації є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, оскільки є системою заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
При цьому, за приписами ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" саме до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що не з'ясувавши причини щодо неможливості проведення зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів, а також обставини щодо неприйняття комітетом кредиторів рішення щодо переходу до наступної процедури щодо боржника, які пов'язані зокрема із проведенням незаконних реєстраційних дій щодо зміни складу учасників ТОВ «К-Термінал», суд першої інстанції дійшов передчасного висновку з приводу визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
За приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.
Судова колегія відзначає, що жодних рішень комітету кредиторів щодо обрання та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Шибка О.Л. наявні матеріали справи не містять.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції дійшов висновку про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Шибка О.Л. При цьому в мотивах прийнятого рішення місцевий господарський суд послався на наявність клопотання голови комітету кредиторів ТОВ «К-Термінал».
Проте такий висновок, на думку колегії суддів, є непослідовним та суперечливим, оскільки судом першої інстанції попереднього зроблено висновок з приводу порушення процедури скликання та проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів оформлених протоколами №1 від 26.06.2019 (т.6 а.с. 56-60), на яких серед іншого прийнято рішення про призначення ТОВ «К-Термінал» головою комітету кредиторів. В той же час, під час призначення ліквідатора боржника, місцевим господарським судом взято до уваги клопотання саме ТОВ «К-Термінал», яке просило призначити ліквідатором боржника саме Шибка О.Л .
Судом першої інстанцій також не досліджено та не надано правової оцінки питанню повноти проведення розпорядником майна заходів, передбачених у процедурі розпорядження майном боржника, в частині здійснення ним аналізу фінансово-господарського стану боржника та проведення інвентаризації майна боржника із визначенням вартості цього майна.
Зокрема, аналіз норм законодавства про банкрутство дає підстави зробити висновки про те, що визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, передбачених у процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, визначеної законодавством з банкрутства.
Розмір пасиву боржника визначається згідно з реєстром вимог кредиторів, затвердженим судом в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.
Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника повинен містити відомості про активи боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), і на його підставі кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури. У подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство.
Отже, завдання підсумкового засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності для визначення наступної судової процедури, згідно з клопотанням комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.
Підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника.
Без встановлення фінансового стану боржника, наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, без перевірки можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, адже таке рішення повинно прийматися за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
За приписами ч.3 ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства, в процедурі розпорядження майном боржника розпорядник майна зобов'язаний зокрема проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, а також, не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство, провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.
Водночас, суд першої інстанції не здійснив аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, передбачених у процедурі розпорядження майном, та не дослідив надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення ним заходів у процедурі розпорядження майном боржника, а саме в частині щодо здійснення аналізу фінансово-господарського стану боржника та проведення інвентаризації його майна із визначенням вартості цього майна.
Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність усіх визначених законом підстав для визнання ТОВ ВКП "Кредо" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Слід відзначити, що стверджуючи про довготривале провадження процедури розпорядження майном, суд першої інстанції не врахував наступного.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2016, серед іншого, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 03.04.2017 року.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2017 продовжено процедуру розпорядження майном до 03.06.2017.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2017 продовжено процедуру розпорядження майном до 03.08.2017.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.08.2017 продовжено процедуру розпорядження майном до 03.10.2017.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2019 призначено підсумкове судове засідання на 02 липня 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019 підсумкове засідання відкладено на 25.07.2019.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2019 підсумкове засідання відкладено на 10.09.2019.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2019 підсумкове засідання призначено на 06.11.2019.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2019 підсумкове засідання призначено на 04.12.2019.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2019 підсумкове засідання призначено на 24.12.2019.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2019 відкладено підсумкове засідання на 04.02.2020.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2020 відкладено підсумкове засідання на 21.02.2020.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.02.2020 відкладено підсумкове засідання на 02.03.2020.
Відтак, місцевий господарський суд самостійно неодноразово продовжував строки процедури розпорядження майном та відкладав підсумкове засідання.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга арбітражного керуючого Максимова Андрія Анатолійовича підлягає задоволенню, постанова Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2020 по справі №915/1261/16 скасуванню з направленням справи №915/1261/16 для подальшого розгляду до господарського суду Миколаївської області на стадію розпорядження майном боржника.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2020 по справі №915/1261/16 - скасувати.
Справу №915/1261/16 передати для подальшого розгляду до господарського суду Миколаївської області на стадію розпорядження майном боржника.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 09.06.2020.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Лавриненко Л.В.
Суддя Таран С.В.