79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"09" червня 2020 р. Справа №914/2475/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді О.В. Зварич
суддів В.М. Гриців
О.П. Дубник,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 за № 350/486/4/48 від 31.03.2020 року (вх. № 01-05/1290/20 від 02.04.2020 року)
на рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2020 року
у справі № 914/2475/19
за позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 )
про стягнення 73801,98 грн. завданої шкоди в порядку регресу,
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
29.11.2019 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 73801,98 грн. завданої шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю автомобіля відповідача «УАЗ 469», реєстраційний номер НОМЕР_2 та з вини ОСОБА_1 (військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ), завдано майнової шкоди власнику автомобіля Toyota 4Runner, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Позивач виплатив на користь потерпілої ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 72501,98 грн. Крім того, позивач оплатив вартість послуг аварійного комісара у сумі 1300,00 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 29.01.2020 року у справі №914/2475/19 (суддя Ю.О. Сухович) повністю задоволено позов Моторного (транспортного) страхового бюро України. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 73801,98 грн. завданої шкоди в порядку регресу та 1921,00 грн. судового збору.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що Військова частина НОМЕР_1 , як власник транспортного засобу, водій якого визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є відповідальним за відшкодування позивачу понесених ним витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування відповідно до пункту 38.2.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та статті 1191 Цивільного кодексу України в сумі 73801,98грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що військова частина є неприбутковою організацією. Інші джерела фінансових надходжень, окрім надходжень з Державного бюджету відсутні. Кошторисом Міністерства оборони України та паспортами бюджетних програм не передбачено виділення бюджетних асигнувань на замовлення послуг страхування автомобільного транспорту МОУ. Зазначає, що забезпечувальний орган не надавав бюджетних асигнувань під надані начальником автомобільної служби заявки на виділення коштів для страхування автомобільного транспорту. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2020 року у справі №914/2475/19, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач та третя особа ОСОБА_1 не надавали письмових відзивів на апеляційну скаргу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2020 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №914/2475/19 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: В.М. Гриців, О.П. Дубник.
Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі № 914/2475/19 та ухвалено здійснити розгляд апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 без повідомлення учасників справи відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З'ясовуючи питання про обізнаність учасників справи з порядком розгляду даної справи (без повідомлення учасників справи), суд встановив, що згідно зі списком розсилки поштової кореспонденції від 09.04.2020 року та повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №№ 7901010917606, 7901010917592, 7901010917584 позивач, відповідач та третя особа належно ознайомлені про порядок розгляду справи №914/2475/19.
Обставини справи
16.08.2018 року ОСОБА_3 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з письмовим повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.19-20).
22.08.2018 року до Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшло від ОСОБА_1 письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.21-22).
Із наявних в матеріалах справи копій повідомлень про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 14 серпня 2018 року о 18 год. 50 хв. на перехресті вулиць Трудова-Комунарів в місті Старобільськ Луганської області сталася дорожньо-транспортна пригода. Учасниками ДТП були: транспортний засіб УАЗ 469 (КРАС-ПМ), номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіль Toyota 4Runner, номерний знак НОМЕР_3 , яким управляв ОСОБА_3 .
Згідно з реєстраційними даними транспортного засобу серії ЗХ № 024506 від 01.06.2012 року є транспортний засіб УАЗ 469 (КРАС-ПМ), реєстраційний номер НОМЕР_2 належить Військовій частині НОМЕР_1 (а.с.35).
Власником транспортного засобу Toyota 4Runner, реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_2 , право керування яким має ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 05.11.2009 року (а.с.33).
В матеріалах справи наявна копія посвідчення офіцера НОМЕР_5 від 03.05.2017 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних силах України та займає посаду командира ремонтного взводу Військової частини НОМЕР_1 (а.с.37).
Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 27.08.2018 року у справі №431/4323/18-п, провадження № 3/431/501/18 встановлено, що 18.08.2018 року о 18 год. 50 хв. ОСОБА_1 на перехресті вулиць Трудова-Комунарів в місті Старобільськ Луганської області, керуючи автомобілем УАЗ 469 реєстраційний номер НОМЕР_2 , не надав перевагу в русі транспортному засобу Toyota 4Runner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі, що спричинило ДТП, чим порушив вимоги п.16.1 ПДР. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн., на користь держави (а.с.49-50).
Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
11.09.2018 року власник автомобіля Toyota 4Runner, реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 подала до МТСБУ заяву про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що сталася 14.08.2018 року (а.с. 23).
Згідно з висновоком експертного автотоварознавчого дослідження № 80 від 26.10.2018 року, складеним судовим експертом ТОВ «Ленкор» Бондаренко О.А., вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля Toyota 4Runner, реєстраційний номер НОМЕР_3 на час ДТП складає 79719,68 грн. (а.с. 54-64).
Наявною в матеріалах справи копією акту виконання робіт від 07.11.2018 року підтверджується, що ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" на замовлення Моторного (транспортного) страхового бюро України виконало роботи вартістю 1300,00 грн. з врегулювання справи щодо здійснення регламентних виплат та передало позивачу документи щодо дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 51).
Позивач оплатив виконані ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" роботи, перерахувавши на рахунок страхової компанії 1300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №309484 від 16.01.2019 року (а.с. 113).
В позовній заяві позивач посилається саме на це платіжне доручення, доводячи понесення додаткових витрат у зв'язку із залученням аварійного комісара, послуги якого складають 1300,00 грн.
Копією платіжного доручення № 1014732 від 17.12.2018 року підтверджується те, що позивач виплатив потерпілій ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 72501,98 грн. (а.с.114).
Після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із регламентною виплатою, з урахуванням витрат за виконані роботи щодо врегулювання справи, здійснення регламентної виплати на загальну суму 73801,98 грн.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 2 статті 1166 статтею 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.
Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Враховуючи постанову Старобільського районного суду Луганської області від 27.08.2018 року у справі №431/4323/18-п, провадження № 3/431/501/18, суд встановив, що внаслідок ДТП, котра трапилася 18.08.2018 року з вини водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки УАЗ 469, було завдано механічних пошкоджень автомобілю Toyota 4Runner, власником якого є ОСОБА_2 .
Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа, відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 на час дорожньо-транспортної пригоди був командиром ремонтного взводу Військової частини НОМЕР_1 , відшкодування майнової шкоди, завданої володільцю автомобіля Toyota 4Runner, реєстраційний номер НОМЕР_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди покладається на Військову частину НОМЕР_1 .
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Згідно з статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Пунктами 39.1, 39.2 статті 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" унормовано, що моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
За змістом пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У підпункті 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регламентовано, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Факт виплати позивачем страхового відшкодування за заподіяну власнику автомобіля Toyota 4Runner, реєстраційний номер НОМЕР_3 шкоду в сумі 72501,98 грн. підтверджується платіжним дорученням № 1014732 від 14.12.2018 року.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції позову в частині стягнення з відповідача 72501,98 грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1300,00 грн., що складають вартість послуг аварійного комісара, враховуючи таке.
Відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
МТСБУ здійснило оплату в сумі 1300,00 за послуги з врегулювання згідно з рахунком № 52943 від 07.11.2018 року, що підтверджується платіжними дорученнями №309484 від 16.01.2019 року.
Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Аналогічні положення закріплені в пункті 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Вимога позивача щодо стягнення оплачених послуг аварійного комісара у сумі 1300,00 грн. не входить до складу виплаченого страхового відшкодування. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, відповідальної за спричинену шкоду.
Одночасно, колегія суддів вважає хибними твердження скаржника, що підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у даній справі є обставини щодо неприбутковості Військової частини НОМЕР_1 , відсутності інших джерел фінансових надходжень, окрім надходжень з Державного бюджету, відсутності у кошторисі Міністерства оборони України та у паспортах бюджетних програм бюджетних асигнувань на замовлення послуг страхування автомобільного транспорту, оскільки відсутність бюджетних коштів на відповідні цілі, не може слугувати підставою для звільнення відповідача від обов'язку, передбаченого частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, щодо відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що наведені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду висновки не у повній мірі відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, в зв'язку з чим рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2020 року у справі №914/2475/19 слід частково скасувати.
Судові витрати
З огляду на часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції необхідно покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 за № 350/486/4/48 від 31.03.2020 року (вх. № 01-05/1290/20 від 02.04.2020 року) задоволити частково.
Рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2020 року у справі №914/2475/19 скасувати в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код 21647131) 1300,0 грн. оплачених послуг аварійного комісара. Прийняти в цій частині нове рішення. В задоволенні позову відмовити.
В частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код 21647131) 72501,98 грн. завданої шкоди в порядку регресу рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2020 року у справі №914/2475/19 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код 21647131) 1886,42 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код 21647131) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) 51,87 грн. за розгляд апеляційної скарги.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя В.М. Гриців
Суддя О.П. Дубник