09 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 915/2315/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Підприємства комунальної власності області "Фармація"
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 у справі
за позовом Підприємства комунальної власності області "Фармація"
до Миколаївської обласної ради
про визнання незаконним та скасування рішення,
10.04.2020 Підприємство комунальної власності області "Фармація" (далі - ПКВО "Фармація") звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 у цій справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, зважаючи на таке.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2019, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020, позовну заяву ПКВО "Фармація" до Миколаївської обласної ради про визнання незаконним та скасування пункту 4 рішення Миколаївської обласної ради «Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області у комунальну власність територіальних громад області» № 29 від 12.10.2017; визнання незаконним та скасування пункту 7 рішення Миколаївської обласної ради «Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області у комунальну власність територіальних громад області» № 29 від 12.10.2017 в частині вжиття заходів Миколаївською обласною державною адміністрацією щодо передачі нерухомого майна, зазначеного у пункті 4 цього рішення з доданими до неї документами передано за територіальною юрисдикцією (виключною підсудністю) до Господарського суду міста Києва.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвали судів апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадку, передбаченому пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Водночас у вичерпному переліку ухвал суду першої інстанції, що підлягають касаційному оскарженню, наведеному в пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України, ухвала суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду не зазначена, а отже така ухвала після її перегляду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
З огляду на викладене, касаційну скаргу подано скаржником на судове рішення в частині, в якій це рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до частини другої статті 304 ГПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, касаційна скарга ПКВО "Фармація" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.
Разом з тим в контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Таким чином, встановлення вичерпного переліку ухвал господарського суду, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики.
З огляду на викладене подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 287, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Підприємства комунальної власності області "Фармація" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 915/2315/19 повернути.
2. Направити Підприємству комунальної власності області "Фармація" копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до касаційної скарги матеріалами на 9 аркушах; оригінал касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак