29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" червня 2020 р. Справа № 924/262/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи
за позовом міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності м. Хмельницький
до фізичної особи - підприємця Стецишиної Анжеліки Віталіївни м. Хмельницький
про стягнення 18742,08 грн.
Представники сторін:
позивач: не з'явився
відповідач: не з'явився
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності м. Хмельницький звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця Стецишиної Анжеліки Віталіївни м. Хмельницький про стягнення 18742,08 грн., з яких 11653,28 грн. заборгованості по орендній платі, 688,32 грн. пені, 3547,58 грн. експлуатаційних витрат, 117,23 грн. боргу по відшкодуванню земельного податку, 1067,53 грн. відшкодування витрат по електропостачанню, 1606,30 грн. витрат по теплопостачанню, 61,84 грн. витрат по водопостачанню.
В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького від 01.08.2019р.
Звертає увагу, що відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перераховується отримувачу коштів до 25 числа поточного місяця на обумовлений договором оренди рахунок.
Також на підставі п. 5.12 договору позивачем заявлено до стягнення 3547,58 грн. експлуатаційних витрат, 117,23 грн. боргу по відшкодуванню земельного податку, 1067,53 грн. відшкодування витрат по електропостачанню, 1606,30 грн. витрат по теплопостачанню, 61,84 грн. витрат по водопостачанню та на підставі п. 9.4 нараховано неустойку в розмірі 688,32 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, правом на подання відзиву не скористався. Ухвала суду, яка направлялися на юридичну адресу відповідача повернута до суду із довідкою відділення поштового зв'язку про причину повернення: „адресат відсутній".
Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання адресатом кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
З огляду на наведене, судом вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи (Аналогічна правова позиція викладена ВС в постанові від 25.06.2018р. у справі №904/9904/17).
Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, надані по справі докази та пояснення, судом встановлено та приймається до уваги таке.
01.08.2019р. між виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, від імені якого діє управління комунального майна Хмельницької міської ради (орендодавцем), фізичною особою - підприємцем Стецишиною А.В. (орендарем), міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (отримувачем коштів, балансоутримувачем) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького (далі договір), відповідно до умов якого орендодавець, балансоутримувач передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно - частину нежитлового приміщення корисною площею 10,1 кв.м (загальною площею 17,9 кв.м), розміщеного за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська,4/3, розташоване на третьому поверсі чотирьохповерхової будівлі торгівельного центру, що перебуває на балансі міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, вартість якого встановлена за результатами проведення незалежної оцінки (експертним шляхом) і становить відповідно до Звіту про оцінку 154546,00 грн. станом на 31 травня 2019 року. Майно передається в оренду для торгівлі непродовольчими товарами строком на два роки і одинадцять місяців з 01 серпня 2019р. по 01 липня 2022р. (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі.
Як передбачено п. 2.2. договору, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада міста, а орендар користується ним протягом строку оренди. Приміщення не підлягає приватизації.
Відповідно до п. 2.3. договору, у разі припинення, розірвання, відмови від договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Згідно із п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та розподілу орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Хмельницького, затвердженої рішенням 28 сесії міської ради № 11 від 30.10.2013р. (із змінами) згідно з розрахунком за місяць оренди - за серпень 2019р.: 154546,00/17,9*10,1*0,15*0,995/12=1084,57грн. (за приміщення корисною площею), 154546,00/17,9/7,8*0,08/0,995/12=446,72грн. (за приміщення загального користування), 1084,57+446,72=1531,29 грн. сума орендної плати за серпень 2019р. (без ПДВ, без врахування індексу інфляції за липень, серпень 2019р. з врахуванням індексу інфляції за червень 2019р.); вартість орендованого майна, встановлена за результатами проведення незалежної оцінки (експертним шляхом) 154546,00 грн. на 31.05.2019р.; орендна ставка нерухомого майна в будівлі по вул.. Проскурівська,4/3 -15% (за приміщення корисною площею 10,1 кв.м); 8% (за приміщення загального користування площею 7,8 кв.м.); індекс інфляції з дати проведення оцінки до моменту укладення договору (з 31.05.2019р. до 01.08.2019р.) - 0,995.Сума орендної плати за серпень 2019р. підлягає коригуванню на індекс інфляції за липень 2019р.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць (п. 3.3. договору).
Пунктом 3.4. договору передбачено, що у разі користування майном протягом неповного календарного (першого та останнього місяця оренди) орендна плата за дні користування визначається на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Як передбачено п. 3.6. договору, орендна плата перераховується отримувачу коштів до 25 числа поточного місяця на обумовлений договором рахунок.
Розділом 5 договору, визначені обов'язки орендаря, де вказано, що орендар зобов'язується, зокрема: сплачувати в повному обсязі орендну плату до 25 числа поточного місяця отримувачу коштів; на вимогу отримувача коштів проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння (п. 5.3.); у разі припинення, розірвання або відмови орендодавця від договору в 5 - денний термін повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу (отримувачу коштів) збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п. 5.10.).
Згідно з п. 5.12. договору, орендар зобов'язується своєчасно, щомісяця, до 25 числа поточного місяця та в повному обсязі відшкодовувати балансоутримувачу витрати на утримання будівлі, вартість спожитих комунальних послуг, згідно з виставленими рахунками.
Пунктом 5.13 передбачено, що орендар зобов'язується відшкодувати Балансоутримувачу (Отримувачу коштів) витрати, пов'язані із сплатою земельного податку, пропорційно займаній площі, відповідно до виставлених рахунків.
Відповідно до п. 8.2. договору, орендодавець та балансоутримувач, отримувач коштів має право, зокрема: виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання з разі погіршення стану орендованого майна внаслідок неналежного виконання умов цього договору, в разі невиконання орендарем умов цього договору, а також в разі зміни Методики розрахунку орендної плати, змін цін і тарифів, що має наслідком зміну розміру орендної плати.
Пунктом 9.4. договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення орендованого майна при припиненні, розірванні, відмові від договору оренди, передбаченого п. 5.10 та в разі користування приміщення без дозволу виконавчого комітету та договору оренди орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за останній місяць оренди до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити отримувачу коштів заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, передбачені цим договором.
Згідно із п. 9.5. договору, орендодавець за письмової пропозиції балансоутримувача, отримувача коштів має право достроково розірвати договір оренди в разі неефективного використання майна, використання його не за призначенням, передачі третій особі без дозволу сесії міської ради, несвоєчасної сплати орендної плати, як передбачено цим договором та чинним законодавством України, та в інших випадках порушення умов договору з боку орендаря.
Як передбачено п. 10.4. договору за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 10.8. договору, орендодавець за письмовою пропозицією отримувача коштів має право відмовитися від договору оренди і вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом трьох місяців підряд. У разі відмови орендодавця від договору оренди договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.
Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.
Згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі від 28.07.2015р. позивачем передано, а відповідачем прийнято нерухоме майно, яке знаходиться по вул. Проскурівська,4/3, загальною площею - 17,9 кв.м., корисною площею - 10,1 кв.м.
За період користування майном позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату орендної плати та експлуатаційних витрат: №74 від 15.08.2019р. (за серпень 2019р.) на загальну суму 2299,82грн.; №74 від 17.09.2019р. (за вересень 2019р.) на загальну суму 2869,16 грн.; №74 від 17.10.2019р. (за жовтень 2019р.) на загальну суму 2556,72 грн.; №74 від 15.11.2019р. (за листопад 2019р.) на загальну суму 2551,27 грн.; №74 від 18.12.2019р. (за грудень 2019р.) на загальну суму 3418,36 грн.; №74 від 3,0.01.2020р. (за січень 2020р.) на загальну суму 2779,55 грн.; №74 від 21.02.2020р. на загальну суму 3259,54 грн..
Позивач на адресу відповідача подав претензію за №715/в від 30.10.2019р. в якій посилається на невиконання відповідачем умов договору та просить відповідачу у 10-денний термін погасити заборгованість станом на 26.10.2019р. в розмірі 11153,03 грн.
Враховуючи, що відповідач не сплатив заборгованість за договором з урахуванням штрафних санкцій, позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 18742,08 грн., з яких 11653,28 грн. заборгованості по орендній платі, 688,32 грн. пені, 3547,58 грн. експлуатаційних витрат, 117,23 грн. боргу по відшкодуванню земельного податку, 1067,53 грн. відшкодування витрат по електропостачанню, 1606,30 грн. витрат по теплопостачанню, 61,84 грн. витрат по водопостачанню.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького від 01.08.2019р., на підставі якого відповідачу передано в оренду нежитлове приміщення корисною площею 10,1 кв.м (загальною площею 17,9 кв.м), розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська,4/3, розташоване на третьої поверсі чотирьохповерхової будівлі, що перебуває на балансі міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон), відносини щодо оренди державного майна, майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У статті 2 вказаного Закону визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Як передбачено ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України).
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. п. 3.6., 5.3. договору оренди встановлено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату отримувачу коштів до 25 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та розподілу орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Хмельницького, затвердженої рішенням 28 сесії міської ради № 11 від 30.10.2013р. (із змінами) згідно з розрахунком за місяць оренди - за серпень 2019р.: 154546,00/17,9*10,1*0,15*0,995/12=1084,57грн. (за приміщення корисною площею), 154546,00/17,9/7,8*0,08/0,995/12=446,72грн. (за приміщення загального користування), 1084,57+446,72=1531,29 грн. сума орендної плати за серпень 2019р. (без ПДВ, без врахування індексу інфляції за липень, серпень 2019р. з врахуванням індексу інфляції за червень 2019р.); вартість орендованого майна, встановлена за результатами проведення незалежної оцінки (експертним шляхом) 154546,00 грн. на 31.05.2019р.; орендна ставка нерухомого майна в будівлі по вул.. Проскурівська ,4 /3 -15% (за приміщення корисною площею 10,1 кв.м); 8% (за приміщення загального користування площею 7,8 кв.м.); індекс інфляції з дати проведення оцінки до моменту укладення договору (з 31.05.2019р. до 01.08.2019р.) - 0,995.Сума орендної плати за серпень 2019р. підлягає коригуванню на індекс інфляції за липень 2019р.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць (п. 3.3. договору).
Пунктом 3.4. договору передбачено, що у разі користування майном протягом неповного календарного (першого та/або останнього місяця оренди) орендна плата за дні користування визначається на основі орендної плати пропорційно дням користування.
Із поданого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що позивачем правомірно, з урахуванням умов договору, здійснено нарахування орендної плати в розмірі 11653,28 грн. За період користування майном позивачем щомісяця виставлялися відповідачу рахунки на оплату орендної плати. Відповідачем доказів сплати орендної плати не надано.
Тому вимоги про стягнення про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 11653,28 грн. є обґрунтованими, підтвердженні доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено до стягнення 3547,58 грн. експлуатаційних витрат, 117,23 грн. боргу по відшкодуванню земельного податку, 1067,53 грн. відшкодування витрат по електропостачанню, 1606,30 грн. витрат по теплопостачанню, 61,84 грн. витрат по водопостачанню.
Згідно з п. 5.12. договору, орендар зобов'язується своєчасно, щомісяця, до 25 числа поточного місяця та в повному обсязі відшкодовувати балансоутримувачу витрати на утримання будівлі, вартість спожитих комунальних послуг, згідно з виставленими рахунками.
Пунктом 5.13 передбачено, що орендар зобов'язується відшкодувати Балансоутримувачу (Отримувачу коштів) витрати, пов'язані із сплатою земельного податку, пропорційно займаній площі, відповідно до виставлених рахунків.
За період користування майном позивачем щомісяця виставлялися відповідачу рахунки на оплату експлуатаційних витрат. Також позивачем подано розрахунок заборгованості по експлуатаційних витрат на суму 3547,58 грн., 117,23 грн. боргу по відшкодуванню земельного податку, 1067,53 грн. відшкодування витрат по електропостачанню, 1606,30 грн. витрат по теплопостачанню, 61,84 грн. витрат по водопостачанню. Натомість відповідачем доказів сплати експлуатаційних витрат не надано.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення 3547,58 грн. експлуатаційних витрат, 1067,53 грн. відшкодування витрат по електропостачанню, 1606,30 грн. витрат по теплопостачанню, 61,84 грн. витрат по водопостачанню та 117,23 грн. боргу по відшкодуванню земельного податку заявлені на підставі п.п. 5.12., 5.13 договору оренди підтверджені матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3. ч. 1. ст. 611 ЦК України).
В силу приписів ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 9.4. договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення орендованого майна при припиненні, розірванні, відмові від договору оренди, передбаченого п. 5.10 та в разі користування приміщення без дозволу виконавчого комітету та договору оренди орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за останній місяць оренди до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити отримувачу коштів заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, передбачені цим договором.
Згідно п. 5.10. договору у разі припинення, розірвання або відмови орендодавця від договору орендар зобов'язується в 5 - денний термін повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу (отримувачу коштів) збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Позивачем на підставі п. 9.4. договору заявлено до стягнення 688,32 грн. - неустойки за період з 06.09.2019р. по 11.03.2020р.
Враховуючи, що відповідач не повернув балансоутримувачу орендоване майно у термін, встановлений договором, позивачем правомірно на підставі п. 9.4. договору оренди здійснено нарахування неустойки в розмірі 688,32 грн. за період з 06.09.2019р. по 11.03.2020р. Тому вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При розгляді спору судом враховується, що відповідачем не спростовано розмір заявлених до стягнення позовних вимог, доказів сплати орендної плати, експлуатаційних витрат та неустойки не надано.
З огляду на вище викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 18742,08 грн., з яких 11653,28 грн. заборгованості по орендній платі, 688,32 грн. пені, 3547,58 грн. експлуатаційних витрат, 117,23 грн. боргу по відшкодуванню земельного податку, 1067,53 грн. відшкодування витрат по електропостачанню, 1606,30 грн. витрат по теплопостачанню, 61,84 грн. витрат по водопостачанню підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати (судовий збір) покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76-79, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності м. Хмельницький до фізичної особи - підприємця Стецишиної Анжеліки Віталіївни м. Хмельницький про стягнення 18742,08 грн. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Стецишиної Анжеліки Віталіївни ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (29013, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 2, ідентифікаційний код 30579655) - 11653,28 грн. (одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят три гривні 28 коп.) заборгованості по орендній платі, 688,32 грн. (шістсот вісімдесят вісім гривень 32 коп.) пені, 3547,58 грн. (три тисячі п'ятсот сорок сім гривень 58 коп.) експлуатаційних витрат, 117,23 грн. (сто сімнадцять гривень 23 коп.) боргу по відшкодуванню земельного податку, 1067,53 грн. (одна тисяча шістдесят сім гривень 53 коп.) відшкодування витрат по електропостачанню, 1606,30 грн. (одна тисяча шістсот шість гривень 30 коп.) витрат по теплопостачанню, 61,84 грн. витрат по водопостачанню (шістдесят одна гривня 84 коп.), 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням ч. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення".
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст підписано 09.06.2020р.
Суддя С.В. Гладій
Відрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька,2)(реком. з повід.)
3 - відповідачу ( АДРЕСА_2 )(реком. з повід.)